Єдиний унікальний номер 759/14297/20 Головуючий в суді I інстанції Новик В.П.
Апеляційне провадженя № 33/824/4540/2020 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
16 листопада 2020 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши подану особою притягнутою до адміністративної відповідальності апеляційну скаргу на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2020 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Постановою судді Святошинського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, 15.08.2020 о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 по а/д М-06 Київ-Чоп 19 км. в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу - алкотесту 7510 ARLM-0419 "DRAGER", кількісний показник якого склав 0,22 проміле
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що працівник поліції перед проведенням огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, не надав йому відповідних документів на вказаний технічний засіб. Крім того, апелянт зазначає, що всупереч вимогам ст.266 КУпАП уповноважені особи патрульної поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, при тому, що він не погоджувався з результатами огляду проведеному за допомогою спеціального технічного засобу, а його власноручний підпис в акті огляду, складеному поліцейськими лише засвідчує його згоду з показниками спеціального технічного засобу алкотест 7510 ARLM-0419 "DRAGER", однак жодним чином не підтверджує того, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що він категорично заперечує.
Також апелянт звертає увагу апеляційного суду на порушення суддею місцевого суду норм матеріального права, а саме ст.130 КУпАП, редакція якої, на його думку, станом на 13 серпня 2020 року не передбачає адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів за керування у стані алкогольного сп'яніння.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 320512 від 15 серпня 2020 року (а.с.1), дані тестування водія ОСОБА_1 спеціальним технічним засобом, згідно із яким після проведення тесту у видихуваному повітрі показник алкоголю в крові водія становив 0,22 проміле (а.с.2), письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5), а також фактичні обставини зафіксовані на відеозапису з нагрудної камери поліцейського, приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.8), та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3).
Всім зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Твердження апелянта щодо ненадання працівниками поліції на його вимогу документів, що підтверджують належний технічний стан спеціального приладу, за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння є явно надуманими, так як матеріали провадження взагалі не містять будь-яких об'єктивних даних про таку вимогу ОСОБА_1 , більше того, з переглянутого під час апеляційного розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що такої вимоги ОСОБА_1 не заявляв взагалі.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, а саме не проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я у зв'язку з його незгодою з результатами такого огляду за допомогою спеціального технічного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився з результатами його огляду за допомогою алкотесту 7510 ARLM-0419 "DRAGER", кількісний показник якого склав 0,22 проміле, про що свідчить його власноручний підпис в акті. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також підписав без будь-яких застережень. З переглянутого під час апеляційного розгляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 незгоди з результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу не заявляв.
Що стосується тверджень апелянта про порушення суддею місцевого суду норм матеріального права, а саме ст.130 КУпАП, редакція якої на його думку станом на 13 серпня 2020 року не передбачає адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів за керування у стані алкогольного сп'яніння то воно не ґрунтується на законі.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Святошинського районного суду м.Києва від 08 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а тому апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко