Провадження № 33/4820/701/20
Справа № 677/926/20 Головуючий в 1-й інстанції Андрощук Є. М.
Категорія: ст.44-3КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
04 грудня 2020 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Гапонова Є.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Сидорука Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2020 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420,4 грн. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 24 червня 2020року о 12 год. 30 хв., перебуваючи на самоізоляції, як контактна особа із хворим на COVID-19, знаходився на своєму робочому місці за адресою АДРЕСА_2 , «Студія естетичної стоматології», чим самовільно залишив місце самоізоляції та порушив пп.3 п.3 постанови КМ України №392 від 20.05.2020р. за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП.
Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу зазначеного правопорушення.
Звертає увагу, що не був повідомлений про розгляд справи, рішення постановлено без його участі. Копію постанови не отримував, а про існування такої справи дізнався із публікації в інтернеті.
28.10.2020 року із офіційного сайту Старокостянтинівського районного суду дізнався, що дійсно, відносно нього, таким судом розглядалася дана справа і постановлено 23.10.2020 року рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з відпусткою судді Андрощука Є.М., ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо ОСОБА_1 стало можливим лише 04.11.2020 року, після чого його захисник Сидорук Д.В. отримав можливість підготовитися до написання апеляційної скарги, а тому строк на апеляційне оскарження даного рішення був пропущений з поважних причин.
Стверджує, що зазначені обставини у протоколі не відповідають фактичним обставинам. Так 24.06.2020 року він не знав про встановлення щодо нього карантинних обмежень, а саме про обов'язок самоізоляції та місце такої, ніякими посадовими особами про такі обмеження не повідомлявся.
22.06.2020 року йому телефонувала незнайома особа, яка відмовилася представитися, та повідомила, що є підозра на COVID-19 у ОСОБА_2 , який проходив лікування зубів, і він контактував з ним під час такого лікування, тому йому було запропоновано теж пройти тест на коронавірус.
24.06.2020 року він вперше розмовляв із своїм сімейним лікарем ОСОБА_3 , яка йому повідомила про необхідність пройти ПЛР тест, але остання йому не повідомляла про необхідність піти на самоізоляцію.
Звертає увагу, що при проведенні лікування зубів ОСОБА_4 , він дотримувався встановлених правил індивідуального захисту при виконанні службових обов'язків, тобто був в захисній масці, захисному костюмі із довгими рукавами, гумових рукавичках. Крім того, в будь-який інший час із ОСОБА_5 не контактував, а тому в матеріалах справи відсутні докази, які би спростовували його твердження.
З метою власної безпеки, 24.06.2020 року у приміщенні Красилівського ЦПМСД здав ПЛР тест, після здачі такого, його з медперсоналу цієї поліклініки ніхто не повідомляв про необхідність самоізоляції.
Після здачі ПЛР тесту він заїхав на роботу, щоб взяти особисті речі, коли зайшов працівник поліції і повідомив, що він самовільно залишив місце самоізоляції (місце проживання).
Вважає що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що його було зобов'язано знаходитися на самоізоляції, так як це вимагає Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13 квітня 2020 року №555-ІХ.
Звертає увагу, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не викликалися в судове засідання першої інстанції, а тому суддя зробив невірний висновок і постановив невірне рішення.
Крім того, зазначає, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутні шкідливі наслідки та суспільна небезпека для інших, в той день їздив здавати ПЛР тест, тому просить звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сидорука Д.В., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративного справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Оскільки апелянт не був присутнім при проголошенні постановленого рішення, оскаржувана постанова не була ним отримана, а після закінчення строку на апеляційне оскарження дізнався про постановлене рішення щодо нього, вважаю, що строк на її оскарження був пропущений з поважних причин, за зазначених у апеляційній скарзі обставин, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підлягає поновленню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Як убачається з матеріалів справи, дізнання, з'ясування обставин та перевірка їх доказами у справі проведено з дотриманням вимог закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що встановлення обставин в справі проведено без з'ясування даних, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими суддею доказами.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення АПР18№479393 від 24.06.2020 року слідує, що ОСОБА_1 , який перебуває на самоізоляції як контактна особа із хворим на COVID- 19, знаходився на своєму робочому місці за адресою АДРЕСА_2 , «Студія естетичної стоматології», чим самовільно залишив місце самоізоляції та порушив пп.3 п.3 постанови КМ України №392 від 20.05.2020року.
Зазначені дії мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
В процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник надали докази та пояснили, що ОСОБА_1 у вказанийй день дійсно здавав ПЛР тест в Красилівському ЦПМСД, після здачі якого його ніхто із медперсоналу не попереджав про необхідність перебувати на самоізоляції, в тому числі сімейний лікар, але він розумів, що має сам дотримуватися обмежень в спілкуванні, тому заїхав на роботу в «Студію естетичної стоматології», щоб взяти необхідні особисті речі. Крім того результат ПЛР тесту виявився негативним, що підтверджується результатом аналізу №9693 від 25.06.2020 року молекулярно-генетичного дослідження ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» за направленням КНП «Красилівська ЦРЛ», тому його дії не принесли ніяких наслідків, що відповідно до ст.22 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.
Крім того, об'єктивно, вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, а саме, даними рапорту від 24.06.2020р. уповноваженої особи Красилівського ВП ГУ НП Хмельницької області, згідно яких виявлено факт вчинення адмінправопорушення ст.44-3 КУпАП 24.06.2020р. ОСОБА_1 .
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , з яких слідує, що вони особисто, кожна окремо, повідомляли ОСОБА_1 про те, що він є контактна особа з хворим на COVID-19 та зобов'язаний перебувати на самоізоляції по місцю проживання.
Даними повідомлення Красилівськгго районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» №24-04/483 від 25.06.2020р., згідно яких, ОСОБА_1 є контактна особа з хворим на COVID-19 та повідомлений 18.06.2020р. про зобов'язання перебувати на самоізоляції по місцю проживання з 14.06.2020р. по 28.06.2020р.
Даними таблиці обліку контактних з хворих на COVID-19 №24-04/444 від 18.06.2020р., згідно яких ОСОБА_1 є контактна особа з хворим на COVID-19 та повідомлений 18.06.2020р. про зобов'язання перебувати на самоізоляції по місцю проживання з 14.06.2020р. по 28.06.2020р.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів про те, що ОСОБА_1 було зобов'язано знаходитися на самоізоляції, так як це вимагає Закон України«Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13 квітня 2020 року №555-ІХ.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації особою притягнутою до адміністративної відповідальності та його захисником не надано.
Посилання апелянта на те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не викликалися в судове засідання суду першої інстанції, а тому зроблені суддею невірні висновки, що призвело до постановлення невірного рішення, не заслуговують на увагу, оскільки відомості, викладені в їх поясненнях, підтверджують вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був вчасно повідомлений про необхідність перебувати на самоізоляції, однак вказаної процедури не вчинив.
Згідно з приписами ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Малозначними правопорушеннями є такі діяння, які не становлять великої суспільної шкоди, не спричинили або не могли спричинити значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
В ході апеляційного розгляду даної справи встановлено, що результат аналізу №9693 від 25.06.2020 року молекулярно-генетичного дослідження ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» за направленням КНП «Красилівська ЦРЛ» Абельчука К.С. на COVID-19 є негативним, вчинені ОСОБА_1 дії не призвели до порушення правил щодо карантину людей від яких настали негативні наслідки, не завдали жодних збитків державі, не спричинили шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям, враховано, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, а тому, відносно нього можливо застосувати ст.22 КУпАП, визнавши зазначене правопорушення малозначним, звільнивши його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
З наведених підстав апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.