Провадження № 33/4820/471/20
Справа № 671/576/20 Головуючий в 1-й інстанції Бабій О. М.
Категорія: ст.124, ч.4ст.130КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
04 грудня 2020 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Цугель А.О., Гапонова О.Є., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Возняк А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Щербатюка О.Д. на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору на користь держави.
За постановою суду, 05 квітня 2020 року в 0 год. 05 хв., на автодорозі сполучення с. Немиринці - с. Мучулинці, неподалік електроопори № 73, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Citroen Jumpy», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 13.1. Правил дорожнього руху України, не врахував дорожньої обстановки, інтервалу та дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з причепом до автомобіля «СЗАП», номерний знак НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , який був припаркований з правої сторони проїзної частини дороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль та причіп отримали механічні пошкодження.
Крім цього, 05 квітня 2020 року, після вказаної ДТП, водій ОСОБА_1 , за участі якого відбулась ДТП, вжив алкогольний напій (після огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння - виявлено показник 1,49 проміле), від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.
Таким чином, водій ОСОБА_1 , за участі якого відбулась дорожньо-транспортна подія, після ДТП вжив алкогольний напій, чим порушив п. 2.10. «є» Правил дорожнього руху, яким передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: … до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
В діях ОСОБА_1 вбачаються склади правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, зокрема:
ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів…, … чи іншого майна;
ч. 4 ст. 130 КУпАП - вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Захисник Щербатюк О.Д., в поданій апеляційній скарзі, просить дану постанову скасувати, матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 передати до Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області для проведення перевірки та вирішення питання внесення відомостей до ЄРДР стосовно винної у ДТП особи, або звернення до ДБР щодо порушення кримінальних проваджень відносно працівників правоохоронних органів, котрі проводили перевірку та зібрання матеріалів адміністративної справи.
Вважає, що дана постанова є необґрунтованою, а в діях ОСОБА_1 можуть вбачатись ознаки кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, так як, спричиненні потерпілим тілесні ушкодження, отриманні внаслідок ДТП, повинні бути визначенні до ступеню тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Проте, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази ступеня тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, внаслідок ДТП від 05.04.2020 року, а також прийняте рішення щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ст.286 КК України.
В доповненні до апеляційної скарги від 05.10.2020 року захисник Щербатюк О.Д. просить оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбапченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Звертає увагу, що суд першої інстанції, при постановленні рішення, порушив принцип об'єктивності і повного з'ясування справи в частині дослідження доказів та надання їм належної оцінки.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь- які відомості про перевірку працівниками поліції факту застосування водієм медичного препарату - Буторфанолутартрат 0,2%, не оглянуто аптечку та жодним чином не з'ясовано факту використання препарату, який має побічні дії, які дублюють стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Такий факт не був з'ясований і при розгляді даної справи в суді першої інстанції, який в оскаржуваній постанові послався на письмові пояснення ОСОБА_1 про вживапння спиртного, хоча таке пояснення не може бути визнано допустимим доказом, так як на момент дачі пояснення ОСОБА_1 не попереджувався про можливість відмовитись від дачі пояснення, а надані пояснення ОСОБА_1 могли бути не вірно зрозумілі, так як він був після психотравмуючого фактору - подія ДТП.
Крім того в матеріалах справи не містяться дані про «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання», «Повірка» із технічним засобом, яким здійснено тест на вміст алкоголю, не міститься доказів використання нового муштука, що є порушенням відповідних норм Закону та ДСТУ.
Також в матеріалах справи наявні відеозаписи із нагрудних камер, на яких не виявлено осіб, в присутності яких здійснювалось алкотестування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Возняк А.Г., на підтримку апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнень, уважаю, що вона підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно із ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких обґрунтовується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної справи судом першої інстанції дотримано не було, внаслідок чого було постановлено незаконне рішення у справі.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, основною ознакою правопорушення є вина у виді умислу або необережності.
Суддя міськрайонного суду, розглядаючи справу по суті, визнаючи ОСОБА_1 винним у правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 130 КУпАП, у вживанні водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) цих вимог закону не дотримався.
Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи і є безпідставним, в частині визнання ОСОБА_1 винним у правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.130 КУпАП.
В частині визнання винним ОСОБА_1 за ст. 124КУпАП не оскаржується дане рішення, тому не підлягає перегляду.
За змістом п.2.10 «є» Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: … до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
У розглядуваній справі суд не вжив усіх заходів для з'ясування обставин вчинення правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення серія БД №392439 від 05.04.2020 року.
З названого протоколу (а.с.1) слідує, що у вину ОСОБА_1 поставлено те, що він, у вказаному місці, вживав алкогольні напої, а саме горілку «Бухтирьовку» після ДТП з його участю. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер 6810 становить 1,49%. Від проходження тесту на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.10 «Є» ПДР, за відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Приймаючи рішення у справі, суд не дав оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , як доказу його вини, крім того, не з'ясував чи були ним використанні медичні препарати в аптечці водія, чи вживав він алкогольні напої після ДТП, тобто чи є в його діях об'єктивна сторона вказаного правопорушення.
З пояснень ОСОБА_1 , в судовому засіданні апеляційної інстанції, слідує, що у вказаний день, час та місці, він дійсно керував зазначеним автомобілем, пасажирами у якому були його знайомі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими, до ДТП, вживав алкогольні напої. В подальшому їхав транспортним засобом по польовій дорозі, видимість була погана. Перешкод для руху ніяких не бачив і причіп не помітив, тому відбулось зіткнення, в результаті ніхто тілесних ушкоджень не отримав, лише механічні ушкодження транспортні засоби. Алкогольних напоїв не вживав після ДТП, а пояснення що пив пиво після ДТП, дав лише за порадою адвоката.
За показаннями, в процесі апеляційного розгляду, свідка ОСОБА_5 , у вказаний в протоколі день, ОСОБА_1 скоїв ДТП і за місцем події були викликанні працівники поліції. Коли вони прибули на зазначене місце події, водій ОСОБА_1 був з ознаками алкогольного сп'яніння, пояснював що вживав після ДТП, тому склали на останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 та ст.124 КУпАП, не досліджуючи обставини, коли саме він вживав алкогольні напої, лише взяли до уваги пояснення водія ОСОБА_1 .
В суді апеляційної інстанції свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили, що разом з ОСОБА_1 вживали спиртні напої, до ДТП, коли їздили до майстра ремонтувати пилку.
З огляду на викладене, у судді місцевого суду не було правових підстав визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, оскільки в його діях відсутня об'єктивна сторона цього правопорушення.
Згідно з диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
В процесі апеляційного розгляду встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП - вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю.
Наведені обставини, з урахуванням приписів п.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП дають підставу для скасування постанови судді місцевого суду із закриттям провадження по справі, в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
В частині визнання ОСОБА_1 винним за ст.124 КУпАП, рішення не оскаржувалося, тому залишити без змін.
Призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, яке призначене в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, підлягає скасуванню, та призначенню ОСОБА_1 стягненню за ст.124 КУПАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Керуючись п.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Щербатюка О.Д. задовольнити частково.
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2020 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.