02 грудня 2020 р.Справа № 440/3363/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 30.07.20 року по справі № 440/3363/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог,
26 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій ГУ ПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, протиправними; зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 60 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018, постанова №804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.20 залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 60 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018, постанова №804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, за період з 05.03.2019 по 03.04.2020.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що судом неповно з'ясовано обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушено норми процесуального права, прав позивача як людини, а саме права як людини які передбачені ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Вказує , що позивач не заявляє позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 05.03.2019 по 03.04.2020, оскільки це питання вже було розглянуто. Як вбачається з матеріалів справи предметом захисту в суді є інтерес позивача який полягає в отриманні пенсії в розмірі 60% грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення, за період з 01.01.2018 по 04.03.2019. Оскільки період з 01.01.2018 по 04.03.2019 не був предметом розгляду по справі на яку посилається суд, не можна вважати, що позивачем подано інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, таким чином у суду першої інстанції відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 по справі №440/3363/20, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ГУ ПФУ в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вказує , що станом на момент розгляду даної справи вимоги позивача щодо здійснення виплати пенсії у розмірі 100%, проте за період починаючи з 05.03.2019 р. вже вирішено судом, отже, повторне звернення до суду до того ж відповідача, з тими самими вимогами та з тих же підстав є недопустимим та суперечить принципу правової визначеності як складової частини принципу верховенства права , таким чином рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України , суд першої інстанції виходив з того , що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа №440/947/20, рішенням у якій, що не набрало законної сили, вирішено спір за період з 05.03.2019 по 03.04.2020 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і спір у справі 440/3363/20.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З аналізу наведеної правової норми КАС України вбачається, що законодавцем, з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, встановлено певні правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.
Тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
При цьому, предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача; підстава адміністративного позову - обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Таким чином, якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з'ясовано, що в провадженні цього або іншого суду вже є адміністративна справа про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, суд має право залишити позовну заяву без розгляду, оскільки не допускається розгляд двох однакових справ у різних провадженнях. При цьому, суд зобов'язаний співставити й порівняти три наведені вище елементи (сторони справи, предмет спору та його підстави) перед прийняттям такого процесуального рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа № 440/947/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області .
Предметом оскарження у даній справі № 440/947/20 є:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, здійснивши виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року однією сумою з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанов №649 від 22 серпня 2018 року, №804 від 14 серпня 2019 року), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №440/947/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії у період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На момент прийняття судом оскаржуваної ухвали рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №440/947/20 не набрало законної сили.
Предметом оскарження у даній справі є:
- визнання дій ГУ ПФУ в Полтавській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, протиправними;
-зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 60 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою, з урахуванням виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, без використання при таких виплатах постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова №649 від 22.08.2018, постанова №804 від 14.08.2019), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Тобто , наведені обставини свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області у справі 440/947/20 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є аналогічними за предметом та підставами позовним вимогам ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області у справі 440/3363/20 в частині зобов'язання вчинити певні дії за період з 05.03.2019 по 03.04.2020 (дата ухвалення рішення суду у справі 440/947/20).
Щодо доводів апелянта з посиланням на те , що позивач не заявляє позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 05.03.2019 по 03.04.2020, оскільки це питання вже було розглянуто, а предметом захисту в суді в даному позові є інтерес позивача який полягає в отриманні пенсії в розмірі 60% грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення, за період з 01.01.2018 по 04.03.2019 , колегія суддів зазначає, що в даному позові , який подано до суду 26.06.2020р. , заявлені вимоги стосуються періоду з 01.01.2018 та без зазначення кінцевої дати, тобто суд повинен переглядати позовні вимоги за період з 01.01.2018 по дату винесення судового рішення, в даному випадку і період з 05.03.2019 по 03.04.2020 (дата ухвалення рішення суду у справі 440/947/20).
Крім того , колегія суддів зазначає , що позовні вимоги за період з 01.01.2018 по 04.03.2019 вирішені судом при розгляді даної справи та прийнято відповідне рішення від 30.07.2020р.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 року по справі № 440/3363/20 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 07.12.2020 року