03 грудня 2020 р.м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Губарєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі № 642/8408/19
за позовом ОСОБА_1
до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, експерта лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Кириленко Світлани Анатоліївни
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса (далі по тексту - ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса, перший відповідач), експерта лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса Кириленко Світлани Анатоліївни (далі по тексту - експерт Кириленко С.А., другий відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії старшого наукового співробітника лабораторії будівельно-технічних досліджень Кириленко С.А. в частині вирішення питання про майнові права всупереч кваліфікації судового експерта, самостійного вибору вихідних даних та їх обґрунтованості для проведення експертизи;
- визнати протиправними дії керівника експертної установи в частині проведення експертизи за заявою особа, яка діяла за довіреністю без права підпису, не повернення висновку експертизи №22939 експерту на усунення помилок.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17.12.2019 по справі № 642/8408/19 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про протиправність дій суб'єкта владних повноважень - передано до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі № 642/8408/19 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, Експерта лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Кириленко Світлана Анатоліївна про визнання протиправними дій.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 642/8408/19 залишено без змін.
19.10.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 642/8408/19, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 642/8408/19 залишено без руху. Роз'яснено заявнику, що недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1152,60 грн та уточненої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із зазначенням всіх учасників справи (відповідачів) та зазначенням рішення суду, переглянути за нововиявленими обставинами яке просить позивач.
10.11.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла уточнена заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій він просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020, ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії відповідача під час виконання ним наукової і науково-технічної діяльності, що викладена в предметі позовної заяви, надано платіжне доручення №16 від 10.11.2020 про сплату судового збору в сумі 1152,60 грн.
11.11.2020 з Харківського окружного адміністративного суду на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 642/8408/19 для розгляду заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.
У зв'язку з необхідністю проходження вказаної справи належної реєстрації відділом документального забезпечення Другого апеляційного адміністративного суду, справу № 642/8408/19 було передано головуючому судді по справі Перцовій Т.С. 12.11.2020.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 відкрито провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 642/8408/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса, Експерта лабораторії будівельно-технічних досліджень Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Кириленко Світлани Анатоліївни про визнання протиправними дій. Призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі 642/8408/19 на 03.12.2020 о 12:30 год у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в залі судових засідань № 1.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020 щодо того, що ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса є суб'єктом владних повноважень. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не могли врахувати істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі позивачеві в той час. Стверджує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020. У зв'язку з викладеним, посилаючись на підпункт 1 частини 2 статті 361 КАС України, вважає, що наявні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 362 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року у справі №2040/7218/18, яка підлягає обов'язковому врахуванню апеляційним судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
В обґрунтування заяви про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі №642/8408/19 за нововиявленими обставинами позивач зазначив, що під час розгляду справи ані йому, ані суду не було відомо про постанову Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020, в якій викладена протилежна правова позиція, ніж застосована судами, а саме: «При цьому Верховний Суд зважає на те, що відповідач за Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 10 лютого 1995 року № 51/95 - ВР, Статутом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України від 17 лютого 2020 року № 578/5 наділений повноваженнями щодо управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства може здійснювати владні управлінські функції і є суб'єктом владних повноважень…».
Таким чином, заявник вважає нововиявленою обставиною позицію Верховного Суду щодо того, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України є суб'єктом владних повноважень, викладену у рішенні за результатами розгляду іншої справи.
Проте, викладена у рішенні Верховного Суду позиція в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України не є нововиявленою обставиною.
Фактично, заявник не згоден з постановою суду апеляційної інстанції, що також не є підставою для її перегляду за нововиявленими обставинами.
Крім того, постанова Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020 не відповідає вимогам до нововиявлених обставин, оскільки не існувала на час розгляду справи № 642/8408/19 та прийняття рішення Другим апеляційним адміністративним судом 16.03.2020, ухвалена за іншим суб'єктним складом, не пов'язаним з цією справою.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач процитував частину висновку Верховного Суду та не звернув уваги на основний висновок, який наведено Верховним Судом у цьому ж реченні такого змісту: «… однак під час вирішення питання щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.»
Також Верховний Суду у постанові від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020 вказав на те, що відсутність публічно - правового спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до адміністративного суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
Колегія суддів також звертає увагу на те, що основним мотивом закриття провадження у справі № 642/8408/19 була відсутністю юридичного спору як такого, оскільки дійсний намір позивача у спірних відносинах спрямований фактично на оскарження результатів експертизи, тобто, спростування висновку експертизи як доказу у цивільній справі № 643/5283/17, а тому ці вимоги не можуть бути предметом окремого судового оскарження за будь-яким судочинством.
Отже, загальний висновок Верховного Суду у постанові від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020 цілком узгоджується з висновками, викладеними у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі № 642/8408/19.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 520/2604/2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (про відмову у відкритті провадження у справі) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року залишено без змін.
Отже, питання чи є ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса суб'єктом владних повноважень не має вирішального значення у цій справі. Вирішальне значення у цій справі має відсутність публічно-правового спору, що, у свою чергу, виключає можливість звернення до адміністративного суду, оскільки відсутнє право, яке підлягає судовому захисту.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зауважує, що нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. За правилами ст. 361 КАС України не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, обставини, на які посилається позивач, не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Як вказано Європейським судом з прав людини в рішеннях у справах "Пономарьов проти України", "Брумареску проти Румунії", одним з фундаментальних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
У справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) зазначено, що виконання рішення, ухваленого судом, має розглядатися як складова частина "судового розгляду", передбаченого статтею 6, - важливість цього принципу в контексті адміністративного провадження - обов'язок адміністративних органів виконати рішення найвищого адміністративного суду держави.
Таким чином, ретельно проаналізувавши та перевіривши всі доводи заявника, колегія суддів вважає, що фактично вони зводяться до переоцінки доказів судом, суперечать принципу юридичної визначеності та вказують на незгоду ОСОБА_1 із судовим рішенням, що відповідно до норм ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Позивач, не згодний із прийнятим остаточним судовим рішенням, має на меті лише повторний розгляд та винесення нового рішення у справі, що є неприпустимим в силу вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі № 642/8408/19 за нововиявленими обставинами такою, що задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 243, 250, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 по справі № 642/8408/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.
Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2020.