25 листопада 2020 р. Справа № 520/2984/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 (суддя Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 22.06.20) по справі № 520/2984/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 29 о/с "по особовому складу" від 04.02.2020 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.03.2003 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, НОМЕР_2 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №29 о/с "по особовому складу" від 04.02.2020 прийнято відповідачем протиправно, відтак останній підлягає скасуванню, а позивач поновленню на займаній посаді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року позовні вимоги було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 29 о/с "По особовому складу" від 04.02.2020 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №64 о/с "По особовому складу" від 24.03.2020 "Про часткову зміну пункту наказу № 29 о/с "По особовому складу" від 04.02.2020".
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області з 07.02.2020.
Звернуто рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області до негайного виконання.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.03.2003 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІНПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.02.2020 по 11.06.2020 у розмірі 52802,0 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот дві гривні).
Звернуто рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 07.11.2015 був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Харківській області. З 03.09.2019 проходив службу на посаді оперуповноваженого.
До Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов рапорт від 15.11.2019 №4535/119-14-2019 за підписом начальника відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_2 , в якому останній повідомляє про виявлені порушення службової дисципліни, що мають ознаки дисциплінарного проступку, з боку підлеглого ОСОБА_1 .
Крім цього, у власному рапорті підполковник поліції ОСОБА_2 повідомив, що 13.11.2019 йому стало відомо про складання відносно полковника поліції ОСОБА_1 поліцейськими управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції адміністративних матеріалів за фактами порушень Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, відповідальність за які передбачена частиною п'ятою статті 121 та частиною першою статті 130 КУпАП.
За обставинами, викладеними у рапорті начальника відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_2 , наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.11.2019 №1938 призначено службове розслідування.
За результатами проведеного розслідування складено висновок від 02.12.2019, в якому зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту у частині перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та підриві авторитету Національної поліції України, п. 7 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту у частині неутримання висловлювань та дій, що принижують честь та гідність людини, 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» у частині недопущення випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, п. 2.5 ПДР України в частині відмови від проходження огляду на стан сп'яніння при наявності на те підстав, а також порушенні вимог п. 3 розділу IV Правила етичної поведінки, у частині дотримання норм професійної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час, оперуповноважений відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №1191 від 03.12.2019 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського головного управління Національної поліції в Харківській області» застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби.
На підставі вказаного наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ №29 о/с від 04.02.2020 згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області полковника звільнено зі служби у поліції з 04.02.2020.
У подальшому Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ №64 о/с "По особовому складу" від 24.03.2020 "Про часткову зміну пункту наказу № 29 о/с "По особовому складу" від 04.02.2020" в частині дати звільнення позивача.
Не погоджуючись з наказом про звільнення з посади ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності оскаржуваного наказу та наявності підстав для його скасування.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.
Як визначено у ч. 1 ст. 1 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За змістом пункту шостого частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі за текстом - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до вимог п. 1, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поліцейський зобов'язаний поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; поліцейський зобов'язаний утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у частині 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Стаття 14 Дисциплінарного статуту визначає, зокрема, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі за текстом - Порядок).
Згідно з п. 1 розділу II Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Згідно зі ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 13.11.2019 по 23.11.2019, з 25.11.2019 по 17.12.2019, з 18.12.2019 по 28.12.2019, з 30.12.2020 по 11.01.2020.
Як встановлено судом зі змісту наказу №1191 начальником ГУНП у Харківській області наказано ознайомити з цим наказом полковника поліції ОСОБА_1 під особистий підпис, проте доказів ознайомлення позивача з вказаним наказом відповідачем не надано.
В порушення ч. 1, 3-5 ст. 22 Дисциплінарного статуту відповідачем не повідомлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі про застосоване до поліцейського, який перебуває на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) дисциплінарне стягнення у вигляді наказу №1191 від 03.12.2019 року.
Таким чином, позивача не ознайомлено належним чином про застосовне до нього дисциплінарне стягнення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою апеляційного суду Харківської області від 20.05.2020 у справі №642/7863/19 апеляційну скаргу захисника Головань Т.Г. задоволено.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 7 лютого 2020 року по справі №642/7863/19 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, колегією суддів оглянуто надану до суду апеляційної інстанції виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 13.11.2019 року, відповідно до якої зазначено, що розпочато курс лікування нікотинової залежності. Також зазначено, що слідів сп'яніння не виявлено.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 29 о/с "по особовому складу" від 04.02.2020 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №64 о/с "По особовому складу" від 24.03.2020 "Про часткову зміну пункту наказу № 29 о/с "По особовому складу" від 04.02.2020" не є предметом спору, проте оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №29 о/с "по особовому складу" від 04.02.2020 прийнято протиправно, з метою захисту порушених прав позивача, колегія суддів погоджується із виходом судом першої інстанції за межі позовних вимог та скасуванням наказу №64 о/с "По особовому складу" від 24.03.2020.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відтак, частина позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління національної поліції в Харківській області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Вирішуючи питання про порядок обчислення належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 235 КЗпП України при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі- Порядок № 100).
Відповідно до абз. 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110) днем звільнення вважається останній день роботи.
У п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач має право на грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.02.2020 (наказ від 24.03.2020 №64 о/с) по 11.06.2020 (дата рішення суду).
Згідно з довідкою відповідача про доходи від 04.03.2020 №372 заробітна плата позивача за два календарні місяці роботи, що передували дню звільнення, становить 38514,54 грн., середньомісячна заробітна плата складає 19257,27 грн., середньоденна заробітна плата складає 621,20 грн.
З огляду на вказане, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі у розмірі 52802,0 грн. (621,20*85).
Відповідно до ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягають негайному виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 520/2984/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 07.12.20.