25 листопада 2020 р. Справа № 520/14506/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 (суддя Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 16.06.20) по справі № 520/14506/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019 року №0001393305, №0001403305, №0001413305; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000083305 від 05.12.2019 року; визнати протиправним та скасувати Рішення №0001383305 від 05.12.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, утримання та сплати до бюджету військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи за період 01.01.2019 р. по дату закінчення перевірки, про що складено Акт від 17 жовтня 2019 р. №407/20-40-14-01-08/ НОМЕР_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач отримав Акт перевірки 26 листопада 2019 р.
05 грудня 2019 року Відповідачем на підставі Акту перевірки були прийняті наступні рішення: податкове повідомлення - рішення №0001393305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 18 764 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 96 коп., з яких: 11264 (одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 78 коп. сума збільшення за податковим зобов'язанням, 6819 (шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 45 коп. - штрафні санкції, 680 (шістсот вісімдесят) гривень 73 коп. - пеня;
-податкове повідомлення - рішення №0001403305 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб у вигляді заробітної плати у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 коп.;
-податкове повідомлення - рішення №0001413305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) гривні 46 коп., з яких: 938 (дев'ятсот тридцять вісім) гривень 25 коп. сума збільшення за податковим зобов'язанням, 578 (п'ятсот сімдесят вісім) гривень 25 коп, - штрафні санкції, 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 96 коп. - пеня;
-вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000083305 по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 6464 (шість тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 04 коп.
-рішення №0001383305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 3050 (три тисячі п'ятдесят) гривень 30 коп.
Вказані рішення ГУДПС у Х/О Позивач отримав 12 грудня 2019 року.
Згідно висновків Акту перевірки, перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено такі порушення:
- ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме допущено до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору (наказу про прийняття на роботу, угоди про виконання разової роботи)
- постановою КМУ від 17.06.2015 року №413 затверджено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу
-п.п. 168.1.1, 168.1.2 ст.168 Податкового кодексу України не нараховано, не утримано та не сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 11 254, 78 грн. за січень - серпень 2019 року, в тому числі з сум виплачених заробітних плат працівників у сумі б 944, 78 грн., на користь фізичної особи за договором оренди нежитлового приміщення у сумі 4320,00 грн., податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку за формою 1ДФ не відображені суми виплачених доходів неоформленим працівникам.
-абз. «а» п. 176.2 ст.17б Податкового кодексу України подавати своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а саме, заниження сум доходу нарахованих (сплачених) на користь гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та не відображення сум доходу нарахованих (сплачених) на користь гр. ОСОБА_6
-п.п. 1.6 п.16-1 Розділу XX Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування військового збору у сумі 938,25 грн., за січень - серпень 2019 року, в тому числі: із сум виплаченої заробітної плати загальною сумою 578,25 грн.; із сум нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості у сумі 360 грн.
-п.1 ч.2 ст.6 Розділу Д п. 1 ч.1 ст.7 Розділу III, ч.5 ст.8 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не нараховане, не обчислене і не сплачено єдиний внесок в загальній сумі 6464,04 грн. за січень - серпень 2019 року, в тому числі за червень 2019 року у сумі 2365,00 грн., за липень 2019 року у сумі 2281,84 грн., за серпень 2019 року у сумі 1817,20 грн.
-ч.1 ст.50 Кодексу законів про працю України в частині недотримання законодавчо встановленої тривалості робочого часу працівників.
Позивач не погодився з такими висновками акту перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень діяв на підставі та в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на такі обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було отримано інформацію про ухилення податковим агентом ФО-П ОСОБА_1 від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок укладення платником трудових договорів з найманими особами.
На підставі п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, ст.42, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 .
Під час виходу 03.10.2019 р. за адресою провадження господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , за вказаною адресою знаходиться поштове відділення.
Фахівцями ГУ ДПС встановлено особу, гр. ОСОБА_2 , яка на момент перевірки, виконувала роботу, а саме, здійснювала розрахунково - касові операції, видачу та отримання поштових відправлень від імені ФОП ОСОБА_1 . Інформація про трудові відносини ФО-П ОСОБА_1 до контролюючого органу у вигляді повідомлення не надходила, відсутні трудові договори/угоди про виконання разової роботи на дату, яку зазначила гр. ОСОБА_2 у своєму письмовому поясненні від 03.10.2019 р.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-УІІІ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 17.06.2015р. №413, яка набрала чинності 27.06.2015 року, затверджено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу .
Повідомлення подається до органів ДПСУ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що ФО-П ОСОБА_1 використовував працю найманого працівника гр. ОСОБА_2 , яка надала письмові пояснення та пояснила обставини трудової діяльності, без належного оформлення трудових відносин.
Матеріалами справи підтверджено, що гр. ОСОБА_2 у своїх поясненнях від 03.10.2019 року повідомила, що працює на ФО-П ОСОБА_1 на посаді оператор-касир з 20.09.2019 року, офіційно не оформлена, при працевлаштуванні трудовий договір не укладався, працює з режимом роботи з 8:00-18:00.
Крім того, були надані пояснення:
гр. ОСОБА_3 . в яких зазначено, що вона працює на ФО-П ОСОБА_1 по трудовому договору, на посаді касир з режимом роботи: пн-пт з 8:00 -18:00, сб - 9:00-17:00; нд- 9:00-14:00 та без вихідних та отримує заробітну плату у сумі 6200,00 грн.;
гр. ОСОБА_7 надав письмові пояснення в яких зазначив, що працює на ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору, на посаді вантажник з 02.09.2019 з режимом роботи з 8:00 -18:00 та отримує заробітну плату у сумі 4200,00 грн.;
гр. ОСОБА_8 надав письмові пояснення в яких зазначив, що працює на ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору, на посаді водія з 05.09.2019 з режимом роботи з 8:00 -18:00 та отримує заробітну плату у сумі 5000,00 грн.;
гр. ОСОБА_9 надала письмові пояснення в яких зазначила, що працює на ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору, на посаді касир - оператор з 08.09.2008 з режимом роботи з 8:00 -18:00 та отримує заробітну плату у сумі 4200,00 грн.
Судом встановлено, що до перевірки ФО-П ОСОБА_1 наказ про прийняття на роботу гр. ОСОБА_2 або договір про виконання разової роботи не надано.
Таким чином, на підставі отриманої в ході перевірки податкової інформації, зокрема, у вигляді письмових пояснень найманих робітників ФО-П ОСОБА_1 , перевіркою встановлено суму виплаченого доходу без перерахування податку на доходи з фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску у розмірі 53 382,00грн. за січень-серпень 2019 рік, в тому числі при виплаті заробітної плати найманим робітникам у сумі 29 382,00, при виплаті на користь фізичних осіб за договором оренди нежитлового приміщення у сумі 24 000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що статтею 168 Податкового кодексу України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, пп. 168.1.1 п. 168.1 якої передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (в редакції, чинній в перевіряємому періоді).
Пунктом 171.1 ст.171 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно з пунктом 176.2 ст.176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
При дослідженні первинних документів, а саме: договору оренди нежитлового приміщення від 22.05.2019, укладеному між ФО-П ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 встановлено, що сума орендної плати в місяць по даному договору встановлюється в таких розмірах: перших три місяці - 6000,00 грн. на місяць; 6000,00 грн. надалі.
Згідно з п.п.170.1.2. п. 170.1 ст. 170 Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення ФО-П ОСОБА_1 пп. 168.1.1 та 168.1.2 ст. 168 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11254,78 грн. за травень-серпень 2019, в тому числі з сум виплачених заробітних плат працівників у сумі 6944,78 грн.; на користь фізичної особи за договором оренди нежитлового приміщення у сумі 4320,00 грн. та виплату сум доходу без перерахування податку на доходи з фізичних осіб та військового збору на користь фізичної особи, а саме гр. ОСОБА_6 у сумі 24000,00 грн. за травень-серпень 2019 року.
Також, колегія суддів звертає увагу, що ФО-П ОСОБА_1 було занижено суми єдиного внеску в загальній сумі 6464,04 грн. за січень-серпень 2019, чим порушено п. 1, ч. 2 ст.6 розділу II, п.1, ч.1 ст.7 Розділу III ч.5, ст. 8 Розділу III Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та порушення ФО-П ОСОБА_1 п. 16-1 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. в частині неутримання та неперерахування військового збору у сумі 938,25 грн., за січень-серпень 2019 рік: в тому числі: із сум, виплаченої заробітної плати загальною сумою 578,25 грн.; із сум нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості у сумі 360,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття спірних рішень, а тому скасуванню не підлягають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі № 520/14506/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 07.12.20.