01 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10672/20
(суддя Ільков В.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі №160/10672/20 за позовом комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Жовтоводської міської ради, третя особа - ліквідатор Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради 07 вересня 2020 року звернулось до суду з позовом до Жовтоводської міської ради, згідно з яким просить - визнати протиправною бездіяльність Жовтоводської міської ради в частині невиконання ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018 року та від 23.05.2019 року у справі № 38/5005/6563/2011 в частині безумовного прийняття з державної у комунальну власність наступного майна Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський»:
1. будівлі хлораторної (Б, площ. 32,2 кв.м.), інвентарний №520;
2. будівлі насосної (А, площ. 99,3 кв.м.), Будівля прохідної (В, площ. 12,9 кв.м.), туалет (Г), огорожа (№1), ворота з хвірткою (№2), вимощення (І)), інвентарний №521;
3. будівлі каналізаційної насосної станції (А, площ. 22 кв.м.; вимощення (І)), інвентарний
№5127;
4. водопроводу, інвентарний №9016;
5. водозабірної колонки, інвентарний №9017;
6. водопроводу житлових будинків, інвентарний №5149;
7. зовнішньої каналізації, інвентарний №12415;
8. зовнішнього водопроводу (2-х поверхових 16-ти квартирних житлових домів), інвентарний №1251;
9. каналізації, інвентарний №1281;
10. водопроводу від ПГ-8 до ПГ-41а, інвентарний №5311;
11. трубопроводу від ВК-За до КНС-7, інвентарний №4;
12. насосної станції, інвентарний №41551;
13. водопроводу насосної станції, інвентарний №41554;
14. насосу дозатора з вузлами всоса і подачі, інвентарний №11554;
15. насосу дозатора з вузлами всоса і подачі, інвентарний №11553;
16. водопроводу (по гос-ву 4875 м), інвентарний №5148;
17. внутрішньоплощадочних каналізаційних систем, інвентарний №41541;
18. насосної станції (дренажна), інвентарний №41545;
19. внутрішньоплощадочних систем водопостачання, інвентарний №41546;
20. каналізації (з асбестоцем труб Д 150), інвентарний №108;
21. насосної, інвентарний №117;
22. наружного водопроводу, інвентарний №123;
23. водопроводу від Водобуда, інвентарний №126;
24. водопроводу (544.7 к ж-д 1-5), інвентарний №127;
25. зовнішньої каналізації, інвентарний №124;
26. каналізаційного колектора, інвентарний №5101.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог законодавства відмовляється прийняття з державної у комунальну власність частини майна Державного підприємства «Аграрний цех «Жовторічанський» визначеного ухвалою господарського суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» до Жовтоводської міської ради, третя особа - ліквідатор Державного підприємства «Аграрний цех Жовторічанський» арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвала суду мотивовано тим, що фактично Жовтоводська міська рада у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності, тобто відносини, які склалися між відповідними суб'єктами щодо використання об'єкта комунальної власності, не є публічно-правовими, а тому такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідач у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень по відношенню до позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акта індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить вимогу щодо протиправності бездіяльності Жовтоводської міської ради в частині невиконання ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018 року та від 23.05.2019 року у справі № 38/5005/6563/2011.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частинами 1 та 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
В свою чергу частиною 1 статті 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Відповідно до частини 3 статті 1291 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що відповідно передбачає судовий контроль з боку суду, який прийняв відповідне рішення, у цьому випадку - Господарський суд Дніпропетровської області.
Враховуючи те, що позивач звертаючись до суду з цим позовом ставить питання щодо протиправності дій відповідача в частині не виконання ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018 року та від 23.05.2019 року у справі № 38/5005/6563/2011, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що цей спір фактично стосується виконання рішень господарського суду, що не може бути предметом розгляду нового позову поданого в рамках іншого судочинства.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Як вбачається з ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2018 року та від 23.05.2019 року у справі № 38/5005/6563/2011, вони постановлені в рамках розгляду справи про банкрутство комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради, а тому цей спір належить розгляду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи те, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про непідсудність цієї справи адміністративному суду, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, як наслідок ухвалу суду першої інстанції у цій справі слід залишити без змін.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі №160/10672/20 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко