про залишення апеляційної скарги без руху
23 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2916/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №280/2916/19 за позовом Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року позов задоволений.
26.12.2019 Головне управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2020 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
09.11.2020 Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про заміну відповідача у справі в порядку процесуального правонаступництва.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року вказане вище клопотання задоволено; замінено відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області .
Перевіривши на відповідність Кодексу адміністративного судочинства апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Головне управління ДПС у Запорізькій області у цій справі подало апеляційну скаргу як правонаступник Головного управління ДФС у Запорізькій області, про що апелянтом було безпосередньо зазначено в самій апеляційній скарзі, та заявлено клопотання про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва, яке, у свою чергу, судом було задоволено та здійснено таку заміну.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, усі дії, вчинені Головним управління ДФС у Запорізькій області є обов'язковими для Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Таким чином, для Головного управління ДПС у Запорізькій області у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року як і для Головного управління ДФС у Запорізькій області .
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.
Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області отримав копію оскарженого рішення суду першої інстанції 29 листопада 2019 року.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, а також те, що для Головного управління ДПС у Запорізькій області у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року як і для Головного управління ДФС у Запорізькій області, апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 9 листопада 2020 року, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 30 грудня 2019 року (з урахуванням вихідних днів).
Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначає, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року, проте судом апеляційної інстанції зазначена скарга була повернута апелянту у зв'язку з несплатою судового збору. Також вказав, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільного доступу до правосуддя.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.
Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Разом з тим, несплата судового збору, і, як наслідок, повернення зазначеної скарги, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення від 16.07.2019.
Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Щодо посилань апелянта на забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, апеляційний суд зазначає таке.
Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.
У свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Суд зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене вище, суд зобов'язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 295, 298, 325, 328 КАС України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПМ у Запорізькій областім .
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №280/2916/19 залишити без руху та надати строк для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю. Чумак