Іменем України
30 листопада 2020 року
Київ
справа №182/6463/16-а(2-а/0182/89/2017)
адміністративне провадження №К/9901/3246/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Єзерова А.А.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 (колегія у складі суддів Шлай А.В., Кругового О.О., Прокопчук Т.С.)
у справі №182/6463/16-а
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 23.11.2016 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просили:
- зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 з 07.10.2009 із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, передбачених чинним пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009 із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, передбачених чинним пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок.
2. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.07.2017 позов задоволено повністю.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправними відмови Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, викладені у листах № Л-191-1, № Л-192-1 від 02.11.2016, у поновленні виплати пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
- зобов'язано Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області поновити з 17.10.2016 виплату пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , здійснивши її перерахунок у відповідності до вимог діючого законодавства України та виплативши заборгованість.
У задоволенні решти позовних вимог Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив.
4. 24.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій останній, посилаючись на порушення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
5. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, які по травень 1998 року проживали у м. Нікополі Дніпропетровської області та отримували пенсію: ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1, ОСОБА_2 - за віком на загальних умовах.
8. У червні 1998 року позивачі виїхали на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, де 13.07.2001 прийняті на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. У зв'язку із виїздом позивачів на постійне проживання до Держави Ізраїль виплата раніше призначених пенсій їм була припинена.
9. 17 жовтня 2016 року позивачі через свого представника, уповноваженого діяти від їх імені довіреністю від 22.09.2016, посвідченою спеціалістом з консульських питань Посольства України в Державі Ізраїль в м.Рішон Ле-Ціон, звернулись до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про перерахунок і поновлення виплати відповідних пенсій.
10. Листами від 02.11.2016 № Л-192-1, № Л-191-1 Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомило позивачів про відсутність підстав для поновлення виплати пенсій та їх перерахунку. Відмовляючи у поновленні виплати пенсій відповідач роз'яснив, що відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). У свою чергу документом, що підтверджує місце проживання (реєстрації) особи, є паспорт громадянина України або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації).
11. З огляду на викладене відповідач у вказаних листах зазначив, що поновлення виплати позивач пенсії можливе за умови особистого звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до територіального органу Пенсійного фонду України з паспортом громадянина України.
12. Вважаючи, що рішення відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначених пенсій не ґрунтуються на вимогах закону, позивачі звернулись до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протиправно відмовив позивачам у перерахунку і поновленні виплати пенсій, оскільки, незважаючи на те, що на момент звернення до територіального органу Пенсійного фонду України позивачі постійно проживають на території іншої держави, вони мають такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України. Водночас чинне законодавство України виключає можливість обмеження права на соціальний захист, у тому числі права на пенсійне забезпечення, за ознакою місця проживання.
17. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення виплати позивачем раніше призначених пенсій.
18. Разом з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поновити виплату пенсій позивачам слід з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, тобто з 17.10.2016, оскільки до цього моменту позивачі на обліку у Нікопольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області не перебували.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції та в касаційній скарзі просить його скасувати з підстав порушення ним норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Водночас просить залишити в силі постанову суду першої інстанції.
20. В обґрунтування скарги зазначає, що право на поновлення виплати пенсії у позивачів виникло саме з дати прийняття Рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, відповідно до якого пункт 2 частини 1 статті 49, друге речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
21. Звертає увагу, що апеляційний суд, зобов'язуючи відповідача поновити позивачам виплату пенсії з дня звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, у своїй постанові не зазначив норм права, на підставі яких він дійшов зазначених висновків.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги на підставі встановлених судами фактичних обставин справи, виходячи з меж касаційного перегляду, звертає увагу на наступне.
23. У справі, що розглядається, предметом касаційного оскарження є правильність застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції постанови про часткове задоволення позову.
24. Спір виник щодо правомірності відмови територіального органу Пенсійного фонду України у перерахунку та поновленні виплати пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Відповідно, з'ясуванню підлягає чи законним є обмеження виплати пенсії за ознакою місця проживання.
25. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009 (07.10.2009), яким визнано неконституційними положення Закону №1058-ІV, на підставі яких позивачам було припинено виплату пенсії, у них виникло право на відновлення виплати пенсії за віком. В цій частині рішення не оскаржується і, відповідно, не переглядається.
26. Що стосується застосуванню строку, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 дійшла такого висновку:
83. … статті 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
27. Зважаючи на вищенаведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
28. Що стосується вимог позивачів про здійснення перерахунку їх пенсій із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат як непрацюючим пенсіонерам та дітям війни, колегія суддів зазначає, що подані позивачами заяви про призначення/перерахунок пенсій не містили вимог про перерахунок пенсії із урахуванням вказаних складових.
29. У рамках спірних правовідносин поновлення виплати позивачам раніше призначених пенсій не відбулось, відповідач не вчиняв будь-яких дій, пов'язаних із розрахунком їх розміру, у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень провести перерахунок пенсій із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат в судовому порядку відсутні.
30. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341, 351, 354, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №182/6463/16-а - скасувати.
3. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя А.А. Єзеров