30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 560/2021/20
адміністративне провадження № К/9901/30240/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі №560/2021/20 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,
У квітні 2020 року Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року відмовлено Харківському національному університету повітряних сил імені Івана Кожедуба у визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду. Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 5424,00 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду та надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року продовжено Харківському національному університету повітряних сил імені Івана Кожедуба строк на усунення недоліків позовної заяви - на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, в ухвалі зазначено, що відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що на даний час велика кількість відрахованих курсантів, а також тим, що кошти, які витрачаються на навчання є бюджетними.
Судом першої інстанції також зазначено, що із поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачаються поважні причини для поновлення строку звернення до суду, оскільки ті причини, які наведені позивачем, не є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення позивача або такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Станом на 07 серпня 2020 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, хоча ухвалу від 13 квітня 2020 року ним отримано 21 квітня 2020 року, а ухвалу від 22 травня 2020 року ним отримано 29 травня 2020 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду не є поважними. Серед іншого суд апеляційної інстанції зауважив, що твердження позивача про те, що раніше дана категорія справ розглядалася за правилами цивільного судочинства не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже позивачем не надано доказів того, що він звертався до загального суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат. Крім того, 13 березня 2019 року постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №723/18/17 визначено, що дану категорію справ необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, натомість з позовом до суду звернувся лише 10 квітня 2020 року. При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду надано не було.
Разом з тим, судами зазначено, що посилання позивача на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до суду. Невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши аргументи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
За змістом частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві, та постановою суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін вказану ухвалу.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження вказаних рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження вказаних судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Аналіз ухвалених у цій справі рішень судами попередніх інстанцій дає підстави дійти висновку, що процесуальним законом закріплені спеціальні строки звернення до адміністративного суду з питань проходження публічної (військової) служби - місячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.
Значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.
Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, й не дають можливості невиправдано затягувати процес.
Обставини, вказані позивачем в касаційній скарзі як причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, на думку Суду, не є непереборними та неповажними. Таким обставинам, на які вказує скаржник, як на підставу для поновлення строку для звернення до суду, надана змістовна та обґрунтована оцінка судами попередніх інстанцій. Судові рішення які оскаржуються позивачем та зроблений в них аналіз, а також застосування норм права є правильним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За такого правового регулювання, Суд дійшов висновку, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі №560/2021/20 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк