30 листопада 2020 року
м. Київ
справа №826/1516/17
адміністративне провадження №К/9901/18727/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/1516/17
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації третя особа Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Київської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Огурцова О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Файдюка В. В., суддів: Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 20.12.2016 року про відмову у встановленні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А;
1.2. зобов'язання прийняти рішення про встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.11.2016 року № 805.
2. Позовна заява мотивована тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачці у встановленні статусу особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, оскільки в період з 30.07.1975 року по 30.06.1986 року позивачка проживала в місті Городище, де середня зона опромінення щитовидної залози становить для дітей віком від 3 до 8 років 16,9 сГр. Це підтверджується довідкою та експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.11.2016 року № 805.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 20.12.2016 р. № 11 в частині відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А.
В решті позовних вимог відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено право позивачки на встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А, а тому оскаржуване рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 20.12.2016 року № 11 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про встановлення позивачці статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи та видати відповідне посвідчення спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів заявниці, які на час розгляду справи не були порушені. Відтак, вказані вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року та ухвалено нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 20 грудня 2016 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у встановленні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А.
Зобов'язано Київську міську державну адміністрацію прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21 листопада 2016 року № 805 та довідки Городищенської районної державної адміністрації від 22 серпня 2016 року № 7.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи та причинний зв'язок інвалідності було підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (довідками Городищенської РДА та МСЕК), а тому оскаржуване рішення відповідача від 20 грудня 2016 року є неправомірним та підлягає скасуванню. ї
При цьому, апеляційний суд вказав, що у відповідача за наслідками скасування рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є лише один можливий варіант вчинення дій - прийняти рішення про встановлення позивачці статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на підставі експертного висновку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Київська міська державна адміністрація звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що зобов'язання відповідача прийняти рішення про встановлення позивачці статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на підставі експертного висновку є втручанням у здійснення ним своїх дискреційних повноважень.
Касатор також вказує, що право на отримання посвідчення потерпілого мають особи, яким причинний зв'язок інвалідності з насідками Чорнобильської катастрофи було встановлено до досягнення повноліття, однак, позивачу такий зв'язок було встановлено після 18 років.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. 08 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
12. У зв'язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №826/1516/17.
13. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
15. Відповідно до довідки від 22.08.2016 року № 7 (Додаток № 10) виданої Городищенською районною державною адміністрацією позивачка у період з 30.07.1975 року по 30.06.1986 року постійно проживала в м. Городище, де в період з 26.04.1986 року по 30.06.1986 року середня доза опромінення щитовидної залози для дітей віком від 3 до 18 років становила 16,9 сГр. (а. с. 11).
16. Згідно постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106 с. Городище віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
17. Відповідно до експертного висновку від 21.11.2016 року № 805, складеного Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачці встановлено основний діагноз - «Карцинома (рак) щитоподібної залози папілярної, ст. І, кл., група 2. Стан після комбінованого лікування. Післяопераційний гіпотиреоз, тяжка форма в ст. декомпенсації», який є захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на Чорнобильській АЕС (а. с. 12).
18. На підставі вказаного висновку позивачці було встановлено третю групу інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК серії АВ № 1651048 від 08.12.2016 року (а. с. 13).
19. Позивачка звернулася до УПСЗН Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
20. Листом від 28.12.2016 року № 01-35-2443 управління повідомило, що відповідно до рішення, оформленого протоколом від 20.12.2016 року № 11, їй було відмовлено у встановленні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи у зв'язку з тим, що інвалідність, пов'язану із впливом аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено після досягнення нею повноліття.
21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
24. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
27. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону № 796-XII. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Пунктом 3 частини 1 статті 27 цього Закону № 796-XII передбачено, що до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення.
Відтак, статус потерпілого у розумінні зазначених вище норм мають особи, які до досягнення ними повноліття проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення та після досягнення ними повноліття набули інвалідності, пов'язаної із наслідками Чорнобильської катастрофи відповідно до висновку спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії.
Зважаючи на те, що інвалідність позивачці встановлена після досягнення нею повноліття, а наявною у справі довідкою Городищенської районною державної адміністрації від 22.08.2016 року № 7 (Додаток № 10) підтверджується факт її проживання на момент аварії на ЧАЕС у зоні гарантованого добровільного відселення (з 30.07.1975 року по 30.06.1986 року), позивачка є такою, що належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи у розумінні Закону № 796-XII.
За приписами ст. 12 Закону № 796-XII причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; хворих на рак щитовидної залози.
Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 796-XII визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Таким чином, до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать:
інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №51).
Положеннями абзацу 1 пункту 3 Порядку №51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Абзацом дев'ятим пункту 10 Порядку №51 закріплено, що посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у справі, яка розглядається, позивачці для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:
- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
- повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року по справі №826/13094/16 та від 21 лютого 2018 року по справі №826/3650/17.
Статтею 14 Закону №796-XII визначено, що до категорії 1, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Як вже зазначено вище, експертним висновком від 21.11.2016 року № 805, складеним Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено, що захворювання позивачки (Карцинома (рак) щитоподібної залози папілярної, ст. І, кл., група 2. Стан після комбінованого лікування. Післяопераційний гіпотиреоз, тяжка форма в ст. декомпенсації) пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС. На підставі вказаного висновку позивачці було встановлено третю групу інвалідності довічно, що підтверджується копією довідки МСЕК серії АВ № 1651048 від 08.12.2016 року.
Оскільки причиною захворювання, яке призвело до інвалідності позивачки, є вплив аварії на ЧАЕС, що встановлено медичною комісією, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачка набула право на встановлення їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
Доводи касатора про відсутність у позивачки права на встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, оскільки їй у дитячому віці не встановлювався причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджено наявність причинного зв'язку між захворюванням та впливом Чорнобильської катастрофи.
28. Стосовно доводів касатора про те, що суд апеляційної інстанції, зобов'язуючи відповідача прийняти рішення про встановлення позивачці статусу постраждалої 1 категорії та видати відповідне посвідчення, втрутився у дискреційні повноваження державного органу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з Рекомендаціями Камітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, виключною ознакою дискреційних повноважень є право певного органу приймати рішення, вчиняти дії чи утримуватися від них із певною свободою розсуду, за умови, якщо кожне із прийнятих рішень буде законним.
Натомість, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, за умови встановлення в судовому порядку факту надання позивачкою всіх необхідних документів, що підтверджують її право на встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А, у відповідача за наслідками скасування його рішення від 20.12.2016 року про відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А, є лише один можливий варіант вчинення дій - прийняти рішення про встановлення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати відповідне посвідчення.
Відтак, в даному випадку суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення, не втрутився у його дискреційні повноваження, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
29. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
31. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
32. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Київської міської державної адміністрації - залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року по справі № 826/1516/17 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій