30 листопада 2020 року
Київ
справа №640/4070/19
адміністративне провадження №К/9901/32053/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року
у справі №640/4070/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;
- скасувати рішення Міністерства оборони України від 04 вересня 2018 року у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, з врахуванням висновків суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2020 року скасовано та прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги.
25 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №640/4070/19.
Частиною 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства Україин (далі - КАС України) передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, а натомість просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення за результатами розгляду касаційної скарги.
При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до статтей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини пов'язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем є фізична особа, яка заявила дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3073,60 (200 % (1921,00 * 0,4) * 2) грн.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/ 22030102; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 38004897; призначення платежу: "*; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі №640/4070/19.
Залишити без руху касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №640/4070/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко