Справа № 730/784/20 Головуючий у 1 інстанції Ріхтер В. В.
Провадження № 33/4823/411/20
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
30 листопада 2020 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Демченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року,
Вказаною по Вказаною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , в АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн..
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 19 вересня 2020 року, приблизно о 12 год. 05 хв., на автодорозі “Ядути - Гришівка” керував мототрактором без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, у зв'язку з чим своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду та закрити провадження по справ у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що він фактично проживає по АДРЕСА_2 , судової повістки не отримував, а копію постанови отримав 29.10.2020 року в поштовому відділенні с. Ядути, Борзнянського району, а тому строк на оскарження вважає пропущеним з поважних причин. Вказує, що зазначені в постанові суду та протоколі про адміністративне правопорушення обставини про його відмову від проходження освідування не відповідають дійсності, адже він взагалі не вживає спиртних напоїв. Також зазначає, що він на транспортному засобі не рухався коли поліцейські вийшли із службового автомобіля, а тому наголошує на відсутності в його діях складу і події адміністративного правопорушення. Звертає увагу на те, що при ньому та при понятих протокол про адміністративне правопорушення не заповнювався, і вони поставили свої підписи у не виготовленому в повній мірі протоколі. Зазначає, що всупереч ст. 254 КУпАП йому не було видано поліцейськими копії протоколу, проте судом вказані обставини залишено поза увагою.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі і просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на вказані доводи в клопотанні до апеляційної скарги щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також з причини того, що ОСОБА_1 не був присутнім в засіданні суду першої інстанції при оголошенні судового рішення, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на його звернення до суду.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом було дотримано.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 035579 від 19.09.2020 року, ОСОБА_1 19 вересня 2020 року, приблизно о 12 год. 05 хв., на автодорозі “Ядути - Гришівка” керував мототрактором без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, у зв'язку з чим своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. (а.с.2).
Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом при його складанні, та власноруч підписав, додавши в поясненнях, що ”випив бутилу пива після чого по необхідності керував трактором, від проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння відмовляюсь, продувати на місці Алкофор відмовляюсь”.
З наявних у матеріалах справи пояснень, які громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3,4) надали працівнику патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 вбачається, що останній відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, також відмовився від продуття приладу “Алкофор” на місці. Пояснив, що вживав спиртні напої, керував трактором, а саме рухався із с. Ядути до с. Сапоніка.
Що стосується тверджень апелянта про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а саме щодо факту його відмови від проходження освідування, оскільки він взагалі не вживає спиртних напоїв, то такі є безпідставними. Так, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження, на підставі доказів, зібраних органом, повноважним на складання протоколу.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, визначені розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до Розділу X Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на стан сп'яніння, направлення на який здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складається в двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився такий огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення такого огляду складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.п. 6-8 Порядку водій, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія в закладі охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров/я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із аналізу наведених норм законодавства слід зробити висновок, що фіксування відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння має відбуватись за правилами, встановленими для огляду на стан сп'яніння. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків.
Зазначені правила працівниками поліції в даному випадку були дотримані в повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно прийшов до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку в присутності двох свідків, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, дії наркотичних або токсичних засобів. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від зазначеного обов'язку, тягне відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Стаття 266 КУпАП регламентує порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Спростовується матеріалами справи і позиція апелянта щодо відсутності доказів його вини про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в самому протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2) мова йде про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху.
За цих обставин, питання, які поставлені в апеляційній скарзі щодо порушення порядку медичного огляду поліцейськими, не мають ніякого значення для вирішення справи по суті. Адже у випадку відмови особи від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські не мають права ніяким чином примусити цю особу проходити медичний огляд, а можуть лише скласти протокол про адміністративне правопорушення. Обов?язок водія пройти на вимогу поліцейського медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння, прямо передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, що не було виконано ОСОБА_1 ..
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо бажання ОСОБА_1 пройти освідування в медичному закладі, яке нібито було проігноровано поліцейськими, оскільки вони є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та, на думку апеляційного суду, є намаганням правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за скоєне.
Твердження апелянта про те, що він на транспортному засобі не рухався коли поліцейські вийшли із службового автомобіля, а тому в його діях відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки в засіданні апеляційного суду він же підтвердив, що до того, як поліцейські стали перевіряти його документи, він на здійснював рух на тракторі, керуючи ним.
Щодо тверджень апелянта про те, що при ньому та при понятих протокол про адміністративне правопорушення не заповнювався, і вони поставили свої підписи у не виготовленому в повній мірі протоколі, не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки у справі є пояснення осіб - свідків того, як ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд наголошує, що судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів. Усі доводи ОСОБА_1 , викладені ним в апеляційній скарзі, нічим не підтверджені, є голослівними і тому апеляційним судом відхиляються. Ситуацію, описану в апеляційній скарзі щодо того, що доросла, повнолітня людина підписує чисті бланки протоколів, власноручно заносячи туди зізнання в протиправних діях і при цьому не розуміє значення своїх дій, апеляційний суд вважає надуманою й неможливою.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначене місце мешкання ОСОБА_1 в с. Острів Надії Борзнянського району, при складанні протоколу сам він не заперечував проти такого запису, тому суд виконав усі дії, необхідні для виклику його в судове засідання.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з'ясував усі фактичні обставини вчинених правопорушень, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об'єктивно розглянув справу та прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вірно встановив суд, відповідно до довідки ст. інспектора Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, згідно даних підсистеми “НАІС посвідчення водія” інформаційного порталу Національної поліції “Цунамі” гр. ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення - позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначив стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено, а відтак, апеляційний суд відхиляє твердження апелянта щодо наявності процесуальних порушень при постановленні судового рішення.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною й подальшому оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Демченко