25 листопада 2020 р.Справа № 440/3337/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 30.06.20 року по справі № 440/3337/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава"
до Державної казначейської служби України треті особи Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
24 червня 2020 року позивач Приватне акціонерне товариство "Завод"Лтава" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить: визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України та зобов'язати Державну казначейську службу України виконати виконавчі листи виданні Полтавським окружним адміністративним судом по справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17, шляхом негайного перерахування на рахунок Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" грошових коштів у розмірі 211492,44 грн та нарахувати і сплатити компенсацію за порушення строку виконання судових рішень за весь час прострочки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" до Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Приватним акціонерним товариством "Завод "Лтава" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при постановлені зазначеного судового рішення Полтавським окружним адміністративним судом невірно була дана оцінка існуючим юридичними нормам та правилам діючим на території України, та неправильно застосовані норм матеріального та процесуального права, не дослідженні реальні обставини та не дана їм правова оцінка. Зазначає, що відповідно до «Положення про Державну казначейську службу України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 15.04.2015р.,№215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Отже, Казначейство як державний орган і суб'єкт владних повноважень є розпорядником коштів місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Також вказує, що казначейство не є «суб'єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення» в тлумачені ст.382 КАС України, враховуючи той факт, що воно не приймало ніякої участі при розгляді справ №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17, а є відповідачем тільки по цій справі з огляду на нижче наведені обставини: Вказує, що по стану на час подання цих позовних вимог, вимоги виконавчих листів виданих Полтавським окружним адміністративним судом грошові суми не повернуті. Зазначає, що в даному випадку, обставин, які б свідчили про вжиття казначейством встановлених законодавством заходів, спрямованих на виконання вищезазначених судових рішень, зокрема, інформаційні листи казначейства не містять. Посилається на постанову Верховного суду від 10.05.2019р. у справі № 825/2337/16, обставини якої є тотожніми нашим спірним відносинам з Казначейством. Враховуючи викладене вважає, що зроблений «аналіз» законодавства та судової практики, які послугували постановленні ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. не має відношення до конкретних обставин справи. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.202 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі у Справі №440/3337/20 направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також від скаржника, ПAT «ЗАВОД «ЛТАВА", до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, з посиланням на положення ст.ст. 382, 383 КАС України суд першої інстанції виходи в того, що предмет позову у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення. А отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з позову, позивач оскаржує бездіяльність Державної казначейської служби України та просить суд зобов'язати Державну казначейську службу України виконати виконавчі листи виданні Полтавським окружним адміністративним судом по справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17, шляхом негайного перерахування на рахунок Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" грошових коштів у розмірі 211492,44 грн та нарахувати і сплатити компенсацію за порушення строку виконання судових рішень за весь час прострочки.
Отже, спірні відносини виникли у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, не виконані виконавчі листи, виданні Полтавським окружним адміністративним судом.
Колегія суддів зазначає, що сторонами у справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14 були Приватне акціонерне товариство "Завод "Лтава" та Управління пенсійного фонду України Октябрського району, а у справах №816/550/17, №816/829/17 були Приватне акціонерне товариство "Завод "Лтава" та Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, при розгляді заяв в порядку ст.ст.382, 383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Виходячи зі змісту положень ст. 382, 383 КАС України вони можуть бути застосовані судом виключно до відповідачів у справі - суб'єктів владних повноважень
Державна казначейська служба України не приймала участі в розгляді справ №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17.
Таким чином, Державна казначейська служба України не є суб'єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення в тлумаченні ст. 382 КАС України.
Таким чином, в даному між позивачем та Державною казначейською службою України виник новий спор, який пов'язаний з не виконанням виконавчих листів, через що він не може розглядатися в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 10.05.2019р. у справі № 825/2337/16.
Враховуючи наведені положення КАС України та зважаючи, що спір у даній справі не є тотожним спору по справам №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17, оскільки виник не між тими самими сторонами, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами
З огляду на викладене, сторони у справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17 та у цій справі є різними, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, та вважає його передчасним.
Посилання суду першої інстанції на ст.ст. 382, 383 КАС України, в даному випадку, мають стосуватися лише Управління пенсійного фонду України Октябрського району та Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, які були відповідачами у справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17, тоді як до Державної казначейської служби України вказані статті не можуть бути застосовані, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень не був стороною у справах №2а-1670/6750/11, №816/1009/14, №816/550/17, №816/829/17.
Не приймаються до уваги і посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, оскільки по вказаній справі дійсно спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, тоді як в даному випадку спірні правовідносини між сторонами не вирішені судом, оскільки самі сторони є різними.
За таких обставин, суд першої інстанції, не з'ясувавши наведені обставини та відмовивши у відкритті провадження по справі, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно та передчасно відмовив у відкритті провадження по вказаній справі, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 30.06.2020 р. підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду. .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року по справі № 440/3337/20 скасувати.
Справу № 440/3337/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 30.11.2020 року