24 листопада 2020 р.Справа № 520/694/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 05.08.20 року по справі № 520/694/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року.
В обґрунтування позову представник позивача вказав, що ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" з метою реєстрації податкових накладних потрібно було поповнити електронний рахунок. Однак, реквізити та форма електронних рахунків з жовтня 2019 року була змінена, про що територіальні органи ДПС не повідомили платників податків. Представник позивача зауважив, що ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" здійснювались спроси дізнатись про нові реквізити електронного рахунку, але контролюючим органом такі дані були повідомлені позивачу лише через день після направлення позивачем такого запиту. Отже, неможливість реєстрації податкових накладних ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" в межах граничних строків, у зв'язку з неповідомлення контролюючим органом реквізитів нового електронного рахунку, який слід поповнити перед проведенням реєстрації таких податкових накладних, слугувала причиною порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних. Вказані обставини, як зазначив позивач, виникли не з вини платника податків, а тому спірне податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 03.08.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" застосовано штрафні санкції у розмірі 190096 (сто дев'яносто тисяч дев'яносто шість) грн. 24 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. Зазначає, що НБУ постановою від 26.09.2019 року № 118 продовжив "перехідний" період застосування нових рахунків у форматі IBAN до 12.01.2020 року, а тому, як вважає відповідач, період з 10.10.2019 рок по 12.01.2020 року був "перехідним" для рахунку у СЕА ПДВ. Отже, платники податків мали право перераховувати кошти на рахунок у СЕА ПДВ з використанням як "старих", так і нових ПДВ рахунків, що, однак, не було використано позивачем, а тому підстави для скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0098225604 від 27.12.2019 року відсутні. Також відповідно до 1С «Архів електронної звітності» позивачем 15.10.2019 здійснювалась реєстрація податкових накладних на загальну суму ПДВ 801 076 гривень, що свідчить про наявність коштів на рахунку у СЕА ПДВ. Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. На підставі наведеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №520/694/2020, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» відмовити.
Від ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Вважає аргументи відповідача неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство діючи у спосіб, передбачений ПК України та не порушуючи норми податкового законодавства, не може бути притягнуто до фінансової відповідальності.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» 15.10.2019 року об 09 год. 50 хв. поповнено ліміт по ПДВ на суму 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2850 на кредитний рахунок НОМЕР_1 , який відноситься до бюджетного рахунку по сплаті ПДВ згідно даних електронного кабінету підприємства за 2019 рік (а.с. 21-22).
15.10.2019 року об 11 год. 09 хв. ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» сформовано запит № 15669178 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказаний документ містить відмітку «Документ не прийнято» (а.с. 18).
15.10.2019 року об 11 год. 19 хв на рівні ДПС України сформовано електронну квитанцію № 1, в якій зазначено, що внаслідок помилок документ не прийнято і не збережено, оскільки в системі електронного адміністрування ПДВ для платника податків « 34392042» немає відкритого та взятого на облік рахунку (а.с. 19).
15.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» направлено на рівень ДПС України податкові накладні для проведення реєстрації №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року.
Однак, згідно квитанцій № 1 від 15.10.2019 року, вказані документи не були прийняті, оскільки сума ПДВ в документах не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця.
Враховуючи вказані обставини, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» з метою виконання своїх податкових зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних у гранично встановлений строк, 15.10.2019 року об 18 год 51 хв. через свій електронний кабінет скерував на електрону адресу контролюючого органу запит № 15669938 щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку (а.с. 14).
У відповідь, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» отримано витяг № 15669938 від 15.10.2018 року (об 18 год. 52 хв) про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, в якому у графа номер рахунку була не заповнена (а.с. 15).
16.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» через електронний кабінет скеровано контролюючому органу запит № 16670729 щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку (а.с. 16).
На вказаний запит позивача, контролюючим органом 16.10.2019 року об 12 год. 39 хв. надано витяг про реквізити електронного рахунку, в якому вказано новий номер рахунку ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» - НОМЕР_2 (а.с. 17).
16.10.2019 року ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» повторно скеровано через свій електронний кабінет на реєстрацію податкові накладні №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року.
Квитанціями № 1 від 16.10.2019 року підтверджено прийняття вказаних документів на рівні ДПС.
Також, листом від 16.10.2019 року, ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» звернулось до начальника Центральної ДФС у Шевченківському районі м. Харкова (вх. № 8004/10/56) з проханням перерахувати кошти у сумі 3000000, 00 грн. згідно платіжного доручення № 2850 від 15.10.2019 року на бюджетний рахунок ПДВ, повернути на поточний рахунок, для подальшого перерахування на поповнення ліміту ПДВ та використання цього платежу для погашення податкових зобов'язань в розмірі 13 000 000,00 грн. по декларації ПДВ за вересень 2019 року (а.с. 20).
В подальшому, фахівцями ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2018 року та вересень 2019 року, результати чого оформлено актом № 1077/20-40-56-04-06/347392042.
Так, під час перевірки встановлено порушення ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» граничних термінів (на 1 день) реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, чим порушено абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відповідальність за що передбачена абз. 2 п. 120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0098225604 від 27.12.2019 року про застосування до ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» штрафних санкцій у розмірі 190096, 26 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів (а.с. 9).
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
За змістом п. 201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Водночас, відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
З аналізу змісту вказаної норми вбачається, що визначальною кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є саме протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) платника податків, а в межах спірних правовідносин - протиправність поведінки позивача щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у встановлені строки.
Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Загальною ознакою податкового правопорушення є діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна поведінка. Бездіяльність - це певна форма поведінки особи, що пов'язана з не вчиненням дій, які вона мала і могла здійснити згідно з законом або взятими на себе зобов'язаннями.
Тобто, для підтвердження факту не реєстрації податкової накладної необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дій, спрямованих на таку реєстрацію.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при реєстрації податкової накладної, не можуть за висновком суду бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Відповідно до абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Підпунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн +ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид -ЕВідшкод -ЕПеревищ;
де:
ЕНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ЕМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами;
ЕОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.
ЕНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ЕВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;
ЕПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобовязань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ЕНаклОтр та ЕНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ЕНаклОтр, ЕНаклВид та ЕМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Неможливість реєструвати податкові накладні позивач обґрунтовує невиконанням ДФС України вимог пункту 9 Порядку № 569, а саме тим, що під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів за результатами проведення органами Казначейства розрахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Як вже встановлено судом, позивач, реалізуючи свій намір зареєструвати податкові накладні №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року, попередньо (15.10.2019 року об 9 год. 50 хв) перерахував грошові кошти у розмірі 3000000, 00 грн. для поповнення ліміту ПДВ на єдиний йому відомий на той час рахунок - НОМЕР_1 для зарахування цих коштів у СЕА ПДВ.
Актуальність вказаного рахунку підтверджується даними електронного кабінету позивача (а.с. 21).
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем до суду не надано.
Так, згідно з п. 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177) (далі - Порядок № 569), система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку (п. 4 Порядку № 569).
Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку № 569).
При цьому, 28.12.2018 року НБУ прийнято постанову № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN), відповідно до якої Державним казначейством України замінено рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ відповідно до вимог стандарту IBAN.
Відповідно до даних офіційного сайту ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/aparat/departament-podatkovogo-monitoringu/povidomlennya/394022.html, ДПС повідомлено, що перехід Державною податковою службою України на міжнародні стандарти IBAN відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Всі кошти, сплачені платниками податків, зараховані на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Це відбулося за рахунок, зокрема, внесення змін до ІТС «Податковий блок» та ІТС «Електронний кабінет» щодо відображення та використання інформації про номери бюджетних рахунків відповідно до вимог стандарту IBAN.
Таким чином, відкриття /перехід на нові рахунки в системі електронного адміністрування відповідно до вимог стандарту IBAN мало бути забезпечене структурними підрозділами ДПС України шляхом внесення відповідних змін до ІТС «Податковий блок» та ІТС «Електронний кабінет», з метою належного повідомлення платників податків про вищезазначені зміни.
Однак, як було встановлено судом, в електронному кабінеті ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» актуальним значився попередній рахунок - НОМЕР_1 , доказів на спростування чого відповідачем не надано, як і доказів належного інформування позивача про нові реквізити його електронного рахунка, що в свою чергу, спричинило не обізнаність позивача про нові реквізити рахунку на момент перерахування коштів та вчинення ним спроб зареєструвати податкові накладні в межах гранично допустимих строків.
При цьому, колегія суддів зазначає, що на запит ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» від 15.10.20219 року про реквізити електронного рахунку, контролюючим органом надано витяг, в якому взагалі не зазначено номер рахунку підприємства (а.с. 16-17), що, відповідно, унеможливило поповнення позивачем свого нового електронного рахунку стандарту IBAN та виконання позивачем своїх податкових зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних у межах гранично встановленого строку.
Вказані обставини також спростовують позицію відповідача стосовно того, що період з 10.10.2019 рок по 12.01.2020 року був "перехідним" для рахунку у СЕА ПДВ, а тому платники податків мали право перераховувати кошти на рахунок у СЕА ПДВ з використанням як "старих", так і нових ПДВ рахунків, оскільки ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» 15.10.2019 року взагалі не було повідомлено контролюючим органом реквізити його електронного рахунку - ані попереднього рахунку, ані нового.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено вжиття позивачем заходів для якнайшвидшого поповнення рахунку у СЕА ПДВ та, відповідно, подання позивачем на реєстрацію податкових накладних на наступний день (16.10.2019 року) після надходження в електронний кабінет ТОВ «ОВІС ТРЕЙД» даних про новий рахунок, внаслідок чого у позивача з'явилась можливість поповнити свій електронний рахунок.
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач вчинив усі залежні від нього дії у встановлений ПК України строк та спосіб для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Проте реєстрація спірних податкових накладних з порушенням встановленого строку відбулася з незалежних від платника податків причин, що виключає відповідальність такого платника за несвоєчасну їх реєстрацію, як і можливість застосування за це штрафних санкцій.
Отже, проаналізувавши у сукупності вказані обставини, в контексті наведених норм, колегія суддів вважає, що затримка термінів реєстрації податкових накладних №1124 від 30.09.2019 року, № 1095 від 30.09.2019 року, № 1110 від 30.09.2019 року, № 1123 від 30.09.2019 року, № 839 від 30.09.2019 року, № 1112 від 30.09.2019 року, № 1125 від 30.09.2019 року, № 1126 від 30.09.2019 року, № 1121 від 30.09.2019 року, № 1120 від 30.09.2019 року, № 1088 від 30.09.2019 року, № 1128 від 30.09.2019 року, № 842 від 30.09.2019 року, № 840 від 30.09.2019 року, № 1105 від 30.09.2019 року, № 1104 від 30.09.2019 року, № 841 від 30.09.2019 року, № 843 від 30.09.2019 року, № 1107 від 30.09.2019 року, № 1090 від 30.09.2019 року, № 1109 від 30.09.2019 року, № 1100 від 30.09.2019 року, № 1118 від 30.09.2019 року, № 1117 від 30.09.2019 року, № 838 від 30.09.2019 року відбулася не з вини ТОВ «ОВІС ТРЕЙД», що не доводить наявності складу податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що несвоєчасна реєстрації податкових накладних сталася за відсутності протиправних дій позивача, вини останнього, в зв'язку з чим його дії не можуть кваліфікуватися як податкові правопорушення, що виключає притягнення його до відповідальності із застосуванням штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відтак, у межах спірних правовідносин має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.
Таким чином, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Отже, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою платника податків та наслідком у вигляді порушення граничного строку реєстрації податкової накладної. Підприємство діючи у спосіб, передбачений ПК України та не порушуючи норми податкового законодавства, не може бути притягнуто до фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року у справі № 816/390/17.
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що податкове повідомлення-рішення № 0098225604 від 27.12.2019 рокує протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем в той же день, 15.10.2019р. було зареєстровано податкових накладних на суму 801 076 гривень, колегія суддів зазначає наступне.
Дані доводи жодним чином не впливають на вирішення справи по суті.
При цьому в відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що дійсно ним 15.10.2019р. було зареєстровано податкових накладних на суму 801 076 гривень, проте для здійснення належного виконання своїх податкових зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних цієї суми було недостатньо тому були здійснені дії по поповненню рахунку у СЕА ПДВ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і не довів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0098225604 від 27.12.2019 рокує є помилковими.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року по справі № 520/694/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 30.11.2020 року