Номер провадження: 11-сс/813/1893/20
Номер справи місцевого суду: 947/30910/20 1-кс/947/16175/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26.11.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160000001222 від 24.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -
встановив:
оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні №12020160000001222, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та накладено арешт на автомобільний напівпричеп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 з забороною його відчуження.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що автомобільний напівпричеп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має значення речових доказів у кримінальному провадженні, тому з метою збереження даних речових доказів, які зберегли на собі ознаки та сліди злочину, та необхідністю проведення відповідних експертиз по ним, враховуючи, що їх повернення може призвести до втрати, підміни речових доказів та слідів злочину, слідчий суддя прийшов до висновку, що на теперішній час існують достатні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна, в порядку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись при цьому на те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутністю власника майна, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на напівпричеп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_5 вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена всупереч положенням процесуального законодавства, оскільки слідчим суддею не оцінено достатньою мірою розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 на виклик до суду не з'явився, причини неявки не повідомив.
Апелянт ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд апеляційної скарги без його участі, доводи апеляційної скарги підтримав.
Оскільки учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду подання, однак в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників судового провадження та згідно з положеннями ч.4 ст.107 КПК України не здійснювати технічну фіксацію судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Що стосується клопотання власника майна про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлене таке.
У відповідності до положень ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без виклику власника майна - ОСОБА_5 або його представника. За твердженням апелянта про існування оскаржуваного рішення дізнався 07.11.2020 року, а 11.11.2020 року була подана апеляційна скарга, згідно трекінгу відправлень АТ «Укрпошта».
Враховуючи встановлені судом обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що з урахуванням положень ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_5 пропущений не був, а тому поновлення не потребує.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Згідно з вимогами ст.404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судової справи Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020160000001222 від 24.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
23.10.2020, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, був тимчасово вилучені автомобілі «AUDI A8», реєстраційний номер НОМЕР_2 , «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , які були доставлені на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів № 8 ГУНП в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 31-А/1 та напівпричіп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був доставлений на територію зерносушилки, яка розташована за адресою: с. Бурдовка, Роздільнянського району Одеської області.
26.10.2020 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події. Клопотання слідчого мотивоване тим, що підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань слугувало вчинення ДТП, а вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби, визнані речовими доказами, відповідно до постанови слідчого від 24.10.2020 року. Прокурор стверджував, що не вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна може призвести до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження, що унеможливить встановлення важливих фактів та обставин кримінального провадження.
Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини, на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, фактично відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя районного суду, пославшись на вимоги ст.170 КПК України, задовольнив клопотання та наклав арешт на майно, вилучене під час огляду місця події, зазначивши про те, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Слідчий суддя послався на те, що до моменту з'ясування всіх обставин у кримінальному провадженні вилучене майно повинно бути арештовано, з метою недопущення його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що вилучені, в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК України, а тому в даному кримінальному провадженні з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.286 КК України, це майно може бути речовими доказами та потребує детального дослідження вказаних транспортних засобів.
Апеляційний суд визнає непереконливими доводи апелянта про незаконність рішення слідчого судді про накладення арешту з посиланням на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що арештоване майно дійсно є речовим доказом, оскільки ці доводи спростовується постановою слідчого від 24.10.2020 року про визнання речовими доказами: в тому числі і напівпричіп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Крім того, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди потрібне детальне дослідження напівпричепу «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 за участю спеціалістів в галузі автотехніки, що свідчить про наявність необхідності у його арешті, що вказує на обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Відповідно до ухвали слідчого судді, накладено арешт на напівпричіп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , що передбачає собою заборону відчуження.
Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_5 напівпричіп «PACTON 3139D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , йому повернули на відповідальне зберігання з зобов'язанням не вчиняти будь-яких дій з ремонту.
Апеляційний суд звертає увагу ОСОБА_5 як власника майна, що питання про доцільність подальшого арешту на майно буде перевірено на стадії досудового розслідування на протязі нетривалого часу, тобто після отримання органом досудового розслідування висновку судової експертизи, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а ОСОБА_5 , як власник цього майна або його представник, вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України.
Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності на вилучений в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.
Крім того, враховуючи обставини даного кримінального провадження, зокрема факт тривалого позбавлення права власника на володіння його майном у зв'язку з проведенням необхідних слідчих дій, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу слідчого та прокурора-процесуального керівника на необхідність дотримання вимог ст. 28 КПК України, щодо розумності строку досудового розслідування даного кримінального провадження.
У відповідності до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160000001222 від 24.10.2020 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4