Номер провадження: 22-ц/813/8550/20
Номер справи місцевого суду: 522/10964/20
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Гірняк Л. А.
24.11.2020 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:
Головуючого- Гірняк Л.А.
Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
За участю секретаря - Ющак А.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна
-про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
08.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Кредобанк», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про визнання виконавчого напису від 22.05.2020 року таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно в заяві про забезпечення позову просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 22.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною на Договорі застави транспортного засобу від 09.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко І.ВА., зареєстрованого в реєстрі за № 3094, який ним оскаржується.
Заява мотивована тим, що: вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням норм законодавства з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису; сума заборгованості за кредитом не є безспірною; приватним виконавцем здійснені дії щодо передачі на реалізацію предмета застави до Одеської філії ДП «СЕТАМ» на реалізацію арештованого майна, а саме транспортного засобу марки ПЕЖО,модель 2008. дата випуску НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 яка відбудеться 21.07.2020 року о 09:00 годині( лот 430138), що підтверджується роздруківкою з веб-сайту СЕТАМ.
Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року з посиланням на ст.ст.149,150 ЦПК України п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» мотивована тим, що: вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду; невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду; застосування згаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процессу,оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізоване рухоме майно на електронних торгах, то в разі задоволення позову дане рішення виконати буде неможливо.
В апеляційній скарзі АТ «Кредобанк» просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15.07.2020 року посилаючись на те, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального та процесуалього права і зроблені неправомірні висновки стосовно того, що обраний заявником спосіб забезпечення позову має належний зв'язок з предметом позову стосовно визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.В заяві АТ «Кредобанк» просить справу слухат без їх участі.
В силу частини 2 статті 372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до частини 5 ст.ст.268 ЦПК України, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
У зв'язку з цим та на підставі частини 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З цих підстав, датою складання цього судового рішення є 24.11.2020 року.
Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дйшла наступного.
Судом встановлено, що 09.10.2017 р. між Публічним Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 13126/2017.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк видає Позичальнику Кредит у сумі 547 954, 51 грн (П'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 51 копійка) на строк до 01 жовтня 2024 року.
Згідно з п. 2.4. Кредитного договору, кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.
Пунктом 4.1.1. Кредитного договору, повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами (дані - ануїтетний платіж) протягом усього строку кредитування (п.2.1), не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, згідно до Графіку погашення заборгованості.
Відповідно до п. 4.7. Кредитного договору, Банк у випадках передбачених п. 2.10. Кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших натежних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Пунктом 4.8. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний протягом 30 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 4.7.), достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором.
Для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з Кредитного договору № 13126/2017 від 09.10.2017 р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір застави від 09.10.2017 р.
Предметом застави є рухоме майно, а саме транспортний засіб марки - ПЕЖО, модель - 2008, рік випуску - 2017, № шасі - НОМЕР_2 , об'єм двигуна - 1199 куб. см., колір - білий, державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане Центром 5141 від 05.10.2017 року, який належить на праві власності ОСОБА_1 . Заставна вартість транспортного засобу визначена сторонами у сумі 469 544, 00 грн (Чотириста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 00 копійок).
Відповідно до п. 1.1 Договору застави від 09.10.2017 р. цей Договір забезпечує виконання зобов'язання ОСОБА_1 та вимог Заставодержателя, які виникають з Кредитного договору № 13126/2017 від 09.10.2017 р., укладеного між Позичальником та Заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі (далі - основне зобов'язання). У зв'язку з цим. на ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис щодо стягнення на транспортний засіб.
Для забезпечення виконання зобов'язань, які виникають з Кредитного договору № 13126/2017 від 09.10.2017 р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 ( укладено Договір поруки № 13126/2017/2 від 09.10.2017 року .
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 13126/2017 від 09.10.2017 р.
Відповідно до п. 2.6. Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
22.05.2020 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна видала виконавчий напис на звернення стягнення на рухоме майно, а саме зазначений транспортний засіб: марки - ПЕЖО, модель - 2008, рік випуску - 2017, № шасі - НОМЕР_2 , об'єм двигуна -1199 куб. см., колір - білий, державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_1
Встановлено, що 22.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1305 від 22.05.2020року.За рахунок коштів, отриманих від реалізації згаданого транспортного засобу пропонується частково задовольнити вимоги Банку.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість
ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.
Встановлено, що предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 1305 виданого 22.05.2020 року.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вирішуючи подану заяву, суд взяв до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходив з висунутих у цій справі позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог суд першої інстанції правильно дйшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заяву позивача про забезпечення позову задовольнив.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року про забезпечення позову відповідає вимогам п.п. 2,6 ч.1 ст.150 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду та незаконність ухваленого рішення колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не містять підстав для його скасування оскаржуваного ним рішення, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм матеріального права та обставин справи, яким суд дав зазначену вище правову оцінку і не впливають на законність оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 367,368,374, 375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2020 року про забезпечення позову, без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постановлено 24.11.2020 року.
Головуючий суддя - Л.А. Гірняк
Судді С.М.Сегеда
-
О.С.Комлева