27 листопада 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1 , раніше судимого,
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_2 , раніше судимого,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Республіці Дагестан Російської Федерації, громадянина Росії, який не має місця реєстрації та постійного місця проживання на території України,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Цією ж ухвалою застосовано запобіжні заходи відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , рішення щодо яких не оскаржуються.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_15 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 вересня 2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.11.2020 р. включно.
Відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_14 застосовано запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Відносно ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційних скаргах захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, обрати відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_9 просить ухвалу суду скасувати та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'яку міру запобіжного заходу, а саме - у вигляді застави.
Узагальнені доводи апелянтів.
Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраний відносно її підзахисних, є занадто суворим та до обвинувачених необхідно застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням волі.
Стверджує, що обвинувачені не мають на меті уникати кримінальної відповідальності або судового розгляду справи, оскільки їх винуватість у вчиненому злочині не доведено та потребує доведення слідством шляхом проведення повного та всебічного судового розгляду справи.
Також захисник зазначає, що обвинувачені не намагатимуться переховуватись від суду, а навпаки сприятимуть слідству у з'ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлені у швидкому розгляді такої.
Захисник ОСОБА_9 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вважає, що судом першої інстанції при постановлені ухвали не достатньо перевірено наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, не встановлено обґрунтованості таких підстав з огляду на фактичні дані, не встановлені конкретні обставини кримінального правопорушення.
Захисник стверджує, що судом не було враховано наявності на утриманні у обвинуваченого дружини та неповнолітньої дитини, постійного місця проживання та роботи, де останній зарекомендував себе з позитивної сторони, а також не враховано стану здоров'я обвинуваченого, який як зазначено в медичних довідках, є не задовільним та потребує постійної кваліфікованої медичної допомоги.
Також захисник ОСОБА_9 вважає, що ризики, відповідно до ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні відсутні, а посилання суду на наявність у обвинуваченого підробленого паспорту - необґрунтованим, оскільки не доведено, що цей паспорт є підробленим.
На думку захисника, застосування запобіжного заходу у вигляді застави буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
В провадження Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12019160500005691 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , проти задоволення якого сторона захисту заперечувала.
Врахувавши тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , відомості про осіб обвинувачених, а саме про стан їх здоров'я, наявність певних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, наявність доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019160500005691, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, постановлено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а також у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_13 .
Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у ст. 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвали суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, постановлені на стадії судового розгляду до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, на даний час нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не визначено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ керуватись загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, офіційно не працевлаштовані, не одружені, осіб на утримані не мають, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних зв'язків, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше судимі за вчинення злочинів проти власності, ОСОБА_16 знаходиться у міжнародному розшуку. Судове провадження на даний час триває.
Наведені обставини дають можливість припускати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вірним є висновок суду першої інстанції про існування зазначених ризиків.
З урахуванням тяжкості злочину та наявністю ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, оскільки застосування такого запобіжного заходу із визначенням розміру застави, про що просять апелянти, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Посилання захисника ОСОБА_9 на наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання та інші обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду, оскільки не спростовують висновків суду про можливість вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, судом враховані всі обставини в їх сукупності , а даних на підтвердження міцних соціальних зв'язків апеляційному суду не надано.
Беручи до уваги доведеність обґрунтованість підозри, ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання винними у вчиненні кримінальних правопорушень, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , про що просять захисники.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг захисників.
Керуючись ст. ст. 7, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 4 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3