18 листопада 2020 року м. Київ № 320/3941/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Олеярника М.І., за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 03.04.2020; визнання незаконним наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с в частині обрахунку стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, станом на день звільнення, без урахування додатково неоспореного та раніше врахованого часту навчання у вищому військовому навчальному закладі з 01.09.2001 по 25.06.2006 із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби; визнання незаконним наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с в частині обрахунку стажу служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, станом на день звільнення, без урахування додатково часу навчання у вищому військовому навчальному закладі з 01.09.2001 по 25.06.2006 із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби та вислуги років на пільгових умовах - 00 років 06 місяців 24 дні; визнання незаконним наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с в частині обрахунку кількості невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення, станом на день звільнення, без урахування кількості невикористаних днів чергової відпустки; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції та надати (продовжити) щорічну (додаткову) відпустку як учаснику бойових дій та невідбуту щорічну (основну) відпустку за 2019 рік на кількість невикористаних днів; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, з урахуванням додатково раніше врахованого часу навчання у вищому військовому навчальному закладі з 01.09.2001 по 25.06.2006 із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 стажу служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, з урахуванням додатково часу навчання у вищому військовому навчальному закладі з 01.09.2001 по 25.06.2006 із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби та вислуги років на пільгових умовах - 00 років 06 місяців 24 дні.
Позов мотивовано незаконністю оскаржуваного наказу, прийнятого відповідачем всупереч чинного законодавства, оскільки позивач з рапортом чи з клопотанням про його звільнення зі служби не звертався, бесіда з позивачем у встановленому порядку не проводилась з підстав подальшого проходження служби та підготовки проекту наказу щодо звільнення зі служби та з інших питань, не надано відповідачем письмового розрахунку про нараховані і виплачені суми грошового забезпечення з усіма складовими елементами станом на дату звільнення, позивачем не здано на час судового розгляду справи посади та справ, службове посвідчення та спеціальний жетон поліцейського знаходиться у позивача, відповідачем не видано позивачу належним чином оформленої трудової книжки, порушено процедуру звільнення, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції у день, коли позивач був фактично відсутнім на роботі з підстав перебування вдома після добового чергування. Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про ненадання йому відповідачем до цього часу під особистий підпис для ознайомлення належним чином засвідченої копії спірного наказу, а не його фотокопії. Крім того, позивачем наголошено на наявності законодавчо визначених підстав для включення до його вислуги років, яка давала право на отримання набавки за стаж служби в поліції (станом на час звільнення зі служби), часу навчання позивача у вищому навчальному закладі ІІІ рівня акредитації з 01.09.2001 по 09.07.2005 із розрахунку один рік навчання за рік служби та з 10.07.2005 по 25.06.2006 із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність прийняття відповідачем спірного наказу з огляду на надходження до Головного управління Національної поліції в Київській області довідки військово-лікарської комісії, якою майора поліції ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в поліції. При цьому відповідачем наголошено на невідкладній реалізації свідоцтва про хворобу з постановою військово-лікарської комісії щодо поліцейських та військовослужбовців, яких визнано непридатними до подальшої служби, що передбачено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС. Відтак, відповідачем зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 призначено розгляд адміністративної справи №320/3941/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 18.11.2020 позивачем позов підтримано, наголошено на незаконності оскаржуваного наказу з огляду на неознайомлення відповідачем позивача з його копією та порушення відповідачем встановленого законодавством порядку звільнення позивача.
Представником відповідача проти позову заперечено, наголошено на правомірності спірного наказу, прийнятого відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачено чинним законодавством, та на дотриманні відповідачем порядку ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, з огляду на його надіслання позивачу у перший робочий день після дня прийняття спірного наказу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Згідно послужного списку майора поліції ОСОБА_1 , позивач проходив службу на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького ВП.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.01.2020 №10 о/с «По особовому складу» майору поліції ОСОБА_1 надано відповідно до частини шостої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» частину щорічної чергової відпустки за 2019 рік на 36 діб з 24 лютого до 30 березня 2020 року, невикористана частина відпустки за 2019 рік складає 03 доби.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.03.2020 №36 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 відкликано з 17.03.2020 з щорічної чергової відпустки за 2019 рік, невикористана частина відпустки за 2019 рік складає 17 діб.
Начальником Переяслав-Хмельницького ВП ГНУП в Київській області на ім'я начальника ГУНП в Київській області подано доповідну записку від 24.03.2020 про те, що рішенням військово-лікарської комісії (свідоцтво про хворобу від 23.01.2020 №37/Зв, виданого ДУ «ТМО МВС України в Київській області») майора поліції Шустя Андрія Миколайовича, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київські області визнано непридатним до служби в поліції.
Згідно свідоцтва про хворобу від 23.01.2020 №37/Зв, виданого ДУ «ТМО МВС України в Київській області», майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київські області визнано непридатним до служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції звільнено 03.04.2020 зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно зазначеного наказу, станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років складає 13 років 05 місяців 24 дні; час навчання - немає; вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 13 років 05 місяців 24 дні; вислуга років на пільгових умовах - 00 років 06 місяців 24 дні; усього вислуги років - 14 років 00 місяців 18 днів. Кількість невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення - 09. Підстава: доповідна записка від 24.03.2020, свідоцтво про хворобу №37/Зв, видане військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області» 23.01.2020.
Вважаючи зазначений наказ незаконним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).
Згідно частини першої статті 48 Закону №580-VIII, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Відповідно до статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави (частина перша).
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина друга).
День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя).
Отже, статтею 77 Закону №580-VIII встановлено вичерпний перелік підстав звільнення особи, яка проходить службу в органах Національної поліції України, однією з яких є хвороба особи, яка підтверджується висновком медичної комісії про її непридатність до служби в поліції.
Згідно статті 93 Закону №580-VIII, поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (частина дев'ята).
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону (частина десята).
Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.
За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік (частина одинадцята).
Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.01.2020 №10 о/с «По особовому складу» позивачу було надано частину щорічної чергової відпустки за 2019 рік на 36 діб з 24 лютого до 30 березня 2020 року.
В подальшому наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.03.2020 №36 о/с «По особовому складу» позивача відкликано з 17.03.2020 з щорічної чергової відпустки за 2019 рік.
Під час перебування позивача на службі від начальника Переяслав-Хмельницького ВП ГНУП в Київській області до ГУНП в Київській області надійшла доповідна записка від 24.03.2020 про те, що рішенням військово-лікарської комісії (свідоцтво про хворобу від 23.01.2020 №37/Зв, виданого ДУ «ТМО МВС України в Київській області») майора поліції Шустя Андрія Миколайовича, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київські області визнано непридатним до служби в поліції.
На підставі вказаної доповідної записки начальником Головного управління Національної поліції в Київській області прийнято наказ від 03.04.2020 №103 о/с «По особовому складу», яким майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції звільнено 03.04.2020 зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому свідоцтвом про хворобу від 23.01.2020 №37/Зв, виданим ДУ «ТМО МВС України в Київській області», майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київські області визнано непридатним до служби в поліції.
Таким чином, у зв'язку з визнанням позивача у встановленому законодавством порядку непридатним до служби в поліції, виникла передбачена статтею 77 Закону №580-VIII підстава для звільнення його зі служби в поліції.
Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону №580-VIII, порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1235 від 23.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу (пункт 2).
Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (пункт 3).
Зі змісту вказаних Порядку та Переліку вбачається, що підставою для видання наказів по особовому складу є рапорт про звільнення зі служби в поліції.
Втім, пунктом 15 розділу IX Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 визначено, що свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно.
За висновком суду, у випадку надходження до підрозділу кадрового забезпечення свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, яких визнано непридатними до подальшої служби, за наявності імперативної норми щодо невідкладної реалізації такого свідоцтва, відповідний підрозділ кадрового забезпечення зобов'язаний на підставі такого свідоцтва видати наказ про звільнення поліцейського, якого визнано непридатним до подальшої служби, зі служби в поліції без необхідності отримання для цього окремого рапорту від поліцейського.
При цьому Законом №580-VIII не передбачено проведення з таким поліцейським бесіди з підстав подальшого проходження служби та підготовки проекту наказу щодо звільнення.
Відтак, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Головним управлінням Національної поліції в Київській області наказу від 03.04.2020 №103 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено 03.04.2020 зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв'язку з реалізацією свідоцтва про хворобу від 23.01.2020 №37/Зв, виданим ДУ «ТМО МВС України в Київській області», яким позивача визнано непридатним до служби в поліції.
Щодо інших аргументів позивача, які, на його думку, свідчать про протиправність спірного наказу, а саме ненадання письмового розрахунку про нараховані і виплачені суми грошового забезпечення з усіма складовими елементами станом на дату звільнення, нездача позивачем посади та справ, службового посвідчення та спеціального жетону, невидача позивачу належним чином оформленої трудової книжки, ненадання відповідачем під особистий підпис позивача для ознайомлення належним чином засвідченої копії спірного наказу, то зазначені аргументи не стосуються правомірності прийняття спірного наказу, виникли після його прийняття та є такими, що пов'язані вже з реалізацією спірного наказу, відтак, відхиляються судом в якості доводів протиправності зазначеного наказу.
Згідно статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша).
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга).
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення (частина третя).
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (частина четверта).
Отже, статтею 78 Закону №580-VIII не передбачено зарахування часу навчання до стажу служби в поліції.
Водночас, пунктом 2 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Аналіз положень наведеної норми дає підстави для висновку, що час навчання зараховується до вислуги років поліцейських лише у випадку призначення пенсії за вислугу років та не може враховуватись під час обрахунку стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у своїй постанові від 19.11.2019 у справі №520/903/19 (85774425), згідно якої пункт 2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України «Про національну поліцію», оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Крім того, у зазначеній постанові Верховним Судом встановлено, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини другої статті 78 Закону України «Про національну поліцію», у якій встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції, який, зокрема, не містить положень щодо часу навчання у вищих навчальних закладах.
Відтак, твердження позивача про незаконність спірного наказу в частині обрахунку стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років без урахування часу навчання у вищому військовому навчальному закладі є безпідставними.
При цьому посилання позивача на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.04.2013 №418 «Про порядок обчислення вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.05.2013 за №835/23367». Втім, станом на час прийняття відповідачем спірного наказу, зазначений наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №746 від 02.09.2019.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с в частині обрахунку кількості невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення, станом на день звільнення, без урахування кількості невикористаних днів чергової відпустки, суд зазначає таке.
Пунктом 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України визначено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.
Отже, у наказі про звільнення зазначається кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення.
Як убачається з наказу начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с «По особовому складу», станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугу років складає 13 років 05 місяців 24 дні, кількість невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення - 09.
Згідно статті 93 Закону №580-VIII, тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються (частина перша).
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки (частина друга).
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів (частина третя).
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби (частина четверта).
Як убачається з особової справи позивача та спірного наказу, стаж служби позивача в поліції складає 13 років 05 місяців 24 дні, відповідно, позивач в останній рік служби мав 38 календарних днів відпустки, тобто, три календарних дні за кожен повний місяць служби.
Таким чином, кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення позивача складає 9 днів (три місяці по три дні), що й відображено належним чином у спірному наказі.
Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо незаконності наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 03.04.2020, відповідно, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 27 листопада 2020 р.