м. Вінниця
16 листопада 2020 р. Справа № 802/515/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Непийводи В.Л.,
представника позивача: Пізюка О.В.,
представника відповідача 1: Шкваруна О.А.,
представників відповідача 2: Македонського О.В., Терещука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест"
до: Офісу великих платників податків ДПС, Подільської митниці Держмитслужби
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" (далі - ТОВ "Барлінек-Інвест", позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС (відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, та за платежем податок на додану вартість.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу про невірну класифікацію товарів формальдегідного клею ProFect® 2521-Kaurit® 329, викладеними в акті перевірки № н2/17-28-10-14-09/ 0034004579 від 20 лютого 2017 року та, відповідно, із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №0001871409 та № 0001881409 від 15 березня 2017 року, вважає їх протиправними та просить скасувати.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 07 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року, в задоволені позову відмовив.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх до суду касаційної інстанції. Постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 06 серпня 2020 року. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Ухвалою від 06 серпня 2020 року суд у порядку процесуального правонаступництва допустив заміну відповідача у справі з Офісу великих платників податків ДФС на його правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС. Підготовче судове засідання відкладено на 19 серпня 2020 року. Крім того, цією ж ухвалою суд допустив участь представника відповідача - Офісу великих платників податків ДПС у підготовчому засіданні, призначеному на 19 серпня 2020 року, в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручив Ірпінському міському суду Київської області.
14 серпня 2020 року на адресу суду найшло клопотання представника відповідача, у якому останній просив здійснити заміну відповідача у справі Офісу великих платників податків ДФС на Подільську митницю Держмитслужби.
Ухвалою від 19 серпня 2020 року вирішено клопотання Офісу великих платників податків ДПС України задовольнити частково та залучити до участі у справі другого відповідача Подільську митницю Держмитслужби, окрім того, за клопотаннями представників сторін від 19 серпня 2020 року вирішено клопотання про заміну відповідача розглянути у письмовому провадженні та відкласти підготовче засідання на 07 вересня 2020 року. Крім того, цією ж ухвалою суд становив Вінницькій митниці Держмитслужби строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС про розгляд справи у режимі відеоконференції та допущено його участь у підготовчому засіданні, призначеному на 07 вересня 2020 року, в режимі відеоконференції.
Ухвалою, постановленою у судовому засіданні 07 вересня 2020 року, суд вирішив витребувати у позивача декларації за такими номерами: №401090002/2015/15334 від 29 липня 2015 року, №401090002/2015/25845 від 25 листопада 2015 року, №401090002/2015/27434 від 14 грудня 2015 року, №401090002/2015/28574 від 29 грудня 2015 року, №401090002/2015/28575 від 29 грудня 2015 року, №401090002/2016/3237 від 18 лютого 2016 року, №401090002/2016/8042 від 13 квітня 2016 року, №401090002/2016/13475 від 14 червня 2016 року, №401090002/2016/19893 від 23 серпня 2016 року, а також витребувати у Подільської митниці Держмислужби доповідну записку Вінницької митниці ДФС від 21 листопада 2014 року. Окрім того, у даному судовому засіданні вирішено відкласти розгляд справи за клопотанням представника Подільської митниці Держмислужби.
Згідно з ухвалою суду від 16 вересня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у цій справі на 30 днів.
21 вересня 2020 року на адресу суду від Подільської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить у задоволенні останніх відмовити. Окрім того, у відзиві відповідач щодо твердження ТОВ "Барлінек-Інвест" про те, що відібрані проби для проведення дослідження були з поставки, яка ніяк не стосувалася митних декларацій, перевірка яких здійснювалася відповідно до Наказу Офісу великих платників ДФС від 22 грудня 2016 року №1158 вказує на те, що позивачем під час митного оформлення вищезазначених митних декларацій надавався документ виробника товару РКІ Supply A/S ( зазначався в графі 44 МД), в якому зазначений хімічний склад товару, який є незмінним, вказаний товар за тим самим артикулом імпортується позивачем на постійній основі. З огляду на зазначене, на думку сторони відповідача, твердження позивача про те, що проби для проведення досліджень були з поставки, яка ніяк не стосувалася митних декларацій, перевірка яких здійснювалася є безпідставним. Зі слів представника Подільської митниці Держмитслужби не заслуговує на увагу також посилання ТОВ "Барлінек-Інвест", як на підтвердження коду товару, на інформацію щодо коду товару, яка зазначена у висновках санітарно-епідеміологічної експертизи від 16 травня 2014 року № 05.03.02-03/32870 та від 29 жовтня 2015 року № 05.03.02-03/46791, оскільки даний орган не уповноважений на здійснення класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
Окрім того, у відзиві зазначено, що доповідна записка від 21 листопада 2014 року, що була витребувана судом у Вінницькій митниці ДФС відсутня. Адже у листі Вінницької митниці ДФС від 06 березня 2017 року № 1215/8/02-80-03-01 допущено помилку в даті документу № 12347/18 "Про результати перевірки роботи митних постів Вінницької митниці Міндоходів", який насправді датовано 30 грудням 2014 року.
21 вересня 2020 року на виконання ухвали суду, постановленої у судовому засіданні 07 вересня 2020 року, представником ТОВ "Барлінек-Інвест" було долучено до матеріалів справи витребувані судом митні декларації.
Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року за клопотанням сторони позивача відкладено підготовче засідання у справі на 30 вересня 2020 року.
Ухвалою від 25 вересня 2020 року задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС про розгляд справи у режимі відеоконференції та допущено його участь у підготовчому засіданні, призначеному на 30 вересня 2020 року, в режимі відеоконференції.
30 вересня 2020 року представником Подільської митниці Держмитслужби подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначається, що формальдегідний клей ProFect® 2521-Kaurit® 329, арт. PT2521-KR-329 слід класифікувати за кодом 3909, адже до складу останнього входить смола у обсязі 70%. Окрім того, сторона відповідача вказує, що відповідно до інвойсів, наданих до митного оформлення позивачем, товар поставляється наливом та не розфасовано для роздрібної торгівлі як клей.
30 вересня 2020 року ТОВ "Барлінек-Інвест" подало відповідь на відзив Подільської митниці Держмитслужби, в якій зазначило, що викладені у відзиві висновки є невірними та необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.
У судовому засіданні 30 вересня 2020 року вирішено відкласти підготовче засідання на 12 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 01 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС від 30 вересня 2020 року та допущено участь останнього у підготовчому засіданні, призначеному на 12 жовтня 2020 року, в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 12 жовтня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2020 року. Окрім того, ухвалою від 15 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника Офісу великих платників податків ДПС від 13 жовтня 2020 року та допущено участь останнього у судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2020 року, в режимі відеоконференції.
В подальшому в судовому засіданні була оголошена перерва, наступне судове засідання призначено на 11 листопада 2020 року, яке ухвалою від 11 листопада 2020 року за клопотанням представника Офісу великих платників податків ДПС відкладено на 16 листопада 2020 року.
Ухвалою від 12 листопада 2020 року суд допустив участь представника відповідача - Офісу великих платників податків ДПС у судовому засіданні, призначеному на 16 листопада 2020 року, в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 16 листопада 2020 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Звернув увагу суду на те, що до декларування заявлявся саме "клей", який на думку останнього належить до адгезивів, а тому має класифікуватись за КВЕД 35069100. Окрім того сторона позивача вказувала на те, що порушено норми статей 356, 357 Митного кодексу України, адже проби клею для експертного дослідження були взяті не з партії товару, що була задекларована у митних деклараціях, які у свою чергу були предметом проведення перевірки.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Представник Офісу великих платників податків ДПС вказав, що при прийнятті оскаржуваних рішень діяв в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що у термін з 26 грудня 2016 року по 07 лютого 2017 року контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка на предмет дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо класифікації згідно УКТЗЕД товарів "формальдегідний клей ProFect® 2521-Kaurit® 329, арт. РТ2521-КR-329" та однокомпонентний поліуританово-сілановий клей на базі модифікованих сіланових преполімерів та неорганічних наповнювачів, що поєднує властивості поліуретанових і сіланових клеїв, призначений для склеювання виробів з паркету: ґрунт-клей поліуретановий Barlinek LK STP, митне оформлення яких проведено ТОВ "Барлінек Інвест" відповідно до таких митних декларацій:
№ 401090002/2015/27434 від 14 грудня 2015 року;
№ 401090002/2015/15334 від 29 липня 2015 року;
№ 401090002/2016/8042 від 13 квітня 2016 року;
№ 401090002/2016/19893 від 23 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/3237 від 18 лютого 2016 року;
№ 401090002/2016/13475 від 14 червня 2016 року;
№ 401090002/2015/25845 від 25 листопада 2015 року;
№ 401090002/2015/28574 від 29 грудня 2015 року;
№ 401090002/2015/28575 від 29 грудня 2015 року;
№ 401090002/2016/12220 від 31 травня 2016 року;
№ 401090002/2016/12731від 06 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/13788 від 17 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/13475 від 14 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/15081 від 04 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/15609 від 11 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/16144 від 15 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/17761 від 02 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/18527 від 10 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/19146 від 16 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/19869 від 23 серпня 2016 року.
За результатами перевірки складено акт № н2/17-28-10-14-09/ 0034004579 від 20 лютого 2017 року, згідно з висновками якого встановлено порушення:
- Закону України №584-VII від 19 вересня 2013 року "Про митний тариф України" та ч.1, п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) щодо невірної класифікації товарів та заниження ставки мита (замість ставки мита - 5% товарна підкатегорія 3909 30 00 00, застосована ставка 2% товарна підкатегорія 3506 91 00 00) у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 542277,35 грн.; в тому числі:
від 25 листопада 2015 року № 401090002/2015/25845 на суму 39 969,58 грн.;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28574 на суму 41 039,57 грн.;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28575 на суму 41 039,57 грн.;
від 31 травня 2016 року № 401090002/2016/12220 на суму 41 464,64 грн.;
від 06 червня 2016 року № 401090002/2016/12731 на суму 41 990,16 грн.;
від 17 червня .2016 року № 401090002/2016/13788 на суму 41 636,65 грн.;
від 04 липня 2016 року № 401090002/2016/15081 на суму 41 310,62 грн.;
від 11 липня 2016 року № 401090002/2016/15609 на суму 41 049,25 грн.;
від 15 липня 2016 року № 40090002/2016/16144 на суму 41 952,44 грн.;
від 02 серпня 2016 року № 401090002/2016/17761 на суму 42 079,75 грн.;
від 10 серпня 2016 року № 401090002/2016/18527 на суму 41 541,75 грн.;
від 16 серпня 2016 року № 401090002/2016/19146 на суму 43 088,64 грн.;
від 23 серпня 2016 року № 401090002/2016/19896 на суму 44 114,73 грн.;
- п. 187.8 ст. 187 п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 108 455,47 грн.; в тому числі:
від 25 листопада 2015 року № 401090002/2015/25845 на суму 7 993,92 грн.;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28574 на суму 8 207,91 грн.;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28575 на суму 8 207,91 грн.;
від 31 травня 2016 року № 401090002/2016/12220 на суму 8 292,93 грн.;
від 06 червня 2016 року № 401090002/2016/12731 на суму 8 398,03 грн.;
від 17 червня 2016 року № 401090002/2016/13788 на суму 8 327,33 грн.;
від 04 липня 2016 року № 401090002/2016/15081 на суму 8 262,12 грн.;
від 11 липня 2016 року № 401090002/2016/15609 на суму 8 209,85 грн.;
від 15 липня 2016 року № 401090002/2016/16144 на суму 8 390,49 грн.;
від 02 серпня 2016 року № 401090002/2016/17761 на суму 8 415,95 грн.;
від 10 серпня 2016 року № 401090002/2016/18527 на суму 8 308,35 грн.;
від 16 серпня 2016 року № 401090002/2016/19146 на суму 8 67 7,73 грн.;
від 23 серпня 2016 року № 401090002/2016/19896 на суму 8 822,95 грн.
Не погодившись із результатами перевірки ТОВ "Барлінек-Інвест" направило заперечення вих. № 97 від 01 березня 2017 року на акт перевірки № н2/17-28-10-14-09/ 0034004579 від 20 лютого 2017 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату митних платежів товару, який переміщувався ТОВ "Барлінек-Інвест".
Листом № 14406/10/28-10-14-09-13 від 13 березня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив, що висновок до акта № н2/17-28-10-14-09/ 0034004579 від 20 лютого 2017 року з питань державної митної справи про результати проведення документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи стосовно правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення ТОВ "Барлінек-Інвест" залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі акта перевірки контролюючим органом 15 березня 2017 року винесено:
- податкове повідомлення-рішення № 0001871409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 677847,69 грн., з них за податковими зобов'язаннями 54227,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 135569,34 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0001881409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 135569,34 грн., з них за податковим зобов'язанням 108455,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 27113,87 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у цій справі.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу (п.190.1 ст.190 ПК України).
Згідно з п. 206.1 ст. 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються МК України, ПК України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 ст. 266 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).
Згідно із ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
За приписами ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:
1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;
2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.
Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.
Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Статтею 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
- правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
- правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Досліджуючи обставини, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням висновків Верховного Суду від у постанові 18 червня 2020 року у цій справі, які відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є обов'язковими для суду при новому розгляді справи, суд виходить з такого.
ТОВ "Барлінек Інвест" у 2015-2016 роках в зоні діяльності Вінницької митниці ДФС, правонаступником якої є Подільська митниця Держмитслужби, здійснено оформлення митних декларацій:
№ 401090002/2015/27434 від 14 грудня 2015 року;
№ 401090002/2015/15334 від 29 липня 2015 року;
№ 401090002/2016/8042 від 13 квітня 2016 року;
№ 401090002/2016/19893 від 23 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/3237 від 18 лютого 2016 року;
№ 401090002/2016/13475 від 14 червня 2016 року;
№ 401090002/2015/25845 від 25 листопада 2015 року;
№ 401090002/2015/28574 від 29 грудня 2015 року;
№ 401090002/2015/28575 від 29 грудня 2015 року;
№ 401090002/2016/12220 від 31 травня 2016 року;
№ 401090002/2016/12731від 06 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/13788 від 17 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/13475 від 14 червня 2016 року;
№ 401090002/2016/15081 від 04 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/15609 від 11 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/16144 від 15 липня 2016 року;
№ 401090002/2016/17761 від 02 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/18527 від 10 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/19146 від 16 серпня 2016 року;
№ 401090002/2016/19869 від 23 серпня 2016 року.
За вказаними митними деклараціями до митного оформлення заявлено товар "формальдегідний клей ProFect 2521 - Kaurit 329, арт. РТ2521-KR-329 у вигляді в'язкуватої непрозорої рідини жовтуватого кольору з специфічним запахом, на водній основі, вміст формальдегіду - 0,2%. Хімічний склад: полімер формальдегідної смоли - 70%, вода - 30%. Застосовується в деревообробній промисловості для використання разом з відповідним затверджувачем в клейових сумішах по склеюванню листів фанери. Країна виробництва: DK. Виробник: РКІ Supply A/S. Торговельна марка: ProFect." та задекларовано до товарної категорії 3506910090. Також серед іншого до митного оформлення заявлено товар однокомпонентний поліуритановиво-сілановий клей на базі модифікованих сіланових полімерів та неорганічних наповнювачів, що поєднує властивості поліуританових сіланових клеїв, призначених для склеювання виробів з паркету: КLJ-POD-STP, клей поліуританово-сілановий Barlinek 1K STP-320 та задекларовано до товарної категорії 3506910090.
Закупівля формальдегідного клею ProFect 2521 - Kaurit 329 відбувалася в межах контракту, укладеного 21 травня 2014 року між позивачем - ТОВ "Барлінек-Інвест" (покупець) та "BARLINEK INWESTYCJE SP. Z O.O" (продавець, Польща) був укладений Контракт №001/РКІ, предметом якого була купівля-продаж клею та затверджувача. Пунктом 4.3 вказаного Контракту було передбачено, що "виробником та відправником товару за даним Контрактом є фірма "РКІ SUPPLY A/S" Vesterballevej 29, 7000 Frederici, Denmark.".
Натомість закупівля поліуретанового ґрунту клею Barlinek 1K STP-320 здійснювалася в межах торгового договору № 190 від 28 листопада 2011 року, укладеного між продавцем АТ "Барлінек", Польща (Barlinek Spolka Akcyjna) та покупцем ТОВ "Барлінек-Інвест", Україна. Предметом вказаного договору, як зазначив представник позивача, була купівля-продаж готової до використання паркетної дошки та підлогових матеріалів (в тому числі і клею, необхідного для монтажу, приклеювання паркетної дошки до підлоги у кінцевого споживача).
Висновки відповідача щодо невірної класифікації товарів та заниження позивачем ставки мита зроблені на підставі митних декларацій, за якими до митного оформлення заявлено товар "формальдегідний клей ProFect 2521 - Kaurit 329", а саме:
від 25 листопада 2015 року № 401090002/2015/25845;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28574;
від 29 грудня 2015 року № 401090002/2015/28575;
від 31 травня 2016 року № 401090002/2016/12220;
від 06 червня 2016 року № 401090002/2016/12731;
від 17 червня .2016 року № 401090002/2016/13788;
від 04 липня 2016 року № 401090002/2016/15081;
від 11 липня 2016 року № 401090002/2016/15609;
від 15 липня 2016 року № 40090002/2016/16144;
від 02 серпня 2016 року № 401090002/2016/17761;
від 10 серпня 2016 року № 401090002/2016/18527;
від 16 серпня 2016 року № 401090002/2016/19146;
від 23 серпня 2016 року № 401090002/2016/19896.
Натомість в акті перевірки контролюючим органом не встановлено порушення щодо невірної класифікації товарів та заниження позивачем ставки мита за митними деклараціями, за якими до митного оформлення заявлено, зокрема товар "клей поліуританово-сілановий Barlinek 1K STP-320", а саме:
від 29 липня 2015 року №401090002/2015/15334;
від 14 грудня 2015 року №401090002/2015/27434;
від 18 лютого 2016 року №401090002/2016/3237;
від 13 квітня 2016 року №401090002/2016/8042;
від 14 червня 2016 року №401090002/2016/13475;
від 23 серпня 2016 року №401090002/2016/19893.
Відтак, спірні відносини виникли навколо коду класифікації товару "формальдегідний клей ProFect 2521 - Kaurit 329", який позивачем класифіковано за кодом 3506 91 00 90, в той час, як контролюючий орган вважає, що відповідний товар слід класифікувати за кодом згідно УКТ ЗЕД 3909 30 00 00.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує, що для класифікації товарів в Україні використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка розроблена на виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, а саме: положень Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, договірною стороною якої Україна стала згідно з Указом Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17 травня 2002 року №466/2002 з набуттям усіх прав та зобов'язань, передбачених статтями Конвенції.
Частиною 1 ст. 67 МК України встановлено, що (УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
У ч. 2 ст. 67 МК України зазначено, що в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет та у разі потреби результатів лабораторних досліджень конкретного товару.
Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.
Згідно Правила 3 Основних правил інтерпретації у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Правило 4 Основних правил інтерпретації визначає, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
В силу Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної позиції 3506 включаються:
(А) Продукти, які використовують як клеї або адгезиви, і розфасовані для роздрібної торгівлі як клеї або адгезиви, масою нетто не більше 1 кг.
До цієї групи входять готові клеї та адгезиви та інші продукти, які використовують як клеї та адгезиви, за умови що вони розфасовуються для роздрібної торгівлі як клеї та адгезиви в упакування з масою продукту не більше 1 кг.
Упакування, у які звичайно розфасовуються для роздрібної торгівлі клеї чи адгезиви, являють собою скляні пляшки чи банки, металеві коробки, металеві тюбики, картонні та паперові пакети і т.д.; іноді "упакування" являє собою просто паперову стрічку, в яку обгорнені (загорнені), наприклад, плитки кісткового клею. Іноді разом з клеєм або адгезивом упаковується невеликий пензлик придатного типу (наприклад, вони додаються до бляшаних чи скляних банок клею, готового до вживання). Такі пензлики класифікуються разом із клеями та адгезивами, якщо вони упаковані разом.
Продукти, які поряд з використанням як клеї або адгезиви, мають і інше призначення (наприклад, декстрин, гранульована метилцелюлоза), включаються до цієї товарної позиції, лише якщо на упакуваннях є написи, що свідчать про їх призначення для продажу як клеї або адгезиви.
(В) Готові клеї та інші адгезиви, в іншому місці не зазначені, наприклад:
(2) Клеї або інші адгезиви одержані хімічним обробленням натуральних смол.
(3) Адгезиви на основі силікатів і т.д.
(4) Спеціальні препарати для використання як адгезиви, що складаються з полімерів або їх сумішей товарних позицій 3901-3913, які крім добавок, присутність яких допускається в продуктах групи 39 (наповнювачів, пластифікаторів, розчинників, пігментів і т.д.), містять інші додані речовини (добавки), які не включаються до цієї групи (наприклад, воски ).
(5) Адгезиви, які складаються із сумішей каучуку, органічних розчинників, наповнювачів, вулканізувальних агентів і смол.
Крім продуктів, що відповідають вищезгаданим в пункті (А) умовам, до цієї товарної позиції не включаються продукти, що входять до інших товарних лій, наприклад:
(b) інші продукти, що можуть бути використані як клеї чи інші адгезиви безпосередньо або після оброблення, дисперсії або розчини полімерів товарної позиції 3901 - 3913 (група 39 або товарна позиції 3208) і диспесії або розчини каучуків (група 40).
В свою чергу, відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД товарної позиції 3909 включаються: (1) Аміно-альдегідні смоли (аміносмоли).
Це смоли, утворені конденсацією амінів чи амідів з альдегідами (формальдегідом, фурфуролом і т.п.). Найважливішими є карбамідні смоли (наприклад, мочевино-формальдегідна (карбамідо-формальдегідна) смола), тіокарбамідпі смоли (наприклад, тіосечовино-формальдегідна (тіокарбамідо- альдегідна) смола), меламінові смоли (наприклад, меламіно-формальдегідна смола) та анілінові смоли (наприклад, аніліно-формальдегідна смола).
У розчинах і дисперсіях (емульсіях і суспензіях) (модифікованих чи не модифікованих маслами, жирними кислотами, спиртами чи синтетичними полімерами) аміно-альдегідні смоли використовуються як клеї, для апретування тканин і т.д.
У відповідності до приміток до групи 3 до цієї групи не включаються:
е) розчини (крім колодію), які складаються з будь-яких продуктів товарних позицій 3901-3913 в летких органічних розчинниках, за умови, що частка розчинника становить більше 50 мас.% розчину (товарна позиція 3208); фольга для тиснення товарної позиції 3212.
Сполучення полімерних матеріалів з матеріалами, крім текстильних. До цієї групи також включаються такі продукти, незалежно від того, чи були вони одержані під час однієї чи низки послідовних операцій, за умови, що вони зберігають основні властивості полімерних матеріалів.
Крім винятків, згаданих у Примітці 2 до розділу, до цієї групи не включаються:
(b) готові препарати, спеціально призначені для використання як клеїльні речовини, що складаються з полімерів чи їх сумішей товарних позицій 3901-3913, які крім будь-яких дозволених добавок до продуктів цієї групи (наповнювачів, пластифікаторів, розчинників, пігментів і т.д.) містять речовини, не включені до цієї групи (наприклад, воски), і продукти товарних позицій 3901 - 3913, розфасовані для роздрібної торгівлі як клеї чи адгезиви масою нетто не більше 1 кг (товарна позиція 3506).
Встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС, направлено лист № 980/7/28-10-14-09-12 від 11 січня 2017 року на адресу Вінницької митниці щодо спірного питання по класифікації товару "Формальдегідний клей ProFect 2521-Kaurit 329". При митному оформленні наступної партії товару інспектором, що здійснював митне оформлення за митною декларацією від 20 січня 2017 року № 401090001/2017/001340, було прийнято рішення про відбір зразків.
Листом Вінницької митниці № 464/8/02-80-61-01 від 20 січня 2017 року направлено зразки до митної лабораторії з метою встановлення хімічного складу продукції.
За результатами досліджень прийнято рішення № КТ-401000010-0004-2017 від 08 лютого 2017 року про визначення коду товару, а саме "формальдегідний клей ProFect 2521-Kaurit 329", арт. РТ2521-KR-329 являє собою непрозору рідину білого кольору. Хімічний склад: аміноальдегідна смола - 70%, вода - 30%. Застосовується в деревообробній промисловості для використання разом з відповідним затверджувачем в клейових сумішах по склеюванню листів фанери, код товару 3909 30 00 00.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує, що статтею 356 МК України передбачені порядок та умови взяття проб (зразків) товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 вказаного кодифікованого нормативно-правового акта взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника (ч. 2 ст. 356 МК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 357 МК України взяті проби (зразки) товарів під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття у строк, що не перевищує трьох календарних днів після їх взяття, надсилаються поштою або доставляються посадовою особою митного органу до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи). Проби (зразки) товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, доставляються для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) не пізніше наступного дня після їх взяття.
Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Так, відповідно до висновку №142005704-0014 від 06 лютого 2017 року за запитом Вінницької митниці ДФС від 20 січня 2017 року №464/8/02-80-61-01 було проведено експертне дослідження формальдегідного клею ProFect® 2521-Kaurit® 329, арт. PT2521-KR329-19800 кг у вигляді в'язкуватої непрозорої рідини жовтого кольору з специфічним запахом на водній основі, вміст формальдегіду - 0,2%.
У висновках Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції зазначено, що встановити відповідність результатів, отриманих в ході проведених досліджень, інформації щодо хімічного складу зазначеній в гр. 31МД (ІМ 40 ДЕ) від 20 січня 2017 року №4010900001/2017/001272 не видається можливим, оскільки остання потребує уточнення щодо назви полімеру, а саме яка полімер-формальдегідна смола входить до складу продукту.
Отже, експертна установа не змогла чітко визначити конкретні характеристики формальдегідного клею ProFect 2521-Kaurit 329, арт. PT2521-KR329-19800 кг, які необхідні для ідентифікації товару та подальшого віднесення останнього до конкретної класифікаційної групи.
Згідно з ч. 4 ст.3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Окрім того, відбір зразків клею було здійснено не з партій товару, які були задекларовані у митних деклараціях, що були предметом документальної невиїзної перевірки, а з партії, яка проходила митне оформлення у січні 2017 року.
З огляду на зазначене, суд вважає, що результати проведеної експертизи не можуть впливати на оцінку правильності віднесення формальдегідного клею ProFect® 2521-Kaurit® 329 чи то до КВЕД 3506910090 чи до 3909100000.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 19 МК України митні органи інформують заінтересованих осіб про митні правила у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 21 МК України за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи (заінтересованих осіб), митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи.
Консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію (ч. 3 ст. 21 МК України).
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності особу, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальненої консультації, зокрема, на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані.
Судом встановлено, що під час реалізації передбаченого Главою 3 МК України обов'язку інформування заінтересованих осіб про митні правила та консультування з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи, посадовими особами Вінницької митниці було доведено до відома ТОВ "Барлінек-Інвест" інформацію про те, що декларування клею РгоFect® 2521-Каurit® 329, який поставлявся фірмою РКІ, слід проводити з урахуванням рекомендацій, викладених у Доповідній записці Вінницької митниці № 12347/18 від 30 грудня 2014 року.
Судом витребувано у Подільської митниці Держмитслужби вказану доповідну записку та зі змісту останньої встановлено, що декларантом ТОВ "Барлінек-Інвест" за кодом згідно УКТЗЕД 3506990090 (ставка мита 6,5%) - "клеї та клеїльні препарати інші" задекларовано товари "… Клей на базі модифікованих сіланових преполімерів…" та "Формальдегідний клей ProFect … Хімічний склад: полімер формальдегідної смоли - 70%, вода - 30%". Проте, як вказує відповідач, адгезиви (клеїльні препарати) на основі полімерів товарних позицій 3901-3913 або каучуку відповідно до Митного тарифи України класифікують у товарній підкатегорії 3506910090 (ставка мита 2%).
Окрім того, зі змісту даної доповідної записки випливає, що позивачем у 2014 році було допущено помилку при здійсненню митного оформлення товарів за 13 митними деклараціями, зокрема формальдегідного клей ProFect із віднесенням його до товарної категорії 3506990090 (ставка мита 6,5%), в той час як за роз'яснення митного органу останній відноситься до товарної категорії 3506910090 (ставка мита 2%).
Отже, у доповідні записці від 30 грудня 2014 № 12347/18 відповідач чітко визначив товарну приналежність клей ProFect до коду 3506910090. З врахуванням зазначеної рекомендації митного органу позивач у подальшому здійснював митне оформлення такого товару, відносячи останній до категорії 3506910090.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші аші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку не може йти мова про наявність обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, адже класифікація позивачем товарів за 3506 УКТ ЗЕД на момент митного оформлення товарів не вважалась порушенням.
Фактично зміна відповідачем підходу до класифікації товару призводить до того, що законні на момент їх вчинення дії вважаються порушенням декларантом законодавства України за яке декларант повинен нести відповідальність, що є недопустимим.
Отже, вказана зміна відповідачем підходів до класифікації товару, раніше застосованих органами доходів і зборів, та застосування до позивача санкцій на цій підставі, є порушенням принципу "належного урядування".
Крім того, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваних рішень не враховано, що з 01 січня 2016 року набрала чинності та почала застосовуватися "Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 27 червня 2014 року №984_011 (ратифікована із заявою Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року) (далі - Угода про асоціацію).
З приводу зазначеної Угоди про асоціацію, суд вказує таке.
Відповідно до ст. 25 зазначеної міжнародної угоди сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ-1994).
Статтею 29 Угоди про асоціацію передбачені порядок та підстави скасування ввізного мита. Так кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки) (ч. 1 ст. 29 Угоди про асоціацію).
Відповідно до ч.2 ст. 29 Угоди про асоціацію для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку І до цієї Угоди.
На виконання вказаних положень Угоди про асоціацію Державною фіскальною службою України до всіх митних підрозділів був надісланий лист від 06 січня 2016 року № 21/99-99-25-02-02-18, яким передбачено графік зниження ввізних мит України, розрахованих по роках. Зазначені графіки передбачали розміри преференційних ставок мита на вказаний вище перехідний період.
Відповідно до вказаного листа Державної фіскальної служби на весь час перехідного періоду преференційні ставки мита для товарів з кодами 3506910090 та 3909300000 становить 0%.
Тобто на момент митного оформлення товарів чи то за КВЕД 3506910090 чи за КВЕД 3909100000 ставка мита повинна була б становити 0%, а не 5%, як зазначається в акті про результати проведення документальної невиїзної перевірки від 20 лютого 2017 року №н2/17/28-10-14-09/ 0034004579 . Однак при прийнятті оскаржуваних рішень контролюючим органом зазначені обставини враховані не були.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
В контексті наведеного суд зазначає, що під час нового розгляду справи відповідачами не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 15 березня 2017 року № 0001871409 та №0001881409.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крім того, вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд бере до уваги положення ч. 8 ст. 139 КАС України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням наведених норм суд вважає, що на користь ТОВ "Барлінек-Інвест" підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 12201,24 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 15 березня 2017 року № 0001871409 та № 0001881409.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12201,24 грн. (дванадцять тисяч двісті одна гривня двадцять чотири копійки).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек-Інвест" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, буд. 7-В, код ЄДРПОУ 34004579)
Офіс великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471)
Подільська митниця Держмитслужби (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Лебединського, будинок 17, код ЄДРПОУ 43350542)
Рішення у повному обсязі складено 26.11.2020
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович