Ухвала
Іменем України
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 720/1312/18
провадження № 51-5625ск20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області
від 11 червня 2020 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 серпня 2020 року,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2, частин 3, 6 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи, яка подає скаргу, до суду касаційної інстанції, та її думка з приводу участі у касаційному розгляді. Крім того, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно
до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч вищевказаному захисник у своїй касаційній скарзі не наводить конкретних порушень закону, допущених судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного вироку, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для його скасування.
Крім того, не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень.
Натомість захисник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу
статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, вимоги захисника до суду касаційної інстанції про скасування оскаржуваних судових рішень та виправдання ОСОБА_5 не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначення повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.
Також, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України, захисник ОСОБА_4 у скарзі не зазначає чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді.
Окрім вказаного, в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано копій її додатків у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 червня 2020 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 серпня 2020 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу їй буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3