16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 482/1410/16-ц
провадження № 61-11234св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувшизаяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним і застосування наслідків його недійсності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанову Миколаївськогоапеляційного суду від 01 липня 2020 року у зазначеній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Новоодеського районного суду Миколаївської області.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з клопотанням про зупинення виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанови Миколаївськогоапеляційного суду від 01 липня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що на даний час здійснюється примусове виконання вказаних судових рішень, чим обмежуються її права користування та розпорядження належним їй на праві власності майном. Також ОСОБА_1 зазначає про обмеження права користування грошовими коштами, у зв'язку з накладенням арешту на її пенсійний та особисті банківські рахунки.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанови Миколаївськогоапеляційного суду від 01 липня 2020 року, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Однак заявник таких причин не навів, а тому, відсутні підстави для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи наведене, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 01 липня 2020 рокузадоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2017 року та постанови Миколаївськогоапеляційного суду від 01 липня 2020 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук