17.11.2020 Справа № 920/574/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи №920/574/20,
за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (40035, м. Суми, вул. Харківська, 35; код ЄДРПОУ 26440890)
до відповідача Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м.Суми, вул. Івана Сірка, 7; код ЄДРПОУ 23923513)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м.Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537)
про стягнення 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Петров Д.А.;
від відповідача: Зякун С.О.;
третя особа: не прибув;
Секретар судового засідання: Осокіна А.М.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.06.2020 у відкрито провадження у справі №920/574/20 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.07.2020.
Відповідно до ухвали суду від 16.07.2020 постановлено подальший розгляд справи №920/574/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочавши зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначене на 03.09.2020.
Згідно з ухвалою суду від 03.09.2020 підготовче засідання у справі відкладене на 24.09.2020.
У судовому засіданні 24.09.2020 закрите підготовче провадження у справі №920/574/20, розгляд справи по суті призначено на 03.11.2020.
У судовому засіданні 03.11.2020 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 17.11.2020.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. коштів надміру виплаченої суми житлової субсидії внаслідок неправомірних дій/бездіяльності з боку їх отримувачів; а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у письмовому відзиві (вх. №8291/20 від 16.09.2020) проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не є суб'єктом, який має проводити зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. Крім того, зазначив, що на особових рахунках кошти не обліковуються.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У письмових поясненнях від 13.07.2020 зазначив, що оскільки у справі, що розглядається, спірні правовідносини випливають з правомірності набуття одержувачами права власності на бюджетні кошти у вигляді субсидії, наданої їм позивачем, то цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, де відповідачем є кожен отримувач субсидії окремо, а не підприємства-надавачі послуг.
У відповіді №12.01-26/1143/02 від 31.07.2020 на відзив відповідача позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і не брати до уваги заперечення відповідача.
Відповідачем подано заперечення від 12.08.2020 на відповідь на відзив.
03.11.2020 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення №12.01.-26/1411/02.
Від відповідача 16.11.2020 надійшли письмові пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:
Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» у зв'язку із приведенням своїх статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» з 22.04.2020 має нове повне найменування Акціонерне товариство «Сумиобленерго», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копією Повідомлення про особливу інформацію (інформацію про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю) емітента, що оприлюднена у відповідності до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2826 від 03.12.2013, на офіційному веб-сайті AT "Сумиобленерго" за адресою: https://www.soe.com.ua/aktsioneram/osobliva-informatsiya/1082-change-type-сompany-22-04-2020.
До акціонерного товариства «Сумиобленерго» перейшли всі права та обов'язки публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» і воно є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», що підтверджується статутом товариства, який оприлюднено на сайті AT «Сумиобленерго».
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідно до вимог Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі за текстом - «Положення») призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Відповідно до рішення Сумської міської ради від 30.03.2016 №529-МР «Про Положення про департамент соціального захисту населення Сумської міської ради» позивач є структурним підрозділом соціального захисту населення, який наділений у межах міста Суми /на сьогоднішній день - у межах Сумської об'єднаної територіальної громади/ правосуб'єктністю реалізовувати делеговані державною повноваження щодо призначення житлових субсидій та контроль за їх поверненням саме у визначений законом спосіб, у разі отримання домогосподарствами такої житлової субсидії безпідставно.
Одним з виконавців комунальних послуг, зокрема на послуги постачання електричної енергії, в період до 01.01.2019 було ПАТ «Сумиобленерго».
Позивач зазначає, що за наслідками проведених перевірок цільового використання бюджетних коштів, було встановлено, що деякі домогосподарства м.Суми внаслідок порушення Положення безпідставно отримали житлову субсидію за відповідний період /у кожному випадку індивідуальні періоди, у зв'язку з чим їм було припинено надання житлової субсидії та останні мають повернути надміру виплачені кошти до бюджету.
Серед отримувачів житлових субсидій, які допустили порушення 94 наразі не є отримувачами житлової субсидії, інші мають або нульовий розмір житлової субсидії або відмовились від утримання коштів з наявної житлової субсидії, а тому позивач позбавлений можливості утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії з поточних нарахувань.
На підставі вимог законодавства щодо порядку і способу повернення/стягнення коштів, які були надміру отримані відповідними домогосподарствами у якості житлової субсидії, а також, враховуючи відсутність підстав щодо обрання іншого способу повернення/стягнення коштів на момент прийняття рішень, департаментом на адресу відповідача були направлені відповідні повідомлення про припинення та відшкодування коштів по переплаченим житловим субсидіям за період коли Відповідач був виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме від 13.08.2019 №12.01-27/6166/07, від 13.08.2019 № 12.01-27/940/07, від 20.08.2019 №12.01-27/6421/07, від 04.10.2019 №12.01-27/7873/07, від 16.10.2019 №12.01-27/8120/07, від 31.10.2019 № 12.01-27/8939/07, від 26.11.2019 № 12.01-27/9571/07, від 29.11.2019 № 12.01-27/9670/07, від 26.12.2019 №12.01-27/10316/07, від 27.12.2019 № 12.01-27/10332/07 від 28.12.2019 № 12.01-27/10383/07, від 12.01.2020 № 12.01-27/505/07, від 22.01.2020 № 12.01-27/346/07, від 23.01.2020 № 12.01-27/357/07, від 29.01.2020 №12.01-27/506/07, від 29.01.2020 № 12.01-27/507/07, від 29.01.2020№12.01-27/508/07, від 29.01.2020 № 12.01-27/509/07, від 29.01.2020 № 12.01-27/510/07, від 30.01.2020 №12.01-27/556/07, від 30.01.2020 №12.01-27/557/07, від 07.02.2020 № 12.01-27/776/07, від 07.02.2020 № 12.01-27/777/07, від 07.02.2020 №12.01-27/1285/07, від 07.02.2020 №12.01-27/1442/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/890/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/879/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/1092/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/889/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/888/07, від 11.02.2020 № 12.01-27/884/07, від 11.02.2020 №12.01-27/878/07, від 13.02.2020 №12.01-27/951/07, від 13.02.2020 № 12.01-27/941/07, від 14.02.2020 №12.01-27/974/07, від 14.02.2020 № 12.01-27/972/07, від 14.02.2020 № 12.01-27/975/07, від 14.02.2020 №12.01-27/976/07, від 14.02.2020 № 12.01-27/973/07, від 17.02.2020 №12.01-27/1035/07, від 17.02.2020 № 12.01-27/1030/07, від 18.02.2020 № 12.01-27/1069/07, від 18.02.2020 №12.01-27/1071/07, від 18.02.2020 №12.01-27/075/07, від 19.02.2020 № 12.01-27/083/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1449/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1088/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1146/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1094/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1190/07, від 19.02.2020 №12.01-27/1147/07, від 25.02.2020 № 12.01-27/1284/07 від 25.02.2020 №12.01-27/1289/07, від 25.02.2020 № 12.01-27/1288/07, від 27.02.2020 № 12.01-27/1370/07, від 27.02.2020 №12.01-27/1369/07, від 27.02.2020 № 12.01-27/371/07, від 28.02.2020 № 12.01-27/1425/07, від 28.02.2020 №12.01-27/1424/07, від 28.02.2020 №12.01-27/1371/07, від 28.02.2020 №12.01-27/1442/07, від 28.02.2020 № 12.01-27/1443/07, загальна сума коштів в яких складає 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп.
Позивач зазначає, що вказана сума грошових коштів була отримана від держави позивачем і не була повернута, не зважаючи на відсутність правонаступництва по передачі ним цих зобов'язань іншому надавачу послуги.
Позивач 25.03.2020 надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення коштів на суму 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 61 (шістдесят одна) коп. (сума в подальшому була скоригована позивачем до 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп.), проте у відповіді №53/4734 від 08.04.2020 відповідач зазначив про відмову у поверненні коштів з підстав того, що він не є на даний час надавачем послуг.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. заборгованості - коштів надміру виплаченої суми житлової субсидії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на п. 22 Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 528 від 08.05.2019 та п. 125 Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 807 від 14.08.2019 зазначаючи, що сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.
Судом встановлено, що до 01.01.2019 АТ «Сумиобленерго» здійснювало свою діяльність, зокрема на підставі ліцензії на постачання електроенергії за регульованим тарифом АГ № 578537 від 07.11.2011, для відшкодування витрат на оплату якої і надавалась споживачам м. Суми субсидія.
Відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП № 1445 від 16.11.2018 «Про видачу ПАТ «Сумиобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» регулятор постановив анулювати ПАТ «Сумиобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17 вересня 1996 року № 91, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 01 жовтня 1996 року №132, на підставі пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 4 вказаної постанови НКРЕКП визначено, що пункт 2 набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Таким чином, з 01.01.2019 року АТ «Сумиобленерго» не є постачальником електричної енергії (на оплату якої мешканцям м. Суми була призначена субсидія), а з цього часу є виключно оператором системи розподілу, який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1445 від 16.11.2018.
При цьому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою наведено визначення термінів, виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Тобто, згідно положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб'єкт, який надає (на теперішній час) відповідну комунальну послугу, а не суб'єкт, який раніше надавав послугу.
Відповідно, з урахуванням норм Положення про порядок призначення житлових субсидій в редакції постанов Кабінету Міністрів України зазначених вище та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Відповідач не є суб'єктом який має проводити зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.
Питання повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, безпосередньо врегульоване Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року N 39/283/90/5 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 18 липня 2014 року №479/763/1157/5, (далі за текстом - Порядок), яким.
Відповідно до п. 1 Порядку повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках: виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів; виявлення помилки в розрахунку розміру призначеної субсидії; виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами - підприємцями (довідки про доходи); виявлення прихованої інформації про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована на перше число місяця, з якого призначена субсидія.
Згідно з п. 2 Порядку в разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: припиняють надання субсидії; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів (додаток 1); подають позовні заяви до суду (додаток 2, якою визначено відповідачем саме фізичну особу отримувача субсидії, як і в додатку 1) про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії. Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюються органом соціального захисту населення в кожному конкретному випадку з урахуванням матеріального стану отримувача субсидії, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви були додані розпорядження позивача, проте жодних доказів на виконання п. 2 Порядку не надано.
У п. 4 Порядку визначено, що в разі виявлення при перевірках неправильних відомостей в довідках про доходи, виданих юридичними особами (фізичними особами - підприємцями), в результаті чого були надміру виплачені кошти за призначеними субсидіями, органи соціального захисту населення стягують надміру виплачені кошти із зазначених юридичних осіб (фізичних осіб - підприємців) у судовому порядку. Тобто, даним пунктом визначено підстави відповідальності юридичних осіб і стягнення сум в судовому порядку виключно у випадку зазначення юридичними особами неправильних відомостей в довідках про доходи, проте відповідач такі довідки про доходи не видавав.
Відповідно до п. 22 Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 528 від 08.05.2019 та п. 119 Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 807 від 14.08.2019, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії (сума, яка перевищує 170 грн.).
Крім того, в п. 127 Положення (чинного на момент подання позовної заяви), а також і в п. 22 Положення в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 528 від 08.05.2019 чітко визначено, що у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку.
В той же час, матеріали справи не містять письмових доказів звернення позивача до отримувачів субсидії і доказів надання відмови з боку отримувачів субсидії добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для підновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України і при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанова ВСУ від 30.05.2006 у справі № 42/266-6/492).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України).
Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3 ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню в повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).
Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.
Вказана правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 16.06.2009 р. №2/417-08.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оскільки суд дійшов до висновку про те, що у разі відмови отримувача субсидії (громадянина) добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) субсидії позивач повинен вирішити це питання в судовому порядку, звернувшись з позовом безпосередньо до громадянина, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності протиправної поведінки відповідача, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, завданою позивачу, а отже у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, наявність якого є обов'язковою підставою для стягнення збитків. Враховуючи викладене, позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до відповідача: Акціонерного товариства «Сумиобленерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про стягнення 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений та підписаний 27.11.2020.
Суддя В.Л. Котельницька