Справа № 523/3471/20
Провадження №2/523/2434/20
"19" листопада 2020 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої - судді Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мица А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені зі сплати аліментів.
ОСОБА_3 звернулася з позовом про стягнення з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів в сумі 67181,47 грн., пені в розмірі 26726 грн., штраф за несплату аліментів в сумі 20154,44 грн.
Підставою позову є свідоме ухиляння відповідача від виконання судового рішення яким призначено стягнення аліментів на утримання дитини та несплати жодних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Сторони в судове засідання не з'явились повідомлені належним чином.
Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач відзиву, заяв та клопотань не надав.
Судом встановлено:
Державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси, по примусовому виконанні виконавчого листа №2-2648, що видав Суворовський районний суд 22.05.2007 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частки усіх доходів, починаючи з 16.03.2007 року до 14.12.2020 року, зроблено розрахунок по сплаті аліментів та встановлено заборгованість по сплаті аліментів, станом на 01.12.2019 року, в сумі 67181,47 грн.
Постановою про накладення штрафу від 19.12.2019 року, винесеною державним виконавцем, на ОСОБА_2 , за несплату аліментів, накладено штраф у розмірі 20154,44 грн.
Розрахунком пені по аліментам, зробленим позивачем, за період з березня 2019 року по листопад 2019 року, визначено розмір пені: березень - 8013,50 грн., квітень - 7110,16 грн., травень - 6235,96 грн., червень - 5332,62 грн., липень - 4458,42 грн., серпень - 3555,08 грн., вересень - 2651,74 грн., жовтень - 1930,04 грн. листопад - 949,20 грн, а всього - 40236,72 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені:
Суд відхиляє розрахунок пені зроблений позивачем як хибний та зазначає, що неустойка (пеня) за один місяць рахується таким чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зроблено висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Судом, за період з березня 2019 року по листопад 2019 року, визначено розмір пені: березень - 903,34 грн., квітень - 874,2 грн., травень - 903,34 грн., червень - 874,2 грн., липень - 903,34 грн., серпень - 903,34 грн., вересень - 874,2 грн., жовтень - 980,84 грн. листопад - 949,2 грн, а всього - 8166,00 грн.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з ч. 4 ст.195 СК України розмір заборгованості по аліментам обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Відповідно до ч. 1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, то суд вважає, що для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються за рішенням суду, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.
В рамках даної справи заявлені вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не про обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Дії державного виконавця, пов'язані із обчисленням розміру заборгованості не оскаржувались учасниками виконавчого провадження.
Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» у контексті обставин даної справи, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам, обчисленої державним виконавцем, розмір якої на час ухвалення цього рішення не оспорений ні стягувачем ні боржником у порядку, встановленому законом, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду. Адже права стягувача аліментів є захищеними в силу закону, оскільки виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби і обчислена державним виконавцем заборгованість підлягає стягненню у рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів, по сплаті яких і виникла ця заборгованість. Доказів іншого суду не надано.
За таких обставин, у суду немає підстав вважати порушеним право позивача на отримання заборгованості по аліментам у порядку, визначеному ст.194-195 СК України, ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні.
Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача суми штрафу за несплату аліментів, накладеного згідно постанови державного виконавця Першого Суворовського ВДВС Кобилко В.С. від 19.12.2019 року в розмірі 30 відсотків від загальної суми боргу, а саме 20154,44 гривень, слід зазначити наступне:
Відповідно до частини 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Тобто постанова державного виконавця про накладення штрафу є, згідно п.5 ч.1 ст.3 вказаного Закону, виконавчим документом, який, у разі відсутності добровільної сплати боржником, підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», а тому не може стягуватись в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на вказане, вимога про стягнення штрафу накладеного постановою державного виконавця, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 263-265, ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені зі сплати аліментів.- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) пеню за несвоєчасну виплату аліментів за період з березня 2019 року по листопад 2019 року, включно, в розмірі 8166,00 (вісім тисяч сто шістдесят шість) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави, витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020 року.
Суддя