Справа № 484/3292/20
Провадження № 2/484/1369/20
20.11.2020р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Медведєва Н.А.
секретар судового засідання -Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
Позивачка звернулася з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частку частину комплексу - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що зазначений комплекс були придбане нею та відповідачем під час шлюбу за спільні кошти та є спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою від 07.10.2020р. позовна заява прийнята до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначене перше судове засідання на 05.11.2020р., визначені строки для подачі заяв по суті.
Через неявку відповідача, який про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому 17.10.2020р. судового виклику, розгляд справи відкладений на 20.11.2020р.
Представник позивачки надала заяву, в якій позов підтримала повністю, просила його задовольнити в повному обсязі, розглядати справу без її участі та участі позивачки, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач повторно на судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Ухвалою суду від 20.11.2020р. постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 08.12.1995р. у відділу реєстрації актів громадянського стану м. Первомайська Миколаївської області, актовий запис №671.
Рішенням Первомайського міськраойнного суду Миколаївської області від 04.09.2007р., яке набрало законної сили 17.09.2007р. за позовом ОСОБА_1 вказаний вище шлюб був розірваний.
Під час шлюбу, 18.05.2006р. ОСОБА_2 купив комплекс - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Сулімою В.Ф. 18.05.2006р.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за відповідачем.
Відповідно до ч. 1ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Згідно ст.. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно (за винятком виключеного з цивільного обороту), в тому числі і об'єкти нерухомості.
Відповідно до статей 63, 70 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а їх частки вважаються рівними.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст. 68 СК України).
Зі змісту статті 69 СК України вбачається, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за вимогами однією зі сторін суд може поділити майно в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; присудити майно одному з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми та інше.
У разі неподільності речі, або якщо ці речі не можуть бути поділені між подружжям відповідно до їх частки, а згода щодо сплати/отримання компенсації відсутня, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (пункт 25 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).
Враховуючи, що нерухоме майно (частина комплексу нежитлових будівель) було придбане сторонами за час шлюбу, суд вважає, що воно є об'єктом спільної сумісної власності колишнього подружжя та кожен із сторін має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном, отже вимоги позову є обґрунтованими.
Такий спосіб вирішення майнових спорів подружжя, як визначення частки у спільному майні, хоча і не є поділом майна в натурі у розумінні статті 71 СК, але не суперечить нормам сімейного законодавства та є самостійним способом захисту майнових прав подружжя.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, суд в вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 992 грн.
Керуючись ст.ст. 223, 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину комплексу - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя Н.А.Медведєва
Повне судове рішення складене 25.11.2020р.