справа № 462/7359/20
23 листопада 2020 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,-
встановив:
09.09.2020 року позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 із позивачкою.
Ухвалою суду від 18.11.2020 року роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини у самостійні провадження.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху.
Виходячи із змісту п.п. 5, 6, 8, 9 ч.3 ст. 175, ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, про порушення своїх прав відповідачем. Однак, як вбачається із змісту позовної заяви, у такій не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Також, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позову про розірвання шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати,що на час подання позовної заяви складає 840,80 грн.
Згідно пункту 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 визначено, що якщо в позові об'єднано дві або більше самостійні позовні вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо за кожну з таких вимог.
При цьому, при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. за другу позовну вимогу.
Таким чином, позивачу слід викласти обставини та зазначити докази, якими обгрунтовується позовна вимога про визначення місця проживання дитини, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і, які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи. Позивачу також слід додати документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно суд роз'яснює, що за змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: І.С. Мруць