Рішення від 23.11.2020 по справі 340/3351/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3351/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 (далі- позивач) до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі- відповідач), які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у 2018 році - 50% та у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії, перерахованого та визначеного на 01.03.2018 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.01.2018 до 31.12.2019 року в повному обсязі без урахування розстрочки, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ № 103 та постановою КМУ № 804.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугу років.

ОСОБА_1 вказує, що протягом 2018-2019 років він отримував перераховану ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 01 січня 2018 року пенсію у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" зі зменшенням виплат: у 2018 році - 50%, у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії. Проте, у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, ОСОБА_1 вважає, що набув права на виплату підвищення пенсії у повному розмірі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року відкрите провадження у відповідній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач на пропозицію суду подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому позовних вимог не визнав. Наголосив, що діяв правомірно, оскільки що у спірний період обмеження виплати підвищення перерахованої пенсії 50-ма відсотками у 2018 році та 75-ма відсотками - у 2019 році здійснювалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та Постанови Кабінету Міністрів України №804 (яка й наразі є чинною) (а.с.23-25).

Крім того, відповідач наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду та застосуванні відповідних правових наслідків - залишенню позову без розгляду. Однак, такі доводи судом відхилені як юридично помилкові - суд вважає, що у даному випадку право позивача на звернення до суду не обмежене будь-яким строком в силу приписів частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 2002 року №2262-ХІІ.

У відповіді на відзив позивач підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 24 липня 2000 року є пенсіонером Міністерства внутрішніх України, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду у Кіровоградській області, отримуючи пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262 від 09 квітня 1992 року.

З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року та від 13 лютого 2008 року №45.

Однак, виплата підвищення здійснювалася відповідачем з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - у розмірі 50%, а з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - у розмірі 75% від підвищення.

У зв'язку із набранням чинності рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, 24 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою, в якій просив виплатити перераховану пенсію за 2018-2019 роки без урахування розстрочення, передбаченого ПКМУ № 103 та №804.

Листом від 13 серпня 2020 року №1100-0413-8/23610 відповідач, посилаючись на частину четверту статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повідомив позивачу, що виплата пенсійного забезпечення у 2018 - 2019 роках була здійснена відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, від 30.08.2017 року №704, від 14.08.2019 року №804. На момент проведення виплат пенсійного забезпечення вказані постанови були чинними та підлягали до обов'язковому застосуванню.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд, перш за все зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо розміру нарахованої (перерахованої) позивачеві пенсії. Спір у справі виник щодо наявності законних підстав для встановлення ОСОБА_1 обмеження на рівні 50%, 75% у виплаті суми підвищення перерахованої пенсії у 2018-2019 роках на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі- Постанова №103) та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі- Постанова №804).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

У відповідності до вимог Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантується право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 2002 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Частина вісімнадцята статті 43 вказаного Закону встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Приписами частин третьої та четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, статтею 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 45 (до внесення змін Постановою № 103) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Урядом України прийнято Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством [крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом]) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Крім того, Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 45.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови № 45 (у редакції Постанови № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Отже, при проведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року відповідач не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови № 103 та в інший спосіб здійснювати виплату перерахованої позивачу пенсії, а саме з 01 січня 2018 року - 50 % та з 01 січня 2019 року - 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18 (залишеним без змін рішенням апеляційної інстанції від 05 березня 2019 року) визнано нечинним, зокрема, пункт 2 Постанови №103 щодо часткової поетапної виплати суми підвищення до пенсії.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними в абзаці 4 пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини другої статі 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відтак рішення суду в адміністративній справі № 826/3858/18 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом, тобто з 05 березня 2019 року.

Як наслідок, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 за судовим рішенням справі № 826/3858/18, скасовано також обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що з 05 березня 2019 року пенсія позивача за вислугу років підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки у зразковій справі № 160/3586/19, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, оскільки дана адміністративна справа є типовою (відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні за своїм змістом вимоги).

Так, ВС акцентував увагу на тому, що обмеження часткової виплати суми підвищення до пенсії було скасоване саме у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 за рішенням суду у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Відтак суд зазначає, що саме з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням по справі № 826/3858/18 - виникло право позивача на виплату пенсії в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, перерахованого станом на 01 березня 2018 року.

Такого ж висновку про правові наслідки визнання нечинними пунктів 1- 2 Постанови № 103 дійшла Велика Палата Верховного Суду, про що зазначено в постанові від 24 червня 2020 року (справа № 160/8324/19). Суд Касаційної інстанції при оцінці структури грошового забезпечення яке слід враховувати при проведенні перерахунку пенсії зазначив, що саме із 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням по справі № 826/3858/18) виникли як підстави для перерахунку пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення так і право особи на отримання пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки окреслюють загальні правові наслідки набрання чинності судовим рішенням по справі № 826/3858/18, зокрема в частині дати виникнення права особи на отримання повної суми перерахованої пенсії.

Водночас, на момент здійснення виплати позивачу пенсії у період із 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року норми пункту 1 та 2 Постанови № 103 були чинними, а тому правомірно застосовувалися відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, дії Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області, щодо виплати ОСОБА_1 підвищення перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови № 103 пенсії за періоди з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року в розмірі 50 відсотків та з 01 січня 2019 року по 04 березня 2019 року в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, не можуть вважатися протиправними, оскільки виплата у вказаному періоді проведена відповідачем згідно чинного на той час пункту 2 Постанови № 103.

Щодо посилань відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 при застосуванні до спірних правовідносин, суд оцінює їх критично та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є принцип верховенства права. Змістовним аспектом цього принципу є становище людини у державі, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністртаивного судочинства України)

Одним із основоположних аспектів (елементів) верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності.

Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Іншим проявом принципу юридичної визначеності є принцип «належного врядування». Крім цього, юридична визначеність вимагає дотримання принципу «res judicata» - остаточні рішення судів національної системи повинні виконуватися у належний спосіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини (справа Рисовський проти України (заява №29979/04, пункт 71) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

14 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 804, якою установив, що «Виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року».

В обґрунтування необхідності прийняття акта в пояснювальній записці, серед іншого, зазначено, що метою прийняття постанови є визначення порядку використання бюджетних коштів, призначених для пенсійних виплат згідно із Законом № 2262, відповідно до статті 4 Бюджетного кодексу України та у зв'язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року по справі № 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2 Постанови №103, виникла потреба у врегулюванні питання здійснення пенсійних виплат особам, пенсії яких з 01 січня 2018 року були перераховані відповідно до пункту 1 Постанови №103 та виплачувалися у 2019 році у порядку, встановленому пунктом 2 Постанови №103.

Як зазначалося, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Окрім того, у рішенні Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, вказано, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 рішенням у справі № 826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії є неправомірними.

Однак, попри це, Постановою № 804 Уряд України знову обмежив виплату у 2019 році перерахованих пенсій у розмірі лише 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Запровадження Кабінетом Міністрів України Постановою № 804 такого нормативного регулювання виплати перерахованої пенсії вказує на неналежний та непослідовний спосіб регламентації спірних правовідносин, адже Постанова № 804 призвела до повторення помилок при виплаті перерахованої пенсії, на які вказано судами трьох інстанцій при розгляді справ № 826/3858/18 та Верховним Судом у зразковій справі № 160/3586/19.

Із урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, така діяльність державних органів суперечить принципу "належного урядування", а тому обмеження у виплаті позивачу в 2019 році пенсії у розмірі лише 75 відсотків суми підвищення суперечить принципу верховенства права, елементом якого є принцип "юридичної визначеності", що повинен знаходити свій прояв в імплементації "належного урядування" в діяльності органів державної влади.

Крім цього, застосування Постанови № 804 до спірних правовідносин вказуватиме ще й на недотримання принципу "res judicata", згідно якого остаточні рішення судів національної системи повинні виконуватися у належний спосіб. Тому, ті висновки судів, що стали підставою для визнання протиправною та нечинною Постанови № 103 (справа № 826/3858/18), повинні бути враховані. Натомість застосування до спірних правовідносин норм Постанови № 804, які дублюють визнані протиправними норми Постанови № 103, призведе до ігнорування остаточних судових рішень, що теж вказуватиме на неврахування основоположного принципу "верховенства права" у взаємовідносинах позивача із органом пенсійного фонду.

Принагідно суд зазначає, що на момент вирішення спору по суті, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі № 640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, Постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визнано протиправною та нечинною повністю. Рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 640/19133/19 з-поміж іншого, мотивовані недопустимістю повторного регулювання спірних правовідносин у спосіб, що визнано протиправним остаточними судовими рішеннями у справі № 826/3858/18.

Відтак, Постанова № 804 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин та не може бути правовою підставою для обмеження позивачеві виплати розміру нарахованої пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року, здійснюючи виплату позивачеві 75% суми підвищення пенсії, перерахованого та визначеного станом на 01 березня 2018 року, відповідач діяв без урахування критеріїв, визначених статтею 2 КАС України, зокрема, законності та обгрунтованості.

За таких умов у суду наявні правові підстави для часткового задоволення позову: визнання протиправними дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, перерахованого та визначеного станом на 01 березня 2018 року, а також зобов'язання відповідача провести виплату позивачеві пенсії за вказаний період з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 840,80 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши позивачеві 353,13 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області щодо виплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, перерахованого та визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 перераховану з 01 березня 2018 року суму підвищення пенсії за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року у повному обсязі (100%, з урахуванням раніше виплачених сум) без застосування вимог, передбачених пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 353,13 грн (триста п'ятдесят три гривні, тринадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук

Попередній документ
93007463
Наступний документ
93007465
Інформація про рішення:
№ рішення: 93007464
№ справи: 340/3351/20
Дата рішення: 23.11.2020
Дата публікації: 24.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі