23 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4537/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної платті працівників у галузі економіки України за 2017-2019 роки (яка склала 7763 грн. 17 коп.) починаючи з дати її призначення, а саме з 02.09.2020 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) відповідачу встановлено строк на подачу відзиву (а.с.26).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 01.01.1997 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а з 02.09.2020 року він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ГУ ПФУ в Кіровоградській області пенсія за віком обрахована із розрахунком показника середньої заробітної плати за три роки, що передували призначенню пенсію за вислугу років, натомість для розрахунку пенсії слід брати показник середньої заробітної плати за три роки, що передують зверненню про призначення пенсії за віком (тобто, за 2017-2019 роки), оскільки із заявою про призначення пенсії на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 звернувся вперше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач) надав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в його задоволенні оскільки вимоги позивача, оскільки позивачу була призначена пенсія з 1997 році, а у 2020 році відбувся перехід з одного виду пенсії на інший, а відтак правомірно був застосований показник середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсій за вислугою років.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
Позивачу з 01.01.1997 року призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про це зазначено у позові та не заперечується відповідачем.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії за віком (ас.31-34).
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 16.09.2020 року № 110130005324 позивачу призначено пенсію за віком з 02.09.2020 року (а.с. 68-71).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії від 23.09.2020 року (а.с.12-14).
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 06.10.2020 року №2782-3119/Д-03/8-1100/20 повідомлено, що відповідно дз 02.09.2020 року позивача переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Тому при переведенні з пенсії за вислугою років на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсій в році, в якому позивач звернувся за призначенням пенсії за вислугою років, а відтак відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за період з 2017 - 2019 роки (а.с.15).
Не погоджуючись із вищевказаними висновками, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058. Однак, у випадку із заявою позивача у 1997 році мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом (пенсія за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»), а у 2020 році позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058. А тому при обрахунку розміру пенсії за віком має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, суд дійшов висновку щодо неправомірності застосування відповідачем частини 3статті 45 Закону №1058 до спірних правовідносин.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у у справі №521/4655/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, постанові від 14.02.2018 (справа №465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі №185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернувся вперше 11.09.2020, відтак відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за інший період.
При цьому, як свідчать дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування «індивідуальні відомості про застраховану особу» за формою ОК-5 позивач протягом 2016 - 2019 року працював та отримував дохід (а.с.38-40).
Визначаючись щодо дати з якої слід провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
З матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин, пенсія за віком повинна бути перерахована позивачу з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 02.09.2020 року.
Отже, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч.3 ст.45 Закону.
Так у позові просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати у галузі економіки України за 2017 - 2019 року починаючи з дати її призначення - 02.09.2020 року.
Кодекс адміністративного судочинства України (надалі КАС України) не містить окремого визначення понять «дії» чи «бездіяльність», натомість є визначення індивідуального акту - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (стаття 4 КАС України).
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, задоволенню позовної вимоги щодо зобов'язання вчинити конкретні дії повинна передувати вимога про визнання протиправною бездіяльність, оскільки саме по собі зобов'язання є наслідком утримання/не вчинення законних дій.
У частині 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено у даній справі, відповідач при призначенні пенсії ОСОБА_1 повинен був здійснити обрахунок середньої заробітної плати за три роки, що передували зверненню із заявою про призначення пенсії за віком, натомість таких дій відповідачем не було зроблено, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ГУ ФПУ в Кіровоградській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати за 2017 - 1019 роки при призначенні пенсії за віком з 02.09.2020 року.
Враховуючи, що відповідач, здійснивши переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки починаючи з 02.09.2020, є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем доказів понесення судових витрат не надано. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відтак розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком з 02.09.2020 року без застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-й, 2018-й і 2019-й роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-й, 2018-й, 2019-й роки з 02.09.2020 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук