Апеляційне провадження № 22-ц/824/10342/2019
18 листопада 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи 753/22379/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шахової О.В., суддів: Вербової І.М., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Сидоренко А.Д.,
учасникисправи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Управління житловим будинками Управління справами Верховної Ради України,
Державне підприємство «Управління житловими будинками «Управління справами апарату Верховної Ради України»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, постановлену 24 лютого 2020 року в приміщенні суду під головуванням судді Даниленка В.В.,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи свої вимоги тим, що Дарницьким районним судом м. Києва по справі №753/7611/16 від 07 квітня 2017 року на користь ОСОБА_1 стягнуто з Управління житловими будинками Управління справами апарату Верховної Ради України 1 142 744,46 грн.
18 вересня 2017 року на виконання вказаного рішення Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист.
В подальшому, боржником передано до новоствореної юридичної особи Управління житловими будинками «Управління справами апарату Верховної Ради України» майно, яке йому належало.
Постановою Господарського суду м. Києва від 10 січня 2018 року по справі №910/7939/17 Управління житловими будинками «Управління справами апарату Верховної Ради України» визнано банкрутом.
ЇЇ, як стягувача про ухвалене судове рішення не попереджали.
З огляду на викладене, вважала за необхідне замінити сторону боржника у виконавчому провадженні з Управління житловими будинками Управління справами апарату Верховної Ради України на Державне підприємство «Управління житловими будинками Управління справами апарату Верховної Ради України» та видати новий виконавчий лист.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою її заяву задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається, зокрема, на те, що їй став відомий факт переведення активів з відповідача, якого оголосили банкрутом на новостворену юридичну особу у формі державного підприємства з назвою ДП Управління житловими будинками управління справами апарату Верховної Ради України.
Новостворена юридична особа зберегла всі ознаки, функції, місцезнаходження, види діяльності, багатьох співробітників, назву, засновника/власника первісного боржника, а тому вважає, що відбулась реорганізація юридичної особи таким способом.
Такі дії первісного боржника, на її думку, містять ознаки шахрайства, а саме з метою приховування майна, грошових коштів та єдине бажання позбутись всіх стягувачів і боргів, в тому числі і заявника, шляхом проведення фактичної реорганізації боржника через проведення процедури банкрутства та реєстрації нової юридичної особи за тією ж адресою, з тим самим засновником, із збереженням назви і функцій та видів господарської діяльності.
Вказує, що вказані обставини належним чином не були досліджені судом першої інстанції, а тому ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Відзив на апеляційну скаргу від заінтересованих осіб не надходив.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, з підстав, викладених в ній. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви.
Інші учасники справи про розгляд справи повідомлені належно, проте про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року у цивільній справі №753/7611/16-ц стягнуто з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 142 744 грн. 46 грн.
18 вересня 2017 року стягувачу видано виконавчий лист, який подано до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відкрито виконавче провадження.
Постановою Господарського суду м. Києва від 10 січня 2018 року по справі №910/7939/17 Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України визнано банкрутом.
08 лютого 2018 року постановою старшого державного виконавця виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 753/7611/16 закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з визнанням боржника банкрутом.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу нового виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що Управління житловими будинками «Управління справами Апарату Верховної Ради України» являється правонаступником Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України.
Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 листопада 2019 року (справа № 916/2286/16), розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі - на предмет їх нікчемності.
Встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва від 10 січня 2018 року по справі №910/7939/17 Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України визнано банкрутом.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Тобто, боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
За змістом ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається з інформації, розміщеної в ЄДРЮО ФОП та ГФ Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України створено 03.02.1992. Перебуває в процесі ліквідації.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказів того, що ДП «Управління житловими будинками «Управління справами апарату Верховної Ради України» являється правонаступником Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться вцілому до того, що відбулася реорганізація юридичної особи - боржника по справі, в той час, як відповідач перебуває в стані ліквідації, з чого і виходив суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Таким чином, ухвала про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2020 року.
Суддя-доповідач
Судді: