17 листопада 2020 року м. Київ
справа № 757/4165/19
провадження № 22-ц/824/8930/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Іванової І.В. (суддя-доповідач), Сліпченка О.І., Сушко Л.П.
сторони:
позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у складі судді Ільєвої Т.Г., повний текст складений 28.02.2020 року,
У січні 2019 року позивач ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
Так, з ОСОБА_1 , відповідачем у даній справі, було укладено договір про постачання електричної енергії № 00205716705. Засобом обліку електричної енергії № 0013969 здійснювався облік електричної енергії, поданої до квартири відповідача.
01 липня 2015 року за адресою відповідача: АДРЕСА_1 , в ході обстеження приладу обліку, представниками позивача було виявлено порушення п.п. 10, 14, 42 ПКЕЕН, пошкоджено пломби Держспоживстандарту, які встановлені на лівому та правому гвинтах кріплення кожуха лічильника, споживачу продемонстровано порушення. Відсутня пломба електропередавальної організації на ввідному автоматі 40А в поетажному щитку, на підставі виявленого порушення було складено Акт порушень № 37871.
Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН, нарахування проведено за п. 3.3 та формулою (3.1). Методики визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, затвердженої постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року № 562, комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними становить 62 603,99 грн. Факт порушення ПКЕЕН підтверджується належними та допустимими доказами - фотографіями, зробленими під час складання акту порушення та висновком експертизи.
Однак, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання відповідач не виконав, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 62 603,99 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідач вважає, що відлік строку позовної давності бере свій початок 01 липня 2015 року, коли відбулась перевірка дотримань правил споживачем при користуванні електричною енергією, та з урахуванням трирічного строку, сплив 01 липня 2019 року.
У відповіді на відзив позивач ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» зазначив, що Акт про порушення складено з додержанням вимог чинного законодавства, а представники енергопостачальника належним чином повідомили споживача про місце та дату засідання Комісії по розгляду Акту.
До того ж на думку позивача, ОСОБА_2 , перебувала у договірних відносинах із власником помешкання ОСОБА_1 , оскільки в момент обстеження лічильника електроенергії та складання Акту, знаходилася в квартирі відповідача, надала доступ до лічильника електроенергії, якій знаходиться в квартирі.
Крім того позивач зауважує, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, а тому подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» задоволено.
Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» з ОСОБА_1 62 603,99 грн. вартість не облікованої електричної енергії за актом про порушення та зараховано на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/0104 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що до заявлених позивачем вимог сплив строк позовної давності, про застосування якого ним неодноразово заявлялось під час розгляду справи у суді першої інстанції. Вважає, що перебіг позовної давності, у зв'язку зі зверненням ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» 24 січня 2017 року до районного суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з нього вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил, перерваний не був, так як судовий наказ за вказаною заявою судом не видавався, позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про його видачу.
Відповідач вказує, що він не повідомлявся та не був присутній при проведенні експертизи лічильників електроенергії. Більш того, позивач не повідомив його за 20 календарних днів про проведення засідання комісії.
Також ОСОБА_1 зауважує, що всі документи підписувались не споживачем, а іншою не уповноваженою особою, а тому, на його думку, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ПКЕЕН саме ним.
Окрім зазначеного, відповідач посилається на те, що позивачем невірно проведені нарахування згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а саме невірно визначено період, за який проведено таке нарахування.
Позивач ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 10 листопада 2009 року між ПАТ «Київенерго» правонаступником, якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі», та ОСОБА_1 , що є власником помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір про користування електричною енергією № 00205716705 (а.с. 30-31).
Засобом обліку електричної енергії № 0013969 здійснювався облік електричної енергії, поданої до квартири відповідача.
01 липня 2015 року за адресою відповідача, в ході обстеження приладу обліку, представниками позивача було виявлено порушення п.п. 10, 14, 42 ПКЕЕН, пошкоджено пломби Держспоживстандарту, які встановлені на лівому та правому гвинтах кріплення кожуха лічильника. Відсутня пломба електропередавальної організації на ввідному автоматі 40А в поетажному щитку, на підставі виявленого порушення було складено акт порушень № 37871 (а.с. 32).
22 липня 2015 року енергопостачальником, за участю представника Держспоживстандарту, було проведено експертизу та встановлено, що в наслідок фальсифікації (підробки) пломб державної повірки отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника, в результаті чого електролічильник недораховував спожиту електричну енергію на 66,18% (а.с. 45).
Згідно з розрахунком від 27 липня 2015 року, проведеним на підставі рішення комісії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562, вартість не облікованої електричної енергії становить 62 603,99 грн. (а.с. 51).
Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Крім того, місцевий суд зазначив, що посилання відповідача на пропущення строків давності є безпідставними, оскільки спростовуються доводами позивача.
Однак судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду першої інстанції, просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» (а.с.99-103).
Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до вимог частин четвертої-п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до копії ухвали Печерського районного суду міста Києва
від 24 січня 2017 року, яка міститься в матеріалах справи на аркуші 25, ПАТ «Київенерго» було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за не обліковану електричну енергію.
Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України 2004 року судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до частини першої статті 265 ЦК України залишення позову буз розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Таким чином, перебіг позовної давності, у зв'язку зі зверненням
ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», у січні 2017 року із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за не обліковану електричну енергію, відповідно до частини другої статті 264 ЦК України перерваний не був, так як судовий наказ за вказаною заявою судом не видавався, позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу на підставі частини 6 статті 100 ЦПК України 2004 року.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 127/21433/15 (провадження № 61-13524св18), від 10 січня 2019 року у справі № 638/11665/15-ц (провадження № 61-15753св18).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач дізнався про порушення свого права при проведенні перевірки 01 липня 2015 року, про що було складено акт № 37871, з позовом ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся 29 січня 2019 року, тобто зі спливом трирічного строку позовної давності.
На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків про безпідставність доводів відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, проте позов не підлягає до задоволення з підстав спливу позовної давності.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі».
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 881,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: