17 листопада 2020 року м. Київ
справа № 755/1935/20
провадження № 22-ц/824/9671/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Іванової І.В. (суддя-доповідач), Сліпченка О.І., Сушко Л.П.
сторони :
позивач -Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року у складі судді Арапіної Н.Є., повний текст складений 14.05.2020 року,
У лютому 2020 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором б/н від 16 листопада 2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 16 листопада 2015 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. В наслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 20 099 грн. 04 коп., яку банк просив стягнути на свою користь.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року у задоволенні позовних вимогАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та ухвалити новерішення, яким позовні вимогибанку задовольнити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачу було відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , на яку було встановлено початковий кредитний ліміт.
Із наданої до суду виписки про рух коштів вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач неодноразово знімав кредитні кошти через банкомат, купував продукти харчування, ліки, сплачував комунальні послуги, здійснював перерахування на інші рахунки, поповнював рахунок в терміналі самообслуговування, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
АТ КБ «Приватбанк»зазначає, що в даному випадку відповідач підписуючи анкету-заяву від 16 листопада 2015 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Разом з тим, як зауважує скаржник, суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, виконував умови кредитного договору на протязі 2015-2019 років, частково сплачуючи заборгованість за договором у тому числі відсотки, пеню та комісії, а отже визнав свої зобов'язання за угодою та розміри встановлених обов'язкових платежів.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 16 листопада 2015 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а. с. 12).
Згідно розрахунку, наданого АТ КБ «Приватбанк», заборгованість відповідача перед банком на 05 грудня 2019 року складає 20 099 грн. 04 коп., з яких 9 888 грн. 06 коп. заборгованість за тілом кредиту; 1 502 грн. 16 коп. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 7 275 грн. 53 коп. нарахована пеня, а також 1 433 грн. 29 коп. заборгованість по судовим штрафам (а.с. 6-11).
Відмовляючи в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем заявлених вимог.
Однак, апеляційний суд не може в повній мірі погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що 16 листопада 2015 року банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження умов договору банк надав суду копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 16 листопада 2015 року, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розрахунок заборгованості.
Однак, вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування.
Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису ОСОБА_1 .
Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Заява не містить даних про умови кредитування.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів та неустойки за договором кредиту.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, з урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду позивач має право лише на повернення сум фактично отриманих коштів.
З огляду на наведене, у суду першої інстанції були відсутні підстави відмови у задоволенні позовних вимог АТ «КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 9 888 грн. 06 коп., які він фактично отримав на підставі заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг.
Окрім зазначеного, АТ КБ «Приватбанк» також в позові просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 1 502 грн. 16 коп. обґрунтовуючи вказану вимогу тим, що із 01 квітня 2019 року впроваджені зміни Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, а саме відповідно до п.2.1.1.2.12 в разі порушення зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов'язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ознайомився зі змінами до п.2.1.1.2.12. Умов та правил надання банківських послуг від 01.04.2019 року щодо нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд» та що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо розміру і порядку нарахування вказаних відсотків.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 1 502 грн. 16 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) кредитні кошти в розмірі 9 888 грн. 06 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2 584 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: