(д о д а т к о в а)
17 листопада 2020 року м. Київ
справа 757/51328/18
провадження № 22-з/824/779/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Мельника Я.С., Сушко Л.П.
при секретарі - Ярмак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кардаша Максима Олексійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину, -
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року залишено без змін.
22 вересня 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Кардашем М.О. під час судових дебатів в апеляційному суді зроблено заяву про відшкодування витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. та надання протягом п'яти днів відповідних доказів понесення цих витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.3, ч.4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до наданих 24 вересня 2020 року доказів, 30 листопада 2018 року між Адвокатським об'єднанням «Компаньйон та партнери» в особі керуючого партнера Батури П.О. і ОСОБА_1 було укладено договір № 141/Ц про надання правничої допомоги.
Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 141/Ц від 30 листопада 2018 року сторони домовились, що вартість правничої допомоги у цивільній справі за годину роботи адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим чи в судовому засіданні становить 1 500 грн.
Згідно акту про надання правничої допомоги від 23 вересня 2020 року, Адвокатське об'єднання «Компаньйон та партнери» передало, а клієнт ( ОСОБА_1 ) прийняла надану за період з 16 березня 2020 року по 23 вересня 2020 року правничу допомогу загальною вартістю 6 000 грн.
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну допомогу представником ОСОБА_1 - адвокатом Кардашем М.О. надано дублікат квитанції № 0.0.1847608497.1 від 23 вересня 2020 року про оплату правничої допомоги згідно договору № 141/Ц від 30 листопада 2018 року, розрахунку витрат та акту від 23 вересня 2020 року.
Таким чином, враховуючи, що сума судових витрат, заявлених до відшкодування, відповідає умовам договору про надання правничої допомоги та підтверджена відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, заява про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 137, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кардаша Максима Олексійовича задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 )на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: