Ухвала від 20.11.2020 по справі 2-10/11

Справа № 2-10/11

2-п/0203/34/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представників позивачки - ОСОБА_2 , Петрової О.Д.

відповідача - ОСОБА_3

представників відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_3 про поновлення строку на подачу заяви та про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2012 року у цивільній справі №2-10/11,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03.05.2012 року у цивільній справі №2-10/11 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.

В наданій заяві відповідач ОСОБА_3 просив скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до нового розгляду, посилаючись на те, що на час розгляду справи він, перебуваючи в другому шлюбі, постійно проживав в АР Крим. Таким чином, він не міг з'явитись в судове засідання, в якому було ухвалено заочне рішення та не повідомив про причини неявки, оскільки взагалі не знав про існування судового процесу та не був повідомлений належним чином про дату даного судового засідання. Також посилався на те, що заяву про відкладення судового засідання 21.04.2010 року він не подавав, не надавав згоду на проведення судового засідання 03.05.2012 року без технічної фіксації. В той час, як згідно журналу судового засідання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась через технічну несправність засобу фіксації. При цьому, в матеріалах справи відсутня довідка про несправність технічного засобу. Крім того, позивач зазначив, що ухвалою Верховного суду України від 24.11.2005 року було залишено в силі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.10.2001 року про розірвання шлюбу із встановленням фактичного припинення подружніх стосунків та спільного господарства між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з лютого 1997 року, що має юридичні наслідки для правильного визначення складу майна в процесі розгляду спору про його поділ. Також відповідач просив поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що володіючи інформації щодо заочного рішення, яку він отримав від свого представника 27.11.2018 року, він звернувся до позивачки в позасудовому порядку. Вони домовились та вирішили, що позивач отримає компенсацію вартості Ѕ спільно набутого майна, як різницю між вартістю Ѕ частки квартири по АДРЕСА_1 , яку позивачка відчужила без його згоди та вартістю квартир АДРЕСА_2 . Ним було сплачено позивачці 30000 доларів США. Таким чином, причиною не звернення до суду стала домовленість сторін. Проте, в порушення домовленостей, отримавши компенсацію вартості майна, продавши без його згоди квартиру, позивачка без його відома та згоди зареєструвала за собою Ѕ частину приміщення магазину по АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні відповідач та його представники підтримали заяву про перегляд заочного рішення та клопотання про поновлення строку для подачі заяви про його перегляд та просили задовольнити останні.

Позивачка та її представники проти задоволення заяви та клопотання заперечували,, посилаючись на те, що відповідач був обізнаний про наявність в провадженні суду цивільної справи та про ухвалення заочного рішення по ній. Пропустив строк для подачі заяви про перегляд цього рішення. Крім того, доводи, які ним наведені в заяві не є підставою для скасування заочного рішення, а можуть бути предметом перевірки на стадії його перегляду в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про наявність в провадженні суду даної цивільної справи, про що свідчить подання останнім зустрічного позову, чисельні заяви та клопотання, що подавались останнім та його представниками під час розгляду справи.

Ухвала Верховного суду України по справі про розірвання шлюбу між сторонами, на яку посилається відповідач в своїй заяві була винесена ще 24.11.2005 року. Таким чином, на момент розгляду справи відповідач був обізнаний про наявність вказаного судового рішення. Доводи останнього, що він не міг надати свої заперечення з посиланням на вказану ухвалу, оскільки не був обізнаний про наявність в провадженні суду справи про поділ майна, суд вважає безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що після винесення Верховним Судом України ухвали від 24.11.2005 року відповідачем та його представниками подавались заяви та клопотання по справі, представники відповідача приймали участь в судових засіданнях.

Також суд враховує, що 23.11.2018 року представником відповідача - адвокатом Зайцевою Г.С. до суду подавалась заява про ознайомлення з матеріалами справи, до якої надавалась копія заочного рішення по даній цивільній справі від 03.05.2012 року. 27.11.2018 року представник відповідача ознайомилась з матеріалами справи в повному обсязі.

Факт обізнаності про ухвалення заочного рішення та отримання його копії станом на листопад 2018 року не заперечував і відповідач.

Проте, заява про перегляд заочного рішення відповідачем була подана до суду лише 12.10.2020 року, тобто з пропуском встановленого ст.284 ЦПК України строку.

Доводи відповідача про те, що після ухвалення заочного рішення між ним та позивачкою було досягнуто домовленостей щодо поділу майна в позасудовому порядку, під час розгляду справи позивачкою не визнані та будь-якими доказами не підтверджено. Крім того, вказана обставина не свідчить про поважність причин пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого ще 03.05.2012 року, тобто за більше ніж 8 років до подачі заяви.

З огляду на це, в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення за відсутності передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України підстав для перегляду та пропуску строку для подачі відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,258-260,274,277,284,287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про поновлення строку на подачу заяви та про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2012 року у цивільній справі №2-10/11 та в задоволенні заяви про перегляд вказаного заочного рішення суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.Ю.Казак