Справа № 203/3828/19
Провадження № 6/0203/151/2020
20 листопада 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у провадженні № 6/0203/151/2020 заяву ОСОБА_1 , -
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду на підставі ст. 435 ЦПК України з заявою про заміну способу та порядку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду № 203/3828/19 від 23 червня 2020 року з встановленого цим судовим рішенням стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на стягнення з відповідача на її користь аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 38783,22 грн. щомісячно з відповідною індексацією, обґрунтовуючи такі вимоги тим, що судом апеляційної інстанції не з'ясовано істотних обставин у справі про реальні доходи відповідача, який при розгляді справи надав суду недостовірні відомості про отримання ним доходу в розмірі мінімальної заробітної плати, що не відповідає розміру його фактичних витрат на утримання себе, свого майна (двох автомобілів), житла, послуг адвоката, та інших, оскільки він як засновник та директор ТОВ «СТС Трейд» має досить великі статки, які приховує, тому аліменти мають мінімальний розмір, якого недостатньо для забезпечення потреб сина, який наразі навчається і потребує додаткових витрат на забезпечення такого навчання та предметів для цього, має ряд захворювань, що потребують регулярних витрат на лікування, а також проживає з нею у житлі, що потребує ремонту для забезпечення належних умов проживання, проте відповідач ухиляється від належного утримання дитини, тому заявник просила змінити спосіб виконання судового рішення на заявлений нею.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеного складу суду заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду 21 жовтня 2020 року передано судді Колесніченко О.В.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2020 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 30 жовтня 2020 року.
Відповідач 30 жовтня 2020 року подав на спростування доводів позивача заперечення з аргументами про те, що процесуальна можливість змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, про що фактично порушене питання в заяві, доводи якої, крім іншого, не підтверджені належними та допустимими доказами та зводяться до припущень про доходи і спосіб життя відповідача, а тому просив в задоволенні заяви відмовити.
17 листопада 2020 року позивач подала через канцелярію суду пояснення, в яких на спростування доводів відповідача про ненадання нею доказів заявленого розмір аліментів у твердій сумі, навела доводи про те, що розмір доходів визначається розміром повідомлених ним і визнаних витрат, які він несе і способом життя, який забезпечує цей дохід, а за підсумком заявлених відповідачем понесених ним витрат на дитину складало в середньому 38783,22 грн. на місяць, що дає підстави стверджувати про можливість сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Заявник в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, однак 29 жовтня 2020 року через канцелярію суду подала клопотання про розгляд заяви у її відсутність, наполягаючи на задоволенні вимог заяви в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте уповноважив свого представника ОСОБА_4 , яка у поданій 30 жовтня 2020 року заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності, наполягаючи на відмові у задоволенні заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву, перевіривши викладені в заяві доводи, дослідивши матеріали справи № 203/3828/19 та наявні в них докази, приходить до наступного висновку.
Так рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2020 року рішення місцевого суду від 15 січня 2020 року скасовано; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено; вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 24 жовтня 2019 року і до повноліття дитини (т.2 а.с.108-112).
14 липня 2020 року на виконання вказаної постанови Дніпровського апеляційного суду позивач отримала виконавчий лист № 203/3828/19, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська (т.2 а.с. 134), який пред'явила до примусового виконання в Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Нормами ч.3 ст. 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом з тим, у свій заяві позивач не навела обставин того, що виконання рішення про стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів є неможливим або якимось-чином ускладненим, що давало б підстави, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 435 ЦПК України для зміни способу і порядку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та будь-яких доказів наявності таких обставин суду не надала.
Доводи позивача про неотримання аліментів у належному розмірі після пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання стосуються порядку здійснення виконавчих дій державним виконавцем у виконавчому провадженні відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» і не стосуються підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Доводи позивача про невстановлення судом апеляційної інстанції дійсного розміру доходу відповідача зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням та його обґрунтуванням, що може бути предметом касаційного перегляду, а не є підставами для вирішення в порядку ст. 435 ЦПК України питання про зміну способу і порядку виконання прийнятого рішення.
Крім того, ОСОБА_1 у своєму позові про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, розпоряджаючись своїми правами щодо предмета спору згідно ст. 13 ЦПК України на власний розсуд заявляла про стягнення аліментів на свою користь з відповідача у частці від доходу (заробітку) відповідача, розмір якої сама визначила на рівні ј, а тому суд ухвалюючи рішення в межах заявлених вимог на підставі ст. 183 СК України визначив аліменти у заявленому позивачем розмірі ј частки заробітку (доходу) відповідача, тоді як визначення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі за вимогами ч.1 ст. 184 СК України може здійснюватися судом при вирішенні спору по суті виключно за заявою стягувача.
Одночасно, суд відзначає, що відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Разом з тим, ОСОБА_1 звертаючись з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, що може бути вирішено виключно за правилами Розділу VI ЦПК України як процесуальне питання, пов'язане з виконанням судового рішення, фактично ставить питання про зміну способу стягнення аліментів без пред'явлення позову як це передбачено ч. 3 ст.181, ст. 184 СК України.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав за ст. 435 ЦПК України для зміни способу і порядку виконання рішення суду, у зв'язку з чим в задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 267, 435 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя О.В. Колесніченко