Справа №:755/9325/20
"16" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
20 червня 2018 року вироком Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 2 ст.185 КК Україниі призначено йому покарання у виді 3 (троьх) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням обов'язків під час іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Інспектор Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, в якому ставить питання про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком ОСОБА_3 , обґрунтовуючи своє клопотання, тим, щоіспитовий строк закінчився 20.06.2020 року, хоча за час перебування на обліку ОСОБА_3 обов'язки, покладені судом, виконував не в повному обсязі, з порядком та умовами відбування покарання з іспитовим строком ознайомлений був. Крім того, Києво-Святошинським УП ГУНП в Київській області 02.01.2019 року відкрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, 16.09.2019 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення, матеріали кримінального провадження знаходяться на розгляді в Києво-Святошинському районному суді Київської області, проте, кінцеве рішення по даній справі не прийнято, судовий розгляд триває.
Прокурор, представник органу пробіції та засуджений у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань до суду не направляли.
Вивчивши матеріали особової справи, вислухавши думку представника органу пробації, який наполягав на задоволенні клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_3 з порядком та умовами відбування покарання з іспитовим строком ознайомлений був, проте, покладені на час іспитового строку обов'язки порушував, а саме: не з'являвся за викликами до уповноваженого органу з питань пробації. Крім того, ОСОБА_3 було винесено застереження від 06.11.2018 року та 03.02.2020 року у виді письмового попередження за неявку на реєстрацію без поважної причини. Також, за час перебування на обліку ОСОБА_3 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Відповідно до матеріалів особової справи, на розгляді в Києво-Святошинському районному суді Київської області знаходиться кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, кінцеве рішення по даній справі не прийнято, судовий розгляд триває.
Частиною 1 статті 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Аналогічні правові положення містяться у п.п. 1.2 п. 1 Розділу І Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань від 19 грудня 2003 року № 270/1560.
У даному випадку при подані даного клопотання до суду, вказані положення законодавства дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
У відповідності до положень ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
З положень ст. 166 КВК України вбачається, що, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також, покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Однак, неявка ОСОБА_3 за викликами до уповноваженого органу з питань пробації, невиконання в повному обсязі обмежень, встановлених судом, вчинення адміністративних правопорушення, свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Слід зазначити, що посилання інспектора на те, що винуватість ОСОБА_3 не доведена обвинувальним вироком, у зв'язку із чим на даний момент останній не вважається винуватим у вчиненні злочину, вчиненого під час іспитового строку (ст. 62 Конституції України, ч. 1, 5 ст. 17 КПК України, ст. 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права), не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, призначеного за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, оскільки зазначеними нормами врегульовано недопустимість визнання винуватості особи у вчиненні злочину, а не спростування однієї з підстав (вчинення нового злочину), яка дозволяє суду звільнити засудженого від призначеного йому покарання.
Оскільки в даному випадку суд не вирішує питання доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке перебуває на розгляді у Києво-Святошинському районному суді Київської області, а лише питання звільнення від відбування призначеного йому покарання вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, тому посилання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області на зазначені вище норми суд не бере до уваги.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Як роз'яснено в абз. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
Враховуючи те, що на даний момент відсутнє остаточне рішення по кримінальному провадженні №12019-1-1-0200/000005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області є передчасним, а тому суд вважає, що у задоволені даного подання слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 17, 534, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 165 КВК України, суд
В задоволенні клопотання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з іспитовим строком, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 червня 2018 року- відмовити.
Особову справу стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1