Справа №:755/6651/20
"21" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.10.2014 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
07 жовтня 2014 року вироком Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 2 ст.309 КК Україниі призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75 КК України її було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 3 (три) роки з покладенням обов'язків під час іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу пробації.
Провідний інспектор Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, в якому ставить питання про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком після закінчення іспитового строку ОСОБА_3 , обґрунтовуючи своє клопотання, тим, щоіспитовий строк закінчився 07.10.2017 року, хоча за час перебування на обліку ОСОБА_3 обов'язки, покладені судом, виконувала не в повному обсязі, з порядком та умовами відбування покарання з іспитовим строком ознайомлена була. Також, ОСОБА_3 під час іспитового строку 01.10.2016 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, за яке вироком Деснянського районного суду м. Києва їй було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн., даний вирок виконується самостійно. Також, УІАП ГУНП в м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12017100040011239 від 11.08.2017 року та ОСОБА_3 знаходиться в розшуку, а саме, в категорії «Безвісті зникла».
Прокурор та засуджений у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань до суду не надавали.
Вивчивши матеріали особової справи, вислухавши думку представника органу пробації, який наполягав на задоволенні клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_3 не з'являлася за викликами до уповноваженого органу з питань пробації, хоча з порядком та умовами відбування покарання з іспитовим строком ознайомлена була.
16.12.2014 року, 29.06.2016 року, 05.12.2016 року, 11.01.2017 року останнії було винесено письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення її для відбування призначеного вироком покарання.
Слід зазначити що, ОСОБА_3 підчас іспитового строку, а саме, 01.10.2016 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, за яке вироком Деснянського районного суду м. Києва їй було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн., даний вирок виконується самостійно. Також, УІАП ГУНП в м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12017100040011239 від 11.08.2017 року та ОСОБА_3 знаходиться в розшуку, а саме, в категорії «Безвісті зникла».
Частиною 1 статті 539 КПК України регламентовано, що питання, які виникають після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Аналогічні правові положення містяться у п.п. 1.2 п. 1 Розділу І Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань від 19 грудня 2003 року № 270/1560.
У даному випадку при подані даного клопотання до суду, вказані положення законодавства дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
У відповідності до положень ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду . Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
З положень ст. 166 КВК України вбачається, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Виходячи із зазначеного, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 не з'являлася за викликами до уповноваженого органу з питань пробації, не вповному обсязі виконувала обмеження, встановлені судом, підчас іспитового строку вчинила кримінальне правопорушення, наявність кримінального провадження № 12017100040011239 від 11.08.2017 року та перебування в розшуку, а саме, в категорії «Безвісті зникла», що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення та прямо суперечить вище вказаним нормам законодавства.
Керуючись ст.78 ч.1 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, ст.ст.164, 166 КВК України, суд, -
В задоволенні клопотання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з іспитовим строком, призначеного вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2013 року- відмовити.
Особову справу стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1