П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/5413/19
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 24 червня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області та Державній податковій службі України, а саме: визнання протиправними дій щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 10 від 02 квітня 2019 року; зобов'язання прийняти податкову накладну № 10 від 02 квітня 2019 року та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнати протиправними дії щодо неприйняття до реєстрації податкової накладної № 11 від 05 квітня 2019 року; зобов'язання прийняти податкову накладну № 11 від 05 квітня 2019 року та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних; скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1215600/40081614 від 09 липня 2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, документів підтверджуючих поставку і перевезення спірних товарів.
Внаслідок чого, апелянт вважає, що ним правомірно прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації відповідних податкових накладних.
Крім того, в поданій апеляційній скарзі апелянтом наголошується, що укладений з позивачем договір про визнання електронних документів є чинним, а реєстрація податкових накладних здійснюється ДПС України.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як у спірних правовідносинах податковим органом протиправно не зареєстровано податкові накладні позивача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2019 року між ТОВ «ФЕРМАН» (продавець) та ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 010319-ГЕ, згідно умов якого ТОВ «ФЕРМАН» приймає на себе зобов'язання передати, а покупець прийняти та оплатити товар (Пшениця фуражна врожаю 2018 року) в порядку та на умовах, визначених цим договором.
При цьому, 02 квітня 2019 року ТОВ «ФЕРМАН» складено податкову накладну № 10 про поставку на адресу ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» пшениці, на загальну суму 759 000,00 грн.
Складену податкову накладну 05 квітня 2019 року направлено на реєстрацію у Реєстрі.
При цьому, 07 квітня 2019 року на адресу позивача з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України надійшла квитанція про те, що податкова накладна № 10 від 02 квітня 2019 року доставлена до ДФС України, проте її не прийнято, так як відсутній укладений з платником « 40081614» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу.
В свою чергу, 30 травня 2019 року позивач потворно направив на реєстрацію податкову накладну № 10 від 02 квітня 2019 року та отримав квитанцію № 1 про неприйняття податкової накладної, так як такий документ подано повторно.
Крім того, 05 квітня 2019 року ТОВ «ФЕРМАН» складено податкову накладну № 11 про поставку на адресу ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» пшениці, на загальну суму 476 302,20 грн.
Складену податкову накладну 08 квітня 2019 року направлено на реєстрацію у Реєстрі.
При цьому, 09 квітня 2019 року на адресу позивача з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України надійшла квитанція про те, що податкова накладна № 10 від 02 квітня 2019 року доставлена до ДФС України, проте не прийнята, так як відсутній укладений з платником « 40081614» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу.
В свою чергу, 30 травня 2019 року позивач потворно направив на реєстрацію податкову накладну № 11 від 05 квітня 2019 року та отримав квитанцію № 1 про те, що реєстрація документа зупинена, так як ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тому, 02 липня 2019 року позивач надіслав на розгляд Комісії повідомлення № 9141354927 зі копіями первинних документів (договір, показники якості продукції, накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення) на підтвердження поставки на адресу ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» пшениці.
Проте, 09 липня 2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1215600/40081614 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Не погоджуючись з допущеною податковим органом бездіяльністю щодо здійснення реєстрації податкових накладних позивача та з вказаним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності та рішення про відмову у здійсненні реєстрації спірної податкової накладної, з яким погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин, зокрема, перевіряється правомірність дій податкового органу щодо відмови у проведенні процедури реєстрації податкових накладних ТОВ «ФЕРМАН» № 10 від 02 квітня 2019 року та № 11 від 05 квітня 2019 року, складених ТОВ «ФЕРМАН» за наслідком здійснення своєї господарської діяльності з контрагентом ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ».
Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
При цьому, встановлений ПК України обов'язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків.
В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, підставою для неприйняття контролюючим органом на реєстрацію податкових накладних № 10 від 02 квітня 2019 року, № 11 від 05 квітня 2019 року стала відсутність укладеного договору про визнання електронних документів.
Між тим, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ФЕРМАН» направило податковому органу заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року № 1553001, яка згідно з квитанцією № 2 від 10 грудня 2018 року прийнята ДФС України.
Крім того, факт чинності відповідного договору підтверджено податковим органом в суді першої інстанції та в тексті апеляційної скарги.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Державною фіскальною службою України безпідставно відмовлено у реєстрації податкових накладних № 10 від 02 квітня 2019 року та № 11 від 05 квітня 2019 року.
В свою чергу, щодо оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.
Проте, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.
Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.
В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.
При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.
В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин продажу спірного товару.
Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.
Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.
В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).
Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної.
Так, що 01 березня 2019 року між ТОВ «ФЕРМАН» (продавець) та ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 010319-ГЕ, згідно умов якого ТОВ «ФЕРМАН» приймає на себе зобов'язання передати, а покупець прийняти та оплатити товар (Пшениця фуражна врожаю 2018 року) в порядку та на умовах, визначених цим договором.
При цьому, 05 квітня 2019 року ТОВ «ФЕРМАН» складено податкову накладну № 11 про поставку на адресу ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» пшениці, на загальну суму 476 302,20 грн.
В свою чергу, факт транспортування проданого товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Крім того, в матеріалах справи зібрано докази проведення оплати за поставлений товар.
Тому, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, що виписана позивачем за наслідком продажу товару, а як наслідок вважає протиправним оскаржуване рішення податкового органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної податкової служби в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.