П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4278/20
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 24 липня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, у справі № 420/4278/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання починаючи з лютого 2020 року,
- зобов'язати провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з лютого 2020 року згідно довідки ДСА України в Одеській області № 5-766/20/3 від 17 березня 2020 року, виходячи з 90% суддівської винагороди.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 28 лютого2020 року та прийняти відповідне рішення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням сторонами у справі подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, відповідно до їхніх позовних вимог та заперечень.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки рішенню пенсійного органу від 02 березня 2020 року № 2040, яким вже розглянуто заяву позивача про перерахунок розміру його довічного грошового утримання від 28 лютого2020 року.
При цьому, позивачем зазначається, що він має право на здійснення спірного перерахунку розміру його довічного грошового утримання на підставі наданої довідки ТУ ДСА в Одеській області від 17 березня 2020 року, виходячи з 90 % розміру суддівської винагороди.
Вимоги апеляційної скарги пенсійного органу обґрунтовано тим, що позивач не має права на здійснення спірного перерахунку розміру його довічного грошового утримання, так як рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі № 1-15/2018 не є окремою підставою для здійснення перерахунку довічного грошового утримання відповідної категорії громадян.
Крім того, сторонами у справі подано відзиви на отримані апеляційні скарги у яких зазначається про незгоду з доводами відповідних апеляційних скарг.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 03 листопада 2006 року ОСОБА_1 набув статусу судді у відставці Приморського районного суду міста Одеси.
В свою чергу, 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою № 2040 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
При цьому, разом із заявою позивачем до Пенсійного фонду надано довідку ТУ ДСА в Одеській області від № 5-560/20 від 27 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не розглянуто заяви позивача, а як наслідок не прийнято рішення про перерахунок/відмову у перерахунку грошового утримання судді у відставці.
В свою чергу, не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання, починаючи з лютого 2020 року, позивач звернувся до суду
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом протиправно не прийнято рішення про перерахунок або відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно ч. 3 ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнано таким, що не відповідають Конституції України, пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач 28 лютого 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 березня 2020 року № 2040 розглянуто заяву позивача.
В свою чергу, про існування зазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило суд першої інстанції у відзиві на адміністративний позов.
Проте, як вбачається з тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнім не встановлено факту існування зазначеного рішення пенсійного органу від 02 березня 2020 року, а як наслідок зроблено помилковий висновок про необхідність зобов'язання пенсійний орган розглянути заяву позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
В свою чергу, щодо посилань апелянтів на наявність/відсутність у позивача спірного права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом прийнято рішення від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20.
При цьому, верховним судом встановлено, що типовими справами є справи, у яких:
- позивачами є судді у відставці, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та отримують щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці;
- позивачі не проходили кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді;
- відповідачем є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з посиланням на те, що після 18.02.2020 року (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України №2-р/2020) не приймалось нормативно-правового акта щодо зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання суддів, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення рішення Конституційним Судом України від 18.02.2020 року №2-р/2020.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що дана справа відповідає ознакам типової справи, а тому для вирішення спірних правовідносин необхідно врахувати правові висновки Верховного Суду у зазначеній зразковій справі.
В свою чергу, у вказаній зразковій справі Верховним Судом встановлено, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.
Тому, колегія суддів вважає, що з 19 лютого 2020 року у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі наданої ним довідки, а як наслідок є протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 березня 2020 року № 2040 розглянуто заяву позивача.
При цьому, обираючи спосіб поновлення порушених прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій пенсійного органу, так як його права порушено саме зазначеним рішення пенсійного органу, яке підлягає скасуванню.
З іншого боку, колегія суддів вважає помилковим посилання позивача на те, що перерахунок його грошового утримання має бути здійснений, виходячи з 90% від суддівської винагороди працюючого судді, оскільки такий відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді був визначений в порядку, передбаченому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ, який відрізняється від чинного порядку визначення розміру довічного грошового утримання, встановленого ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII (стаття 142).
Більш того, вимога позивача про зобов'язання пенсійний орган здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням 90 % суддівської винагороди працюючого судді, на переконання колегії суддів, є передчасною, оскільки в спірному рішенні пенсійного органу про відмову у здійсненні такого перерахунку, не зазначено про відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача.
Також, колегія суддів вважає за необхідне визнати необґрунтованими посилання позивача на наявність певної упередженості судді Токмілової Л.М. у розгляді даної справи, так як такі обставини не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Внаслідок чого, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
З іншого боку, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для прийняття окремої ухвали на вимогу позивача відносно допущених судом порушень норм матеріального і процесуального права.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 березня 2020 року № 2040.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, враховуючи розмір грошового забезпечення, зазначеній у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області № 5-766/20/3 від 17 березня 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у сумі 2102,00 грн.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.