Справа № 466/6895/20 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 33/811/1633/20 Доповідач в 2-й інстанції: Романюк М. Ф.
17 листопада 2020 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., вивчивши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року,
встановив:
цією постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року.
В апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з причин того, що копію постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року отримав 22 жовтня 2020 року. Вказує, що відсутність відомостей про мотиви судового рішення призвело до того, що потерпілий у визначений законом строк не зміг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної постанови, звернутися за правовою допомогою та роз'ясненням рішення та мотивів суду до фахівця у галузі права.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови, подається одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження такої постанови.
Таким чином, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не вручення особі, що притягається до адміністративної відповідальності копії цієї постанови.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження доводи, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року прийнята у судовому засіданні 16 жовтня 2020 року, на якому був присутній потерпілий ОСОБА_1 , надавав пояснення по справі та такому були відомі результати розгляду протоколу, складеного стосовно ОСОБА_3 .
Незважаючи на те, що потерпілий був присутній у судовому засіданні, такому було відомо про прийняте судом рішення та порядок його оскарження, останній звернувся з апеляційною скаргою 30 жовтня 2020 року, тобто зі спливом строку на апеляційне оскарження.
Покликання апелянта на те, що у визначений законом строк він не зміг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної постанови, звернутися за правовою допомогою та роз'ясненням рішення та мотивів суду до фахівця у галузі права, як на поважність причин пропуску строку оскарження, апеляційний суд вважає такими, що на увагу не заслуговують.
Обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов'язує з днем винесення оскаржуваної постанови, а не днем отримання копії постанови.
Враховуючи, що поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року не встановлено, а тому в поновлені такого слід відмовити.
Керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2020 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк