Справа № 153/1128/20
Провадження № 33/801/840/2020
Категорія: 305
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.
16 листопада 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого начальником служби СЕБ ПрАТ «ПК Поділля», громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,
встановив:
Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень, а також стягнуто з нього судовий збір в дохід держави в сумі 420,40 гривень.
Суд першої інстанції дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії АПР18 №726241 від 04 серпня 2020 року, заяву депутата Ямпільської районної ради ОСОБА_2 від 10.07.2020, письмові пояснення, листок непрацездатності та виписку з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 , DVD-R диск з фотознімками та відеозаписом подій від 02 липня 2020 року, копії договорів оренди землі, де орендарем виступало ПрАТ «ПК Поділля», встановив, що 02 липня 2020 року о 11 годині 00 хвилин на ґрунтовій дорозі неподалік с. Ратуш Ямпільського району Вінницької області, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство. А саме хапав відносно ОСОБА_2 за одяг, насильницьки утримував його руки та заважав вільному проходу по польовій дорозі, тобто вчинив дії, які порушують громадський порядок та спокій громадян.
05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, оскільки не погоджується із зазначеною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, а саме: неправильним застосуванням норм ст. 251, 252 КУпАП, тому просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що будь-яких хуліганських дій він не вчиняв, наміру такого не мав і його дії під час спілкування з ОСОБА_2 були направлені суто на недопущення його руху до службового автомобіля належного товариству ПрAT «ПК Поділля», який ОСОБА_2 агресивно вимагав прибрати і його цілеспрямований рух в напрямку саме даного автомобіля він розцінював як його намагання самовільно це зробити або якимось іншим чином пошкодити автомобіль.
Зазначив, що ПрАТ «ПК Поділля» та агрофірма ПСП «Вікторія», керівником якої являється ОСОБА_2 являються давніми конкурентами і він як керівник служби економічної безпеки ПрАТ «ПК Поділля» неодноразово до даного випадку зустрічався з ОСОБА_2 відносно непорозумінь між їхніми агропідприємствами стосовно земельних питань. Тому 02.07.2020, коли ОСОБА_2 знаходячись на полі за межами с. Ратуш Ямпільського району, розпочав вимагати прибрати службовий автомобіль ПрАТ «ПК Поділля» з дороги і при цьому агресивно себе поводячи розпочав рух в напрямку автомобіля, він своїм тілом лише перегородив йому напрямок руху в бік службового автомобіля. В той же час ОСОБА_2 розпочав його штовхати і він змушений був себе оборонити намагаючись утримати його за руки. Незважаючи на це ОСОБА_2 розпочав намагатися підійти до автомобіля зі сторони поля і він слідував по краю поля разом з ним лише з метою щоб він не підходив та самовільно не зачіпав службовий автомобіль. В той же час коли він обійшовши автомобіль попрямував далі, він залишився на місці біля автомобіля і на цьому їхній короткостроковий конфлікт було вичерпано.
Вказані ним свідчення повністю підтверджуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи.
В той же час суд першої інстанції неправильно оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні, і на його переконання помилково дійшов висновку про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення.
При цьому вважає, що суд першої інстанції на надав належну оцінку наступним фактам: між ним та ОСОБА_2 склались довготривалі неприязні стосунки; подія суперечки відбувалась не в громадському місці, а на полі за межами будь-якого населеного пункту; будь-якої нецензурної лайки під час суперечки він не використовував; образливого чіпляння та подібних дій до ОСОБА_2 він не вчиняв; короткострокова суперечка у вигляді його дій фізично не допустити ОСОБА_2 до службового автомобіля товариства, який останній вимагав прибрати, була ініційована і розпочата саме ОСОБА_2 і ніяким чином не порушила громадський порядок і спокій громадян.
Вважає, що під час вищевказаних подій його дії не містять ознак ані об'єкту, ані об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Крім цього також вважає за необхідне вказати, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в клопотанні його захисника адвоката Головацького С. Б. про витребування доказів.
Так йому неодноразово повідомлялось працівниками Ямпільського відділення поліції, що за фактом подій, які відбувались 02.07.2020 за його участю, а також працівників ПрAT «ПК Поділля» та ОСОБА_2 , Ямпільським ВП за заявою ОСОБА_2 розпочате окреме кримінальне провадження, яке на даний час розслідується і остаточне рішення в ньому не прийнято.
З метою перевірки вказаної інформації, його захисником було надіслано до Ямпільського ВП адвокатський запит для підтвердження чи спростування даної інформації. Однак Ямпільським ВП було відмовлено в наданні цієї інформації з мотивацією, що ні його захисник ні він не є стороною кримінального провадження.
Тому суд першої інстанції на його думку необґрунтовано відмовив в задоволені клопотання про витребування вказаних доказів, чим позбавив його права надати доказ який на його переконання має значення для можливості повного та об'єктивного дослідження всіх обставин даної події і як наслідок подальшого правильного вирішення справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Головацький С. Б. підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, просили її задовольнити. Суду пояснили, що обставини, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 хуліганських дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв, а його дії були спрямовані на недопущення останнім пошкодження майна, яке належить ПрАТ «ПК Поділля». Побачивши агресивний настрій ОСОБА_2 та його погрози в їх бік, він лише хотів щоб останній пройшов місто стояки машин, де одна з машин не могла рухатися з причин її перегріву. Звертають увагу суду на наступне: між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались довготривалі неприязні стосунки. В той час здійснювався збір урожаю на спірних земельних ділянках. В службові обов'язки ОСОБА_1 входить створення безпечних умов для роботи техніки, фізична охорона техніки та усунення перешкод в її роботі, повідомлення в правоохоронні органи про факти неправомірних дій осіб щодо перешкоджання роботи підприємства. Події суперечки відбувались не в громадському місці, а на полі за межами населеного пункту. Будь-якої нецензурної лайки підчас суперечки ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 не висловлював. Образливого чіпляння та подібних дій до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не вчиняв. Суперечка у вигляді спроб ОСОБА_1 фізично не допустити ОСОБА_2 до службового автомобіля товариства, який останній вимагав прибрати, ніяким чином не порушило громадський порядок та спокій громадян.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя в порушення вимог статті 280 КУпАП допустив істотну неповноту з'ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а також неправильне застосування матеріального закону.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Відповідальність за статтею 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії ,що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв, зокрема, в безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Згідно пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Під час апеляційного перегляду встановлено те, що згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 726241 від 04.08.2020, 02.07.2020 року приблизно о 11.00 год. на ґрунтовій дорозі неподалік с. Ратуш Ямпільського району Вінницької області, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме, хапав останнього за одяг, насильницьким способом утримував його руки та заважав вільному проходу по польовій дорозі, тобто вчинив дії, які порушують громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані старшим дільничним офіцером поліції СП Ямпільського ВП за статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство.
Разом з тим у справі відсутні будь-які докази порушення громадського порядку та спокою громадян ОСОБА_1 .
Так, і в протоколі про адміністративне правопорушення, і в постанові суду першої інстанції не зазначено і не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією статті 173 КУпАП як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Також не встановлено даних про те, що дії ОСОБА_1 були вчинені саме з неповаги до громадського порядку і спокою громадян, безпричинно, не зазначено, в чому ці наслідки були виражені та яким чином було порушено громадський порядок і спокій громадян, їх тривалість і створення певних перешкод у звичайному житті громадян.
У рішенні суду першої інстанції також не наведено мотивів незгоди з поясненнями ОСОБА_1 , який стверджував, що 02 липня 2020 року, являючись керівником служби безпеки, отримав від свого керівництва вказівку виїхати на земельні ділянки і проконтролювати механічну обробку технікою їх товариства, а тому не допустивши до ввіреної йому техніки агресивно налаштованого ОСОБА_2 , він не мав хуліганського мотиву, а виконував свою роботу.
Не звернув увагу, що із змісту наданих пояснень потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вбачається, що конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був викликаний неприязними відносинами, а дії ОСОБА_1 не супроводжувалися порушенням громадського порядку і спокою інших громадян.
Ямпільське відділення поліції Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області у відповідь на запит апеляційного суду своїм листом № 7337/227/2020 від 30.10.2020 повідомляє, що заява ОСОБА_2 стосовно подій, які мали місце 02.07.2020 за межами с. Ратуш Ямпільського району Вінницької області між ОСОБА_2 та працівниками ПрАТ «ПК Поділля» була відповідним чином зареєстрована в ЖСО Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області від 02.07.2020 № 1393 з подальшим внесенням відомостей до ЄРДР № 12020025370000003 від 02.07.2020 за ознаками злочину передбаченого ст. 356 ч. 1 КК України (Самоправство).
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 Ямпільський районний суд Вінницької області, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, внаслідок недотримання вимог ст. 280 КУпАП, не перевірив належним чином обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не врахував роз'яснення, що викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство», згідно яких суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст. 173 КпАП ( 80731-10 ), щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Відповідно постанову судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко