17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 804/1282/16
адміністративне провадження № К/9901/19306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року (головуючий суддя Захарчук Н.В., судді: Барановський Р.А., Павловський Д.П.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді: Лукманова О.М., Божко Л.А.) у справі №804/1282/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (надалі - відповідач, податковий орган) та Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати повідомлення податкового органу від 07.10.2015 року №37; зобов'язати ДФС України виключити товариство із сформованого 06.10.2015 року Переліку платників податку, що не відповідають критеріям, визначеним в Податковому кодексі України та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та включити підприємство до Переліку платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям, визначеним у Податковому кодексі України, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року; зобов'язати податковий орган підготувати висновок з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 8 555 563,00 грн. у відповідності до поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 18.09.2015 року, реєстраційний номер 9193746011 та надати його для виконання Державній казначейській служби України у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не мали права виключати його з переліку осіб, які мають право на автоматичне відшкодування від'ємного значення, оскільки за позивачем не рахувався податковий борг, податкові зобов'язання з орендної плати були сплачені 30.09.2015 року, відтак дії відповідачів носять протиправний характер, а права позивача мають бути відновлені в судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 07.10.2015 року №37. Зобов'язано Державну фіскальну службу України виключити Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат із сформованого 06.10.2015 року Переліку платників податку, що не відповідають критеріям, визначеним в Податковому кодексі України та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та включити Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат до Переліку платників податку на додану вартість, що відповідають критеріям, визначеним у Податковому кодексі України, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року. Зобов'язано податковий орган підготувати висновок з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 5 349 532,44 грн. у відповідності до поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 18.09.2015 року, реєстраційний номер 9193746011 та надати його для виконання Державній казначейській служби України у Дніпропетровській області. В іншій частині позову відмовлено.
За результатами апеляційного перегляду справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 року апеляційну скаргу податкового органу задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову податкового органу в автоматичному бюджетному відшкодуванні сум податку на додану вартість за серпень 2015 року на користь підприємства, викладену в повідомленні від 07.10.2015 року №37. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку відповідача, полягають у неврахуванні судом, що платіжне доручення від 30.09.2015 року №14432 на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 9 753,07 грн. позивачем було подано до Управління Державної казначейської служби у Скадовському районі Херсонської області, то податковий орган не мав інформації щодо такої сплати під час винесення повідомлення від 07.10.2015 року №37. Про сплату узгодженого зобов'язання податковий орган дізнався під час звірки з платником 15.10.2016 року. Вважає, що підстав для невиконання вимог Порядку на момент направлення повідомлення не існувало.
Позивачем 13.02.2017 року до Верховного Суду надано заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 року з підстав її правомірності та обґрунтованості та відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 18.09.2015 року за №9193746011.
Товариством 18.09.2015 року подано до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 8 555 563 грн. за серпень 2015 року.
Відповідачем 07.10.2016 року прийнято повідомлення про відмову в автоматичному відшкодуванні суми податку на додану вартість за серпень 2015 року, оскільки платник податків не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначених пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України та має податковий борг у розмірі 9 753,07 грн.
Вважаючи, що відмова податкового органу прийнята всупереч вимогам чинного законодавства та порушує права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Правовідносини у справі регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.
Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.
За приписами підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпунктів 200.19.1, 200.19.2, 200.19.3 та 200.19.4 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям: не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: а) відсутність підтвердження відомостей; б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також: а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України)/споруджених необоротних активів незалежно від того, чи були вони введенні в експлуатацію; не мають податкового боргу.
За приписами пункту 200.20 Податкового кодексу України порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності;
За змістом пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.
Відтак, право на автоматичне бюджетне відшкодування має платник, який одночасно відповідає критеріям визначеним в пункті 200.19 Податкового кодексу України, в свою чергу, невідповідність зазначеним критеріям є підставою для повідомлення платника про відповідне рішення та надання детальних пояснень і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови в автоматичному бюджетному відшкодуванні товариству була наявність податкового боргу у розмірі 9753,07 грн.
Проте, судами також встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 30.09.2015 року №14432 позивачем було сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 9 753,07 грн., строк сплати по яким встановлено по 30.09.2015 року.
Відсутність податкового боргу та своєчасна сплата податкового зобов'язання також підтверджується актом взаємної звірки по сплаті платежів за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх судів, що станом на час звернення позивача до податкового органу із заявою про здійснення бюджетного відшкодування, 18.09.2015 року, у відповідача були відсутні підстави для відмови в проведенні автоматичного відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки позивач відповідав критеріям визначеним пунктом 200.19 Податкового кодексу України.
Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Скаржник доводами касаційної скарги не довів суду правомірність спірного повідомлення та відсутність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 року у справі №804/1282/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник