Єдиний унікальний № 322/947/20 Головуючий в 1 інст. - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/1209/20 Доповідач в 2 інст. - ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
11 листопада 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з приміщенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою заявника - депутата Новомиколаївської районної ради Запорізької області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність працівників Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП у Запорізькій області, яка полягає в невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (звернення від 24.09.2020 вх. 1957 Д), -
8 жовтня 2020 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність працівників Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП у Запорізькій області, яка полягає в невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (звернення від 24.09.2020 вх. 1957Д).
В обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначив, що суд повинен визнати бездіяльність працівників Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області щодо проведення перевірки за його повідомленням про злочин від 24.09.2020 року незаконною, та зобов'язати внести його повідомлення про злочин від 24.09.2020 року до ЄРДР, провести досудове розслідування, визнати його потерпілим.
Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 з тих підстав, що депутатське звернення останнього до начальника Новомиколаївського ВП від 24 вересня 2020 року не містить об'єктивних ознак жодного злочину і однієї із форм співучасті, того переліку статей КК України, які зазначені у ньому.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та поновити нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
В обґрунтування зазначає, що слідчий суддя в своїй ухвалі не вказує інформацію відносно начальника Новомиколаївського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 , по якому відкрито 9 кримінальних проваджень, а також приховує факт присутності прокурора ОСОБА_7 в актовому залі Новомиколаївської районної ради Запорізької області сьомого скликання.
Крім того, апелянт вказує, що слідчий суддя вважає, що звіт від 24 липня 2020 року за №37/3 10232 вих-20 Токмацької прокуратури Запорізької області, в якому не вказані 9 кримінальних проваджень, це не підробка звіту.
Також, слідчий суддя в своїй ухвалі не вказує ст. 154 КПК України, а тому вказане рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства.
Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянт посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 20 жовтня 2020 року.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наявної в матеріалах провадження розписки, ОСОБА_6 дійсно отримав копію оскаржуваної ухвали лише 20 жовтня 2020 року (а.с. 31), у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
У судовому засідання апеляційного суду ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку та просив їх задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що прокурору ОСОБА_7 відомо про відкриття 9 кримінальних проваджень відносно нього, але він приховав це. Слідчий суддя не повинен був ігнорувати цей злочин. Вказав, що прокуратура та поліція повинні були відзвітувати перед радою, але прокурор про ці кримінальні провадження умовчав.
Прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення не надходило.
Заслухавши доповідь судді, заявника, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається із матеріалів скарги, ОСОБА_6 24 вересня 2020 року звернувся до начальника Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області з депутатським зверненням, в якому просив внести до ЄРДР за ст. ст. 28, 351, 358, 364 КК України відомості відносно керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 , визнати його потерпілим, надати йому пам'ятку потерпілого, притягнути винних до відповідальності та відсторонити керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_9 від займаної посади на період розслідування та здійснити розслідування (а.с. 4).
Листом начальника Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області В.Войтика ОСОБА_6 було повідомлено, що його депутатське звернення від 24 вересня 2020 року скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань України, розташованого у місті Мелітополі (а.с. 5). Фактично з вказаного листа заявник і дізнався про те, що відомості за його заявою (зверненням) до ЄРДР внесені не були.
Висновки суду першої інстанції з приводу того, що вказане депутатське звернення ОСОБА_6 від 10 серпня 2020 року (отримане 31 серпня 2020 року) не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факт вчинення таких правопорушень особами, зазначеними у скарзі є переконливими та обґрунтованими.
Таким чином, доводи ОСОБА_6 про вчинення посадовими особами кримінального правопорушення ґрунтується на його особистих припущеннях про можливе вчинення протиправних дій та свідчить про суб'єктивне уявлення щодо правомірності чи неправомірності їх дій.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в депутатському зверненні від 24 вересня 2020 року не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 351, 358, 364 КК України, а тому викладені в зверненні відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Щодо вирішення питання про те, чи дійсний звіт від 24 липня 2020 року, то слід зазначити, що це не є предметом розгляду слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України, як і приховання факту присутності прокурора в актовому залі Новомиколаївської районної ради Запорізької області, а тому такі доводи заявника є неприйнятними та не беруться до уваги апеляційним судом.
Разом з тим, слідчий суддя ґрунтовано зазначив, з чим погоджується і апеляційний суд, що прокурор має надавати інформацію щодо тих кримінальних проваджень, які розслідуються чи розслідувались в межах територіальної юрисдикції відповідно до визначеної підслідності або певною прокуратурою або слідчим відділенням органу Національної поліції, де прокуратура здійснює процесуальне керівництво.
Тобто у працівників Новомиколаївського відділення прокуратури відсутні повноваження звітувати перед Новомиколаївською районною радою Запорізької області про кримінальні провадження, розслідування яких не відносяться до їх компетенції.
Доводи щодо відсутності в рішенні суду першої інстанції посилання на ст. 154 КПК України є також безпідставними, оскільки вказаний захід забезпечення кримінального провадження можу бути застосований лише щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Крім того, відповідно до ст. 155 КПК України, із клопотанням про відсторонення від посади можуть звертатися до слідчого судді або суду лише прокурор, або слідчий за погодженням з прокурором, а не заявник.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність працівників Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП у Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (звернення від 24.09.2020 вх. 1957 Д), залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 322/947/20