Справа № 352/2140/20
Провадження № 3/352/1510/20
про повернення на доопрацювання
16 листопада 2020 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
На адресу суду 13.11.2020 року повторно надійшов протокол ДПР18 №500856 від 14.10.2020 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дії якого кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Однак недолік через який матеріали справи про адміністративне правопорушення були повернуті Тисменицькому ВП ГУНП в Івано-Франківській області постановою суду від 26.10.2020 року залишився неусуненим.
Так, інспектором СРПП №2 старшим лейтенантом поліції Костюком Д. зазначено, що правопорушником було зазначено виключно адресу, яка зазначена в протоколі та за якою суд здійснював його виклик.
Проте суд повторно зазначає, що ОСОБА_1 повідомлявся про дату час та місце судового засідання за тією адресою, що вказана працівником поліції в протоколі. Однак, поштовий конверт із судовою повісткою про виклик до суду на 26.10.2020 року повернувся із довідкою про причини повернення/досилання, відповідно до якої відсутня адреса одержувача.
Таким чином, оскільки адреса, зазначена в протоколі, як місце проживання порушника взагалі відсутня, у суду відсутні відомості про повідомлення особи про час і місце розгляду справи.
Крім того зазначаю, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання правильності складання протоколу та інших матеріалів у справі про адміністративне правопорушення.
Проте, всупереч вимогам вказаних правових норм, службовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, у зв'язку з чим воно не може бути розглянуто в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Без особи справа може слухатись коли є відомості про її повідомлення про час і місце розгляду справи і нема клопотання про його відкладення.
Таким чином, суд враховуючи те, що адресу проживання, за якою суд може повідомити правопорушника, Тисменицьким ВП ГУНП в Івано-Франківській області повторно не вказано, запит до органів УДМС в Івано-Франківській області працівниками поліції зроблено не було, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, та що вказані обставини позбавляють суд можливості розглянути справу по суті та винести законне й обґрунтоване рішення, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП слід повторно повернути на доопрацювання, в ході якого працівникам поліції слід надати адресу за якою б суд зміг повідомити особу належним чином про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того зазначаю, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України'від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, звертаю увагу на те, що за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою кримінально каране діяння, відповідно до ст. 382 КК України.
Керуючись ст. ст. 130, 251, 256,266,268 КУпАП, суддя,-
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП повторно повернути до Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Гриньків Д.В.