м. Вінниця
16 листопада 2020 р. Справа № 120/3882/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Разом із тим, 04.11.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 10.01.2020 у відповідності до положень ст. 382 КАС України. Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що з метою виконання рішення суду він звернувся до відповідача із відповідною заявою. Однак, за наслідками розгляду такої заяви відповідач повідомив про те, що позивачу проведено перерахунок його пенсії 11.02.2020, втім, сума доплати в розмірі 101958,30 грн. буде виплачена йому відповідно до порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМ України №649 від 22.08.2018. З огляду на викладене, позивач зазначає, що відповідач фактично відмовився виконувати рішення суду. Разом із тим, 26.07.2020 він повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив негайно погасити йому суму заборгованості по виплаті пенсії в сумі 101958,30 грн. Однак, за наслідками розгляду його заяви, відповідач повідомив, що виплата нарахованих йому сум коштів в розмірі 101958,30 буде здійснена після виділення коштів із Державного бюджету.
З огляду на викладене, позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 10.01.2020 шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Визначаючись стосовно поданого позивачем клопотання, суд виходив із наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
В даному ж випадку, як слідує із долучених позивачем матеріалів, відповідачем на виконання рішення суду від 10.01.2020 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення. Факт проведення такого перерахунку позивачем не заперечується.
В той же час, обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю позивач зазначає, що відповідач відмовляється виконувати рішення суду, в частині виплати сум перерахованої пенсії, на підтвердження чого надає листи Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, в який відповідач зазначає, що виплата відповідних сум пенсії буде здійснена після виділення коштів із Державного бюджету.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, посилання відповідача на те, що виплата нарахованих позивачу коштів в сумі 101958,30 грн. буде здійснена після виділення коштів із Державного бюджету, на переконання суду, жодним чином не свідчить про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовляється виконувати рішення суду від 10.01.2020 чи/або ухиляється від його виконання.
Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Поряд із тим, доказів того, що за отриманими виконавчими листами відкрито виконавче провадження заявник суду не надав.
Таким чином, оскільки позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю і ненадання доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, той факт, що під час прийняття судом рішення від 10.01.2020 не встановлено обов'язку відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 248, 382 КАС України, суд, -
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 16.11.2020.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна