Дата документу 12.11.2020
Справа № 334/6473/20
Провадження № 2/334/3856/20
12 листопада 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ «ПУМБ», в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №24072, вчинений 09.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з неї на користь відповідача заборгованість за кредитним договором №26258019476749 від 13.02.2014 у сумі 16928,00 гривень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Положеннями ч.12 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Позивачкою позовна заява подана за місцем виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, про що вона зазначила у заяві.
Місце виконання виконавчого напису нотаріуса визначено ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Згідно з ч.1, 2, 6 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
З аналізу вказаного вбачається, що ототожнення поняття «місце виконання» з поняттям «місцезнаходження приватного виконавця» є помилковим.
З огляду на вищевказане, твердження, що виконавчий напис виконується за територією знаходження приватного виконавця є також помилковим, оскільки останній має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивач (боржник за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Таким чином, справа за цим позовом не належить до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За цих обставин, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст.31, 32, 187, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Передати цивільну справу №334/6473/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню до Комунарського районного суду м. Запоріжжя (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд.7, 69104).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: