Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2020 р. Справа№200/8540/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 12 червня 2020 року №0001373201.
Зазначала, що про винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення дізналася 03 вересня 2020 року, коли отримала від відповідача відповідь від 03 вересня 2020 року № 14/3111/05-99-32-01-12 та додані до неї документи (оскаржене податкове повідомлення-рішення з розрахунком штрафних санкцій та акт перевірки від 21 травня 2020 року № 0070/05-99-19-32/ НОМЕР_1 ) на своє звернення щодо підстав винесення податкової вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області форми «Ф» від 06 серпня 2020 року № 229693-54 на суму податкового боргу 44 000 грн.
Позов обґрунтовувала тим, що перевірку, за результатами якої складено відповідний акт, на підставі якого винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом, на її думку, проведено з порушенням норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність її правових наслідків, оскільки:
- копію наказу «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 » від 12 травня 2020 року №568 не було вручено ані їй, як платнику податків, ані її уповноваженим представникам, ані особам, які фактично проводили розрахункові операції;
- позивачу або жодній з уповноважених позивачем осіб не були пред'явлені направлення на проведення фактичної перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки;
- в акті фактичної перевірки зазначено, що перевірку здійснено в присутності представника(ів) суб'єкта господарювання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Між тим, будь-якого підтвердження факту перебування вказаних осіб у трудових відносинах з позивачем, перевіряючими особами не надано. Вказані особи не є уповноваженими особами позивача, оскільки станом на час проведення перевірки вони не перебували у трудових відносинах з позивачем та, відповідно, не були працівниками об'єкту, в якому проходила перевірка;
- відсутнє підтвердження факту реалізації алкогольних напоїв за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої. Так, відповідно до акту фактичної перевірки в ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення у вигляді здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, чим порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957, ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», яке полягало у наступному: 13 травня 2020 року була реалізована горілка «Хлібна криниця» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од. спирту за ціною 55 грн.; 21 травня 2020 року була реалізована горілка «Вдала «Фляжка» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од. спирту за ціною 55 грн. Проте, 13 травня 2020 року та 21 травня 2020 року позивач не реалізовувала вказані товари за зазначеною ціною, що підтверджується відомостями, які містяться у книзі обліку розрахункових операцій № 0582001791р/11 на реєстратор розрахункових операцій Мini-Т 400 МЕ, заводський номер № ПБ4101227389, яка не містить інформацію про будь-яку реалізацію позивачем перелічених в акті перевірки алкогольних напоїв;
- відсутнє підтвердження факту реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Так, відповідно до акту фактичної перевірки в ході перевірки контролюючим органом було встановлено факт здійснення реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме встановлено: 13 травня 2020 року факт реалізації та зберігання горілки «Хлібна криниця» ємністю 0,5 літрів міцністю 40% об. од. у кількості 6 пляшок за ціною 55,00 грн., які вважаються немаркованими марками акцизного податку, а також факт реалізації 2 пачок сигарет Ritm за ціною 15 грн., на яких відсутні марки акцизного податку; 21 травня 2020 року факт реалізації тютюнових виробів - сигарет Кaravan за ціною 15 грн., на яких відсутні марки акцизного податку. Між тим, 13 травня 2020 року та 21 травня 2020 року позивач не реалізовувала вказані товари за зазначеною ціною, на яких відсутні марки акцизного податку, що підтверджується відомостями, які містяться у книзі обліку розрахункових операцій № 0582001791р/11 на реєстратор розрахункових операцій Мini-Т 400 МЕ, заводський номер № ПБ4101227389, яка не містить інформацію про будь-яку реалізацію позивачем перелічених в акті перевірки алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- оскільки вона не є продавцем товарів, перелічених в акті фактичної перевірки, про їх походження їй нічого не відомо, тому вона не може нести відповідальність за те, що ці товари не містять марок акцизного податку.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону позивача, за результатами якої складено відповідний акт перевірки.
Так, після пред'явлення службових посвідчень, направлень від 12 травня 2020 року №№549, 550 та наказу на проведення фактичної перевірки від 12 травня 2020 року №568, особа яка здійснювала розрахункові операції - продавець ОСОБА_2 особисто ознайомилася з цими документами та отримала копію вказаного наказу, про що свідчать відповідні записи у направленнях. Перевірка проводилася з дозволу та в присутності продавця ОСОБА_2 , якою були надані до перевірки дозвільні документи на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
В подальшому в ході перевірки встановлено, що 21 травня 2020 року у вказаному господарському об'єкті розрахункові операції здійснювала ОСОБА_3 , яка представилася як продавець торгівельного павільйону, у якому здійснює господарську діяльність позивач. Продавцю ОСОБА_3 також були пред'явлені для ознайомлення службові посвідчення та направлення на проведення перевірки.
Отже, документи щодо перевірки були пред'явлені та вручені особам, які фактично проводили розрахункові операції, що відповідало вимогам п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
У зв'язку з цим посилання позивача на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є уповноваженими особами, оскільки не перебувають у трудових відносинах з позивачем, вважав безпідставним. Крім того, в запереченнях на акт перевірки позивач зазначила, що ОСОБА_2 знаходилась на торгівельній точці як прибиральниця.
В ході фактичної перевірки були встановлені порушення, які відображені в акті перевірки та додатках до нього.
Щодо порушення у виді роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, що відбулося 13 та 21 травня 2020 року, то кожний з продавців відмовився видати розрахунковий документ встановленого зразка на продану ним пляшку горілки за ціною 55 грн. замість ціни не нижче 89,40 грн., пояснивши, що реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) не в робочому стані, а розрахункова книжка в торгівельному павільйоні відсутня, що також відображено в акті перевірки. Опис алкогольних напоїв, які реалізовувалися в ці дні за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної на алкогольний напій, наведені у додатку №2 та №4 до акту перевірки. Опис здійснювався з відома та в присутності продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також особисто здійснювали перелік алкогольних напоїв, рахували кількість пляшок, називали назву, об'єм, міцність та ціну алкогольних напоїв. Крім того, до матеріалів перевірки додані пояснення споживача, який 21 травня 2020 року купив горілку «Вдала «Фляжка» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од. спирту за ціною 55 грн., також додані фото-відео фіксацію.
Щодо порушення у виді реалізації та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, то 13 травня 2020 року в торгівельному павільйоні позивача встановлено факт реалізації та зберігання алкогольних напоїв, а саме: горілки «Хлібна криниця» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од., виробник ТОВ «ЛГЗ «Прайм», дата розливу продукції 05 вересня 2019 року, у кількості 6 пляшок за ціною 55 грн., які вважаються немаркованими марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки відповідно до даних Реєстру виданих акцизних марок встановлено, що на цей алкогольний напій, який знаходився в реалізації і на зберіганні, акцизні марки не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
Щодо порушення у виді реалізації та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, то 13 травня 2020 року в торгівельному павільйоні позивача продавцем ОСОБА_2 реалізовані тютюнові вироби, а саме дві пачки сигарет «Ritm» (на пачці зазначено: «ІNTERNATIONAL ТОВАССО» SRL STR. NEGRUZZI. 99A. MD3502. ORHEL. MOLDOVA») за ціною 15 грн., а 21 травня 2020 року продавцем ОСОБА_3 реалізовані тютюнові вироби - сигарети «Karavan» (на пачці зазначено: «EMPIRE. TOBACCO. LTD FOR DUTY FREE SALE ONLY») за ціною 15 грн., на яких відсутні марки акцизного податку. Видати розрахунковий документ встановленого зразка продавці відмовились, пояснивши, що РРО не в робочому стані, а розрахункова книжка в торгівельному відсутня. Також, у вказаному торгівельному павільйоні знаходились на зберіганні тютюнові вироби, а саме 13 травня 2020 року - 20 пачок сигарет «Ritm» (на пачці зазначено: «ІNTERNATIONAL ТОВАССО» SRL STR. NEGRUZZI. 99A. MD3502. ORHEL. MOLDOVA»), на яких відсутні марки акцизного податку, 21 травня 2020 року - 15 пачок сигарет «Ritm» (на пачці зазначено: «ІNTERNATIONAL ТОВАССО» SRL STR. NEGRUZZI. 99A. MD3502. ORHEL. MOLDOVA») та 12 пачок сигарет «Karavan» (на пачці зазначено: «EMPIRE. TOBACCO. LTD FOR DUTY FREE SALE ONLY»), на яких відсутні марки акцизного податку. Опис алкогольних та тютюнових виробів без марок акцизного податку наведено у відповідних додатках до акту перевірки.
За результатами фактичної перевірки торгівельного павільйонна позивача складено акт про результати фактичної перевірки в двох примірниках; один примірник акту з матеріалами фактичної перевірки направлено на податкову адресу позивача поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення, яке повернуто з відміткою про вручення 23 травня 2020 року.
Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства; оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідало вимогам законодавства і винесено в межах повноважень, що надані податковому органу.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач також подав доповнення до відзиву, в якому зазначав, що перевірити справжність марки можна скористувавшись сервісом ДПС, розміщеним в «Електронному кабінеті» за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua. Для цього необхідно:
- зайти в розділ «Реєстри» https://cabinet.tax.gov.ua/registers;
- далі обрати «Пошук марки акцизного податку» https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark;
- ввести вид, серію та номер марки, яку необхідно перевірити, а також суму ставки акцизу, зазначену на ній. Для вітчизняного алкоголю вводиться ще й індекс регіону;
- в результаті, якщо марка справжня, то побачите: дату її видачі та реквізити суб'єкта
господарювання, який отримав зазначену марку.
Відповідно до даних АС «Акцизні марки», а також офіційного сайту ДПС https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark марки АВ АААБ 105391, АВ АААБ 105392, АВ АААБ 105389, АВ АААБ 105390, АВ АААБ 107491 та АВ АААБ 107493 відсутні.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив, якою підтримала доводи позовної заяви та зазначала, що, на її думку, відзив на позовну заяву ґрунтується на припущеннях.
Так, ані до матеріалів фактичної перевірки, ані до відзиву на позов, відповідачем не додано належних та допустимих доказів факту здійснення розрахункових операцій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме не додано розрахункових документів, які б підтверджували факт здійснення розрахункових операцій. За таких обставин факт продажу не встановлений, а тому не має підстав вважати, що ці особи фактично проводили розрахункові операції та за їх участі могла проводитися фактична перевірка господарської діяльності позивача.
Направлення на перевірку від 12 травня 2020 року № 549 та № 550 заповнені однією особою, у тому числі в тій частині, яку начебто заповнила ОСОБА_2 . При цьому, сама ОСОБА_2 заперечує факт надання їй якихось наказів, направлень та посвідчень перевіряючими особами, так само, як і факт підписання нею будь-яких документів, що стосуються проведення фактичної перевірки. На час перевірки 12 та 21 травня 2020 року у торговому павільйоні перебувала лише особа - ОСОБА_2 , яка надає послуги з прибирання, про що позивач зазначала в запереченнях на акт перевірки.
Подані відповідачем пояснення споживача ОСОБА_4 та фотографії вважала неналежними доказами.
Відсутність факту реалізації відображених в акті перевірки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на її думку, підтверджується відомостями, які містяться у книзі обліку розрахункових операцій № 0582001791р/11 на реєстратор розрахункових операцій Мini-Т 400 МЕ, заводський номер № ПБ4101227389, яка не містить інформацію про будь-яку реалізацію позивачем перелічених товарів. Реєстратор розрахункових операцій справно працював та фіксував всі розрахункові операції.
Просила задовольнити позов.
Відповідач подав заперечення проти відповіді на відзив, в якому посилався на відеофіксацію здійснення податковим органом контрольної закупівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка відображена в акті фактичної перевірки позивача. Вважав вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 03 березня 1995 року перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Кальміуська ДПІ, Кальміуський район м. Маріуполь).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11).
В період з 13 травня 2020 року по 21 травня 2020 року службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 12 травня 2020 року № 568 (про проведення фактичної перевірки позивача з 12 травня 2020 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01 січня 2019 року по 21 травня 2020 року), направлень на проведення фактичної перевірки від 12 травня 2020 року №№ 549 та 550 в присутності представників суб'єкта господарювання, а саме продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального.
За результатом перевірки складено акт від 21 травня 2020 року № 0070/05-99-19-32/ НОМЕР_1 .
Перед початком проведення перевірки 13 травня 2020 року о 12 год. 05 хв. службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області були пред'явлені службові посвідчення та направлення на перевірку стажеру-продавцю ОСОБА_2 , а також їй було вручено копію наказу від 12 травня 2020 року №568 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 », що підтверджується записами у вказаних направленнях на перевірку та підписом ОСОБА_2 .
Актом перевірки встановлені наступні порушення:
1) здійснення реалізації та роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної на алкогольні напої, чим порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Так, актом встановлено, що в торгівельному павільйоні позивача 13 травня 2020 року продавцем ОСОБА_2 реалізована горілка «Хлібна криниця» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од. спирту за ціною 55 грн. (всього в реалізації знаходилося 6 таких пляшок), а 21 травня 2020 року - продавцем ОСОБА_3 реалізована горілка «Вдала «Фляжка» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од. спирту за ціною 55 грн. (всього в реалізації знаходилося 3 такі пляшки), тоді як у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» розмір мінімальної роздрібної ціни на такі види алкогольних напоїв становить 89,40 грн.
При цьому кожний з продавців видати розрахунковий документ встановленого зразка відмовилася, пояснивши, що реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) не в робочому стані, а розрахункова книжка в торгівельному павільйоні відсутня.
Службовими особами податкового органу складені довідки про алкогольні напої, які знаходилися в реалізації станом на 13 травня 2020 року та, відповідно, 21 травня 2020 року (додатки №2 та №4 до акту перевірки), від підписання яких продавці ОСОБА_2 (13 травня 2020 року) та ОСОБА_3 (21 травня 2020 року) відмовилися, що відображено у вказаних довідках;
2) реалізація та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 27 грудня 2010 року №1251.
Так, 13 травня 2020 року в торгівельному павільйоні позивача встановлено факт знаходження в реалізації та зберігання алкогольних напоїв, а саме: горілки «Хлібна криниця» ємністю 0,5 літрів, міцністю 40% об. од., виробник ТОВ «ЛГЗ «Прайм», дата розливу продукції 05 вересня 2019 року, - зберігалося 6 пляшок за ціною 55 грн., які марковані з відхиленням вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, оскільки відповідно до даних Реєстру виданих акцизних марок встановлено, що на цей алкогольний напій, який знаходився в реалізації і на зберіганні, акцизні марки (а саме марки: АВ 20 ААБ 105391 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105389 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105390 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 107493 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105392 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 107491 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн.) не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції, у зв'язку з чим відповідно до п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України ці алкогольні напої вважаються немаркованими.
Перелік таких марок акцизного податку, якими були марковані вказані алкогольні напої, які знаходяться в реалізації та на зберіганні в торгівельному павільйоні позивача, відображений в додатку №3 до акту перевірки, від підписання якого продавець ОСОБА_2 відмовилася, що відображено у вказаному додатку;
3) здійснення реалізації та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 27 грудня 2010 року №1251.
Так, 13 травня 2020 року в торгівельному павільйоні позивача продавцем ОСОБА_2 реалізовані тютюнові вироби, а саме дві пачки сигарет «Ritm» за ціною 15 грн., виробник Республіка Молдова, на яких відсутні марки акцизного податку. Видати розрахунковий документ встановленого зразка продавець відмовилась, пояснивши, що РРО не в робочому стані, а розрахункова книжка в торгівельному відсутня. Також, у вказаному торгівельному павільйоні знаходилися на зберіганні тютюнові вироби, а саме 20 пачок сигарет «Ritm» за ціною 15 грн., на яких відсутні марки акцизного податку, що відображено в довідці про тютюнові вироби, які знаходяться в реалізації і на зберіганні в торгівельному павільйоні позивача, яка є додатком №1 до акту перевірки, від підписання якої продавець ОСОБА_2 відмовилися, що відображено у вказаному додатку.
21 травня 2020 року в торгівельному павільйоні позивача продавцем ОСОБА_3 реалізовані тютюнові вироби - сигарети «Karavan» за ціною 15 грн., на яких відсутня марка акцизного податку. Видати розрахунковий документ встановленого зразку продавець відмовилась, пояснивши, що РРО не в робочому стані, а розрахункова книжка в торгівельному павільйоні відсутня. Також, у вказаному торгівельному павільйоні зберігалися тютюнові вироби, а саме сигарети «Ritm» у кількості 15 пачок та сигарети «Karavan» у кількості 12 пачок, на яких відсутні марки акцизного податку, що детально відображено у відповідній довідці про тютюнові вироби, які знаходяться в реалізації і на зберіганні в торгівельному павільйоні позивача, яка є додатком № 5 до акту перевірки;
4) факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахункової квитанції та невидача розрахункового документа встановленого зразка, чим порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
5) порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання посадовим особам контролюючого органу до перевірки документів, що пов'язані з предметом перевірки, а саме особами, які здійснювали розрахункові операції, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надані: накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, книга обліку розрахункових операцій, розрахункова книжка, договір на працевлаштованих продавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про що складено акт відмови від надання документів до перевірки від 21 травня 2020 року № 881/05-99-32-01. У вказаному акті чітко відображено, що продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є особами, які здійснювали розрахункові операції.
Актом перевірки також встановлено, що в своїй діяльності позивач використовує реєстратор розрахункових операцій Мini-Т 400 МЕ, заводський номер № ПБ4101227389; розрахункові квитанції в господарському об'єкті на час перевірки відсутні.
До акту перевірки (крім додатків до нього) додані в тому числі: фото- та відеофіксація порушень (відеофіксація здійснення податковим органом контрольної закупівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, продавець ОСОБА_3 ); пояснення споживача ОСОБА_4 від 21 травня 2020 року, в яких відображено, що 21 травня 2020 року він підійшов до кіоску за адресою: АДРЕСА_1 та купив одну пляшку горілки «Вдала «Фляжка» 0,5 л. 40 % об. од. за ціною 55 грн. та пачку цигарок «Караван» за ціною 15 грн. - на загальну суму 70 грн. Касовий чек продавцем не було надано; на пачці цигарок «Караван» відсутня акцизна марка.
Зауваження до акту перевірки в ході перевірки не надходили, що відображено в акті про результати фактичної перевірки.
Від підписання та отримання акту перевірки присутні в торгівельному павільйоні позивача особи, які уповноважені здійснювати розрахункові операції, - продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися, про що службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області складено акт відмови від підписання та отримання акту перевірки (акт від 21 травня 2020 року №0070/05-99-19-32-1/ НОМЕР_1 ).
У зв'язку з наведеним акт фактичної перевірки з додатками до нього разом із супровідним листом від 22 травня 2020 року №43102/10/05-99-32-01 направлені на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомлення про вручення (штрих код поштового відправлення 8755401153748), та отримані позивачем 23 травня 2020 року.
01 червня 2020 року позивач подала заперечення на акт перевірки, в яких зазначала, зокрема, що ОСОБА_2 є прибиральницею; посадові особи відповідача перевірку не проводили, а самовільно заповнили документи щодо перевірки, зазначивши хибні відомості.
Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 10 червня 2020 року № 48026/10/05-99-32-01 доводи заперечень відхилені.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2020 року № 0001373201, яким за порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», ст. 11, п. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 226,9 ст. 226 Податкового кодексу України, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз. 17 та 19 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб'єкта господарювання застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу (за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів») в сумі 44 000 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до вказаного податкового повідомлення рішення загальна сума санкцій розрахована наступним чином:
- за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, чим порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на підставі абз. 17 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 10000 грн.;
- за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та п. 226,9 ст. 226 Податкового кодексу України, на підставі абз. 19 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 17000 грн.;
- за зберігання, реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на підставі абз. 19 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 17000 грн.
Податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомлення про вручення, однак повернуто відправнику через інші незалежні від нього причини без вручення.
Податкове повідомлення-рішення та повторно направлений на прохання позивача акт перевірки вона отримала 03 вересня 2020 року разом з відповіддю відповідача від 03 вересня 2020 року № 14/3111/05-99-32-01-12 на своє звернення щодо підстав винесення податкової вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області форми «Ф» від 06 серпня 2020 року № 229693-54 на суму податкового боргу 44 000 грн.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, як, зокрема:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191);
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.16 п. 191.1 ст. 191);
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.17 п. 191.1 ст. 191);
забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (пп.191.1.34 п. 191.1 ст. 191).
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (75.1.3 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу).
Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст.80 вказаного Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, що передбачені вказаним пунктом ст. 80 Кодексу.
Згідно з п. 80.2.5 ст. 80 Кодексу така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Контролюючим органом фактична перевірка проводилася на підставі п. 80.2.5 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідало вимогам законодавства.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Порушень відповідачем наведених вимог законодавства судом не встановлено.
Посилання позивача на непред'явлення направлень на проведення фактичної перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки, та невручення копії наказу на проведення перевірки є неприйнятними, оскільки спростовані направленнями на перевірку від 12 травня 2020 року №549 та №550, в яких зазначено, що особі, яка здійснювала розрахункові операції - продавцю-стажеру ОСОБА_2 пред'явлені службові посвідчення та вказані направлення на проведення перевірки, а також вручено копію наказу від 12 травня 2020 року №568 на проведення перевірки, про що вказана особа в цих направленнях поставила власний підпис.
Факт ознайомлення з направленнями на перевірку та отримання копії наказу на перевірку особами, які здійснювали розрахункові операції, - продавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та в подальшому відмовилися від надання посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів до перевірки, також відображено в акті відмови від надання документів до перевірки від 21 травня 2020 року № 881/05-99-32-01 (п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України).
Крім того, копію наказу на проведення перевірки позивачем додано до позову, що в комплексі з поданими документами спростовує посилання позивача на те, що копію цього наказу ні вона, ні інші особи не отримували.
Отже позивач знала про те, що в її торгівельному павільйоні проводиться перевірка.
Посилання позивача на те, що зазначені в акті перевірки особи, в присутності яких проведена перевірка (продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) не є уповноваженими особами позивача, оскільки станом на час проведення перевірки вони не перебували у трудових відносинах з позивачем та, відповідно, не були працівниками об'єкту, в якому проходила перевірка, є також неприйнятними. Так особа, яка фактично здійснювала розрахункову операцію (продаж), та особа, яка проводила певну господарську діяльність за місцем такого продажу не обов'язково повинні збігатися в одній особі. Це можуть бути різні особи, які мають перебувати один з одним в трудових чи інших відповідних договірних відносинах. При цьому порушення вимог законодавства щодо не оформлення таких відносин письмово не може свідчити про відсутність факту роздрібної торгівлі суб'єктом господарювання, за порушення законодавства при якому має нести відповідальність саме суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність за місцем реалізації.
Щодо акту перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п. 86.5 ст. 86 вказаного Кодексу акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Так, відповідно до п. 58.3 ст. 58 вказаного Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з абз. 6 п. 42.4 ст. 42 Кодексу у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідачем дотримані наведені положення законодавства.
Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення
Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої
Статтею 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Так, додатком до вказаної Постанови є установлений нею розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Згідно з ним мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту становила: для горілки - 447 грн.
В розділі «Примітки» до вказаної Постанови зазначено механізм розрахунку мінімальної ціни, а саме: мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
З огляду на наведені положення законодавства відповідач дійшов вірного висновку про те, що горілка ємністю 0,5 літрів та міцністю 40% об. од. спирту підлягала реалізації не нижче мінімальної роздрібної ціни 89,40 грн.
Роздрібна торгівля такою горілкою і її реалізація за ціною 55 грн., що встановлено актом перевірки, є порушенням вимог законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
За порушення п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що знайшло підтвердження в ході розгляду справи, до позивача правомірно застосована фінансова санкція у вигляді штрафу в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.
Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині санкцій за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка
Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до п.п. 226.1 та 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з п. 226.3 ст. 226 вказаного Кодексу виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 226.5 та 226.6 ст. 226 Кодексу маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Пунктом 226.7 ст. 226 вказаного Кодексу визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 вказаного Кодексу вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, визначено, що маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно з п. 24 вказаного Положення ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Відповідно до п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Пунктами 2 та 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, визначено, що зразки марок розробляються Мінфіном разом з ДПС, Мінекономіки, СБУ, МВС, Мін'юстом та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Марки встановленого зразка виготовляються на замовлення ДПС державним підприємством, що належить до сфери управління Мінекономіки (далі - підприємство-виробник). Замовлення оформляється відповідно до правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Мінфіном, СБУ та МВС.
Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку (далі - електронна база марок), в якій відображається інформація про: отримані марки продавцем марок; видані марки продавцем марок (із зазначенням таких реквізитів платіжного документа / платіжних документів на перерахування плати за виготовлення марок, як номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів); використані марки покупцем марок; пошкоджені, списані та знищені марки (абз. 14 п. 5 Положення).
Продавцем марок акцизного податку є контролюючі органи (пп. 14.1.198 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 32 Положення Реєстр виданих марок розміщується на офіційному веб-порталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.
Вказане Положення доповнено пунктом 32 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144, яка набрала чинності 31 грудня 2019 року.
На виконання вказаного Положення ДПС України на своєму веб-порталі розмістило Реєстр виданих марок акцизного податку (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark).
Судом досліджені дані, що містяться у вказаному Реєстрі та встановлено, що цей Реєстр включає в тому числі інформацію щодо марок акцизного податку, які датовані до впровадження цього Реєстру, оскільки раніше ведення обліку, зокрема проданих (виданих) марок акцизного податку покладалося на продавця марок акцизного податку, тобто на територіальні органи ДПС. Проте нормативно-правового акту, який регулював би питання ведення цього Реєстру, затверджено не було.
Таким чином територіальні органи ДПС є уповноваженими (контролюючими) органами щодо підтвердження або спростування фактів щодо видачі (продажу) конкретних марок акцизного податку виробникам алкогольних напоїв.
Таким органом щодо марок акцизного податку: АВ 20 ААБ 105391 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105389 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105390 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 107493 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 105392 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., АВ 20 ААБ 107491 випуску 02.2019 на суму акцизного податку 25,392 грн., - про які йдеться у акті перевірки позивача, що містилися на алкогольних напоях позивача, є Головне управління ДПС у Харківській області.
Марки акцизного податку, про які йдеться в акті перевірки, у Реєстрі виданих марок, що розміщений на офіційному веб-порталі ДПС, відсутні.
Враховуючи те, що марки акцизного податку, про які йдеться в акті перевірки, датовані до впровадження Реєстру виданих марок, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року витребувано у Головного управління ДПС у Харківській області інформацію щодо того чи видавалися (продавалися) виробнику або імпортеру продукції (алкогольних напоїв) вказані марки акцизного податку, а у разі, якщо такі марки видавалися виробнику або імпортеру, - інформацію про дату їх продажу виробнику/імпортеру і дату їх використання на виробництві алкогольних напоїв.
Листом від 05.11.2020 року №22050/9/20-40-09-06-13 «Про надання інформації» Головне управління ДПС у Харківській області повідомило суд про те, що вказані марки акцизного податку на надходили та суб'єктам господарювання не видавалися.
Аналогічна інформація викладена в листі Головне управління ДПС у Харківській області від 02.11.2020 року №9951/7/20-40-09-06-13 «Про надання інформації», що спрямований на запит відповідача.
Як вже зазначалося, алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції, вважаються такими, що немарковані (п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України).
Отже, алкогольні напої, що перебували на зберіганні та в реалізації позивача, про які йдеться в акті перевірки, вважаються немаркованими.
Також немаркованими були і тютюнові вироби, що перебували на зберіганні та в реалізації позивача, оскільки вони взагалі не містили марок акцизного податку.
Відповідно до п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно з абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
За порушення наведених вимог законодавства, які знайшли підтвердження в ході розгляду справи, контролюючим органом щодо позивача правомірно оскарженим податковим повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в поряду та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Щодо акту перевірки як доказу
Відповідно до п. 2 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пункт 1 розд. IV вказаного Порядку регулює питання інформативних додатків до акту (довідки) документальної перевірки, до яких належать в тому числі всі інші акти, що складені під час перевірки.
Згідно з п. 2 розд. IV вказаного Порядку усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід'ємною частиною.
Таким чином, у Порядку чітко зазначено, що акт (який являється передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення) є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 липня 2019 року в справі №819/2737/13 за результатом аналізу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що був затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та містив аналогічні положення, що й Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, а також за результатами аналізу чинного Порядку висловлена Верховним Судом в постанові від 03 грудня 2019 року в справі № 1440/1965/18.
Актом перевірки як носієм доказової інформації (з урахуванням додатків до нього, які є його невід'ємною частиною) підтверджено факт дотримання відповідачем положень законодавства, що регулюють проведення фактичної перевірки платника податків, та порушення позивачем вимог податкового законодавства.
За встановлених актом перевірки та судом обставин (в тому числі про те, що у позивача наявний реєстратор розрахункових операцій (який, як зазначала позивач у відповіді на відзив, був в робочому стані); книга обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки до перевірки не надані; розрахункові квитанції в господарському об'єкті на час перевірки відсутні, кожний з продавців видати розрахунковий документ відмовився) жодне з посилань позивача не спростовують наявність встановлених актом перевірки обставин та порушень позивачем вимог податкового законодавства.
Дотримання позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема правил застосування реєстратора розрахункових операцій, видачі розрахункового документу та правильність ведення позивачем книги обліку розрахункових операцій не є предметом спірних правовідносин в даній справі.
Інші посилання позивача є неприйнятними, оскільки не спростовують факт порушення позивачем наведених в акті перевірки вимог законодавства та необхідність понесення нею відповідальності за такі порушення.
Отже, станом на час розгляду судом даної адміністративної справи матеріалами справи та поданими до суду доказами підтверджений факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, за що щодо неї правомірно винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення.
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав - відсутні.
Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 12 листопада 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда