Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 жовтня 2020 р. Справа№200/8381/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) у якому просив суд:
- визнати дії відповідача неправомірними в частині не зарахування періодів роботи позивача до страхового пільгового стажу «шахтарі» для призначення пільгової пенсії, через неможливість проведення перевірки на непідконтрольній території, а саме: з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року навчання в середньому професійно- технічному училищі № 37 м. Торез, Донецької області, за професією «електрослюсар підземний, машиніст», 3 роки, 10 місяців та 27 днів; з 01.10 1986 року по 29.10.1986 року, «гірника очисного забою підземним з повним робочим днем ??в шахті» 00 років, 00 місяців, 28 днів; в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління № 1; з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року, 02 роки 00 місяців 22 дні службу в Армії; з 12.12.1988 року по 10.04.2000 року «гірника очисного забою» з повним робочим днем в шахті, 11 років 03 місяці, 28 днів, в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1;
- скасувати рішення відповідача №3692 від 29.07.2020 року щодо відмови позивачу в призначенні пенсії згідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 3692 від 27.06.2020 року, щодо призначення пенсії з зарахуванням періодів роботи до страхового пільгового стажу за Списком № 1 «шахтарі»: з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року навчання в середньому професійно - технічному училищі №37 м. Торез, Донецької області, за професією «електрослюсар підземний, машиніст», 3 роки, 10 місяців та 27 днів; з 01.10 1986 року по 29.10.1986 року гірника очисного забою підземним з повним робочим днем ??в шахті 00 років, 00 місяців, 28 днів; в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1; з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року, 02 роки 00 місяців 22 дні службу в Армії; з 12.12.1988 року по 10.04.2000 року «гірника очисного забою» з повним робочим днем в шахті, 11 років 03 місяці, 28 днів, в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1; зарахувати до загального страхового стажу період роботи: з 30.07. 1985 року по 01.10.1985 року «гірником шахтної поверхні», 01 рік, 2 місяці 01 день, в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням відповідача від 29 липня 2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно п. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, оскільки в його дублікаті трудовій книжці відсутня дата заповнення трудової книжки, довідка про навчання в середньому ПТУ № 37 м. Торез оформлена не належним чином, та тим що надані ним уточнюючі довідки про підтвердження пільгового характеру роботи та довідки про атестацію відповідач не прийняв, оскільки вони видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України
Позивач посилається на те, що статтею 62 Закону України № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Позивач зазначає, що відомостей трудової книжки та поданих ним додаткових документів достатньо для підтвердження стажу роботи позивача у спірні періоди.
Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що його підтверджують, не згоден з рішенням відповідача, вважає його незаконним та таким, що порушує його конституційні права.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, 27 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Рішенням управління ПФУ від 08.07.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Вказує на те, що позивач претендував на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року та з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року в Шахтобудівельному управлінні №1 ДВАТ «Донецькшахтобудмонтаж».
На підтвердження факту роботи надано дублікат трудової книжки, в якому не вказано дата його заповнення, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
На підтвердження пільгового характеру роботи позивачем надано сканкопії без номеру і дати довідок про пільговий характер роботи та заробітну плату, витягу з наказу про атестацію робочого місця №162-к від 11.03.1994 року, видані ДВАТ «Донецькшахтобудмонтаж».
Однак, цей період не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України, яка не підконтрольна українській владі, що унеможливлює проведення позапланової перевірки факту пільгової роботи, а видані на окупованій території документи не мають юридичної сили.
Крім того, в індивідуальних відомостях позивача відсутні відомості про заробітну плату і спецстаж за 2000 рік.
Відповідач зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання в середньому професійно - технічному училищі №37 м. Торез з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року, оскільки довідка про навчання оформлена неналежним чином: відсутній кутовий штамп та не зазначено номер і дату видачі довідки.
За даними Єдиного реєстру страхувальників за кодом, який вказаний на печатці у довідці 02544359, значиться Київський професійний ліцей «Політехнік», а дані про перейменування учбового закладу відсутні.
За таких обставин, за підрахунком управління ПФУ стаж роботи позивача склав 3 роки 9 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
Отже, відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).
Відповідач, Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, є органом державної влади, що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
27 червня 2020 року позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (а.с. 44).
До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- заяву про призначення /перерахунок пенсії № 3692;
- паспорт/посвідку № НОМЕР_3 ;
- трудову книжку або документи про стаж серії НОМЕР_4 ;
- військовий квиток серії НОМЕР_5 ;
- диплом (свідоцтво, атестат) про навчання;
- довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення;
- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року;
- довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 162-к;
- документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії;
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року № 637;
- інший документ № 4987 (а.с. 45).
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3692 від 08 липня 2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу роботи.
Зі спірного рішення видно, що відповідач відмовив у зарахуванні до загального страхового стажу роботи позивача період навчання з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року, оскільки при розгляді документів встановлено, що довідка про навчання в середньому ПТУ № 37 м. Торез оформлена неналежним чином, а саме відсутній кутовий штамп та не зазначено номер та дату видачі довідки.
За даними Єдиного реєстру страхувальників код №025544359, який вказаний на печаті у довідці, належить Київському професійному ліцею «Політехнік», але довідка про перейменування учбового закладу відсутня.
Вказано, що позивачу не зараховані періоди роботи з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року по з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року в Державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління № 1, оскільки в наданій трудовій книжці (дублікаті) не вказана дата її заповнення, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року.
Вказано, що вищезазначений період роботи позивача підлягає позаплановій перевірці щодо факту роботи.
Згідно даних Єдиного реєстру страхувальників підприємство знаходиться в м. Донецьк, що є тимчасово непідконтрольною територією українській владі, тому немає можливості здійснити перевірку даних щодо стажу роботи заявника.
Крім того, зазначено, що довіку про пільговий стаж за період роботи з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року та з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року в якості учня гірника очисного забою та гірника очисного забою в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління № 1, довідку про заробітну плату та виписку з наказу про атестацію робочих місць не можливо прийняти до уваги, так як дане підприємство знаходиться у місті Донецьк, що є тимчасово непідконтрольною територією українській владі, а також в індивідуальних відомостях на заявника відсутні дані по заробітній платі та дані по спецстажу за 2000 рік.
Згідно наданих документів позивач фактично має 3 роки 9 місяців 2 дні страхового стажу, що недостатньо для призначення цього виду пенсії.
За таких обставин, призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має підстав (а.с. 14).
Інших підстав обґрунтування вищезазначені рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 позивач:
- з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року навчався в середньому ПТУ № 37 м. Торез (диплом № НОМЕР_6 );
- з 30.07.1985 року прийнятий у відкрите акціонерне товариство державну холдингову компанію «Донбасшахтобуд» учнем гірника шахтної поверхні в енергомеханічний цех (наказ № 308 від 30.07.1985 року);
- з 29.10.1986 року звільнений по ст. 36 КЗпП України у зв'язку призивом до лавах Радянської Армії (наказ № 618-к від 29.10.1986 року);
- з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року по 22.11.1988 року проходив службу в лавах Радянської Армії (військовий квиток серії НОМЕР_5 );
- з 12.12.1988 року прийнятий у відкрите акціонерне товариство державну холдингову компанію «Донбасшахтобуд» гірником очисного забою з повним робочим днем ??в шахті (наказ № 1048-к від 12.12.1988 року);
- з 10.07.2000 року звільнений по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 478-к від 10.07.2000 року) (а.с. 15-16).
Згідно довідки про навчання Професійного ліцею № 118/08 від 20.09.2013 року, яка видана ОСОБА_1 про те, що наказом № 208-к від 01.09.1981 року він був зарахований 01.09.1981 року в склад учнів в середнє професійно-технічне училище № 37 м. Торез за фахом «електрослюсар підземний, машиніст».
Наказом № 278-к від 28.07.1985 року відрахований зі складу учнів та направлений для працевлаштування. Присвоєно кваліфікацію «електрослюсар підземний» - 4 розряду (а.с. 20).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 позивач з 30 жовтня 1986 року по 22 листопада 1988 року проходив військову службу в Лавах Радянської Армії (а.с. 21-25).
Згідно з довідкою № 287/01-04к від 10 вересня 2013 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах ВАТ «Шахтобудівельному управлінні № 1» з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року учнем гірника шахтної поверхні в енергомеханічний цех (наказ № 308-к від 30.07.1985 року, наказ № 500-к від 30.09.1986 року), з 01.10.1986 року по 29.10.1986 року учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті (наказ № 607-к від 01.10.1986 року, наказ № 618-к від 29.10.1986 року) та з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року - гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті (наказ № 1048-к від 12.12.1988 року, наказ № 478-к від 10.07.2000 року).
Роботи виконувалися у виробництві: гірничі роботи, ведення гірських та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, що передбачено Списком № 1, розділом 1, підрозділом 1.1а, Списком № 1, розділом 1, підрозділом 1, підстава - Постанова СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, Постанова КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, № 36 від 16.01.2003 року, № 461 від 24.06.2016 року (а.с. 17).
Відповідно до виписки із наказу по Державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1 № 162-к від 11.03.1994 року
«Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах праці за Списком № 1, розділу 1, підрозділу 1, код 1010100а (а.с.18).
Відповідно витягу програми Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» «Розрахунку стажу» судом встановлено, що ОСОБА_1 зараховано період проходження військової служби в Лавах Радянської Армії з 30 жовтня 1986 року по 22 листопада 1988 року до загального страхового стажу (а.с. 40).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами пункту 2 статті 114 зазначеного Закону пенсія за віком пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років і за наявності стажу роботи не менше 22,6 років (у разі набуття права з 1 квітня 2019 по 31 березня 2020 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу наведених норм видно, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема того, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості провести перевірку первинних документів позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Суд зазначає, що трудова книжка (дублікат) серії НОМЕР_4 позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.
Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.
Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.
Крім цього, у рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров'я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що до Списку № 1 та Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.1994 р. та № 36 від 16.01.2003 р., які діяли у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.
Враховуючи, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства, є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача у період з 30.07.1985 року по 01.10.1986 року, з 01.10.1986 року по 29.10.1986 року та з 12.12.1988 року по 14.04.2000 року підтверджується наявними записами у копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 .
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження військової служби в лавах збройних сил Радянської Армії з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. “в” абз. 3 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Приписами статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року проходив службу у лавах Радянської Армії, що підтверджується записом в трудової книжки (дублікат) серії НОМЕР_4 (а.с. 15-16) та військовим квитком серії НОМЕР_5 (а.с. 21-25).
Отже скільки позивач після проходження строкової військової служби працевлаштувався у відкрите акціонерне товариство державну холдингову компанію «Донбасшахтобуд» «гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті», тобто за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд приходить висновку, що період проходження строкової військової служби з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року необхідно зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Стосовно незарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання позивача в профтехучилищі № 37 м. Торез, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" за час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до запису у дублікаті трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 за № 1, судом встановлено, що в період з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року позивач проходив навчання у профтехучилищі № 37 м. Торез та після навчання 30.07.1985 року працевлаштувався у відкрите акціонерне товариство державну холдингову компанію «Донбасшахтобуд» учнем гірника шахтної поверхні в енергомеханічний цех (а.с. 15-16).
Приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, суд вважає, що період навчання у середньому професійно-технічному училищі №37 м. Торез з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року не потребує підтвердження у інший спосіб та його необхідно зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач, не врахувавши пільговий стаж позивача на посадах, що віднесені до Списку №1, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Щодо вимог позивача про визнання дії неправомірними в частині не зарахування періодів роботи позивача до страхового пільгового стажу «шахтарі» для призначення пільгової пенсії, через неможливість проведення перевірки на непідконтрольній території, а саме: з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року навчання в середньому професійно- технічному училищі № 37 м. Торез, Донецької області, за професією «електрослюсар підземний, машиніст», 3 роки, 10 місяців та 27 днів; з 01.10 1986 року по 29.10.1986 року, «гірника очисного забою підземним з повним робочим днем ??в шахті» 00 років, 00 місяців, 28 днів; в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління № 1; з 30.10.1986 року по 22.11.1988 року, 02 роки 00 місяців 22 дні службу в Армії; з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року «гірника очисного забою» з повним робочим днем в шахті, 11 років 03 місяці, 28 днів, в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1, суд зазначає наступне.
Дії відповідача самі по собі прав позивача не порушували, оскільки знайшли своє вираження у відповідному рішенні про відмову в призначенні пенсії, скасування якого буде належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №3692 року про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його страхового та пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року, з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року з 01.10.1986 року по 29.10.1986 року, з 30.10.1986 року по 22.01.1988 року, з 12.12.1988 року по 10.04.2000 року.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 “Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №3692 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 27.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати під час вирішення питання про призначення пільгової пенсії період навчання позивача з 01.09.1981 року по 28.07.1985 року в середньому професійно-технічному училищі № 37 м. Торез та періоди роботи з 30.07.1985 року по 30.09.1986 року з 01.10.1986 року по 29.10.1986 року, з 12.12.1988 року по 10.07.2000 року в державному відкритому товаристві тресту «Донецькшахтобудмонтаж» шахтобудівельного управління №1 і період проходження строкової служби в Лавах Радянської Армії з 30.10.1986 року по 22.01.1988 року, до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323).
Рішення складено у повному обсязі 12 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч