Справа № 2-1358\10
20 квітня 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,
при секретарі - Сорокіної Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги (а.с. 45-47), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, складеного 15.10.2008 р. (реєстровий №1-2406) від імені її бабусі - ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що є опікуном та єдиною спадкоємицею (онукою) після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р. та визнаною за життя рішенням суду від 14.12.2008 р. недієздатною. При зверненні у січні 2009 р. ОСОБА_1 до нотаріальної контори, позивачці стало відомо про наявність заповіту, складеного покійною 15.10.2008 р. на ім'я ОСОБА_3
Оскільки, ОСОБА_4 у наслідок стійкої хронічної психічної хвороби на момент вчинення заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, позивачка просить визнати даний заповіт недійсним.
У ході судового засідання представник позивачки ОСОБА_1 - за довіреністю від 13.03.2009 р. (а.с. 68) ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги (а.с.43-45) підтримала у повному обсязі по підставах, викладених вище.
Представник відповідачки ОСОБА_3 за довіреністю від 09.02.2009 р. (а.с. 33) - ОСОБА_6 у судове засідання 20.04.2010 р. не з'явилася, надала до суду листа, в якому просила відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням.
Враховуючи, що представником відповідачки вже давалися пояснення по суті спору 05.03.2009 р. (а.с. 54-56), 16.03.2009 р. (а.с. 69-70), 17.03.2009 р. (а.с. 82-83), 05.11.2009 р. (а.с. 162-166) та у справі достатньо письмових доказів, що свідчать про правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідачки, оскільки її додаткові усні пояснення не потрібні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла ОСОБА_4 (а.с. 141). Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового АДРЕСА_1 у м. Сімферополі ( а.с. 152).
Згідно наданої суду копії спадкової справи (а.с. 139-156), єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 є її онука - ОСОБА_1, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 31.01.2009 р. (а.с. 139).
Проте, 15.10.2008 р. за реєстровим №1-2406 державним нотаріусом Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 був посвідчений заповіт від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, згідно якого усе своє майно покійна заповідала ОСОБА_3 (а.с. 143).
Оскільки заповіт є одностороннім правочином, до нього належить застосовувати норми ЦК України щодо дійсності правочинів.
Відповідно до ч.1,2 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разу її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин недієздатною, позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 14.12.2008 р. ОСОБА_4 була визнана судом недієздатною та над нею встановлена опіка, опікуном призначена її онука - ОСОБА_1 (а.с. 6).
Згідно висновку судової посмертної психіатричної експертизи (а.с. 189-193), на момент складання заповіту 15.10.2008 р. ОСОБА_4 страждала тяжким психічним захворюванням (недоумством) - судинна деменція та за своїм психічним станом на момент складення заповіту від 15.10.2008 р. не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
У суду не має підстав сумніватися у зазначеному висновку експерта, оскільки експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, та зазначений висновок узгоджується з іншими матеріалами по справі, зокрема, з актом амбулаторної судово-психіатрічної експертизи ОСОБА_4, складеним 20.10.2008 р. та покладеним в основу рішення про визнання померлої недієздатної, даними медичної картки стаціонарного хворого за №6003, дублікатом медичної картки ОСОБА_4, оглянутими у судовому засіданні.
Таким чином, оскільки на час складення заповіту ОСОБА_4 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, заповіт належить визнати недійсним.
Також суд вважає за необхідне відмінити заходи забезпечення позову та зняти арешт з житлового АДРЕСА_1 у м. Сімферополі, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя 26.01.2009 р., оскільки відпали підстави для його застосування.
На підставі ст.ст. 16, 203, ч. 1, 2 ст. 225 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 14, 88, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту - задовольни.
Визнати недійсним заповіт від 15.10.2008 року (реєстровий № 1-2406) від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Четвертої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_2
Відмінити заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.01.2009 року, зняти арешт з АДРЕСА_1 у м. Сімферополі, який належав ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд г. Сімферополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: