Справа № 2-А -464\10 року
15 квітня 2010 року Судацький міський суд АР Крим у складі:
головуючого - судді Лісовської В.В.
при секретарі- Титової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Судаку справу адміністративної юрисдікцї за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Судаку про зобов»язання вчинити певні дії щодо перерахунку підвищення розміру призначеної пенсії
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Судаку й у заяві просить визнати неправоміною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсіїх за віком та зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Судаку нарахувати та сплатити на ії користь недоплачену ій , як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в розмірі - 4471 грн. 20 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим , що позивач має статус «дитина війни « та згідно з положенням ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» має право отримувати підвищення пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком , але відповідач вказані виплати не здійснює , чим порушені ії права на отримання щомісячної соціальної допомоги.
У судове засідання позивачка не з»явилась , про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача у судове засіданн нез»явився , про день слухання справи повідомлений належним чином . До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.
Суд , вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги обгрунтовані , однак задоволенню не підлягають , з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « № 2195 -1У від 18.11.2004 р. в редакції , яка діяла в спірний період, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога . що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « фінансове забезпечення державних соціальних гарантій . передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « від 18 листопада 2004 року № 2195 -1У дитина війни - особа , яка є громадянином України та який на час закінчення \ 2 вересня 1945 року \ Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом на ії ім»я \ а.с. 8 \ ,тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років , тому вона є особою , яка віднесена до категорії осіб , визнанних дітьми війни. Позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України, у тому числі на передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « щомісячну державну соціальну допомогу , що підтверджується посвідченням \а.с.7\.
Статтею 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489 -У у 2007 році були внесені зміни , згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам , які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки , встановленої для учасників війн: Пунктом 12 ст. 71 Закону № 489 -У зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни «.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік « № 489 -У від 19 грудня 2007 року , яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « , визнані неконстітуційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення тобто з 9 липня 2007 року Конституційний Суд України дійшов до висновку , що зупинення законом про Державий бюджет України дії інших законів України , встановлення іншого додаткового \правового регулювання відносин , ніж передбачено законами України , не відповідає статям 1,3 частини 2 статті 6 , частини 2 ст. 8, частини 2 ст. 19 , статями 21,22, пункт 1 частини 2 ст. 92 , частинами 1 та 2 , 3 статті 95 Конституції України.
Тобто Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних Законів України , зупиняти дію окремих законів України та \ або будь яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспіьних відносин.
Таким чином ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « є діючою
На підставі викладеного суд вважає , що бездіяльність відповідача , щодо ненарухування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах , визначених Законом України « Про соціальний захист дітей війни « не може бути визнана такою, що вчинена на підставах , у межах повноважень , безсторонньо \ неупереджено \ та добросовісно.
Дослідивши зібрані у справі докази суд йде до висновку, що доводи позивача є обгрунтованими , однак позовні вимоги задоволенню не підлягають , з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів встановлюється річний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністратвиного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до суду з вимогами про нарахування та виплати недоплаченої соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки позивачем пропущений , оскільки позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 17 лютого 2010 року тобто по замежами річного строку , встановленого ст. 99 КАС України. Доказів поважності причини пропуску строку зверненя до суду за захистом своїх прав в частини нарахування недоплаченної щомісячної соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки , позивач не надала. Відповідач у заперечень:-, наполягає на застосуванння положень ст. 100 КАС України , в частині відмови : задоволенні позову.
Таким чином в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 належить відмовити , за пропуском строку звернення до суду з адміністратвиним позовом, без поважних причин.
Керуючисьст.ст.3,18,158-163,71,104,99,100 Кодексу адміністративне: судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни , суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Судаку про зобов»язання вчинити певні дії щодо перерахунку підвищення розміру призначеної пенсії - відмовити , за пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом , без поважних причин.
Постанова може бути оскаржена в апелляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду АР Крим, через Судацький міський суд , протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ.
Строк виготовлення мотивувальної частини постанови 20 квітня 2010 року.
Суддя